5. Альтернативне землеробство.

Вчені вважають, що сучасне сільське господарство уподібнилося промисловому ви­робництву - у ґрунт поставляють сировину у вигляді посівного матеріалу, добрив, пестицидів і отримують готову продукцію. Таке землеробство можна назвати хіміч­ним або технологічним, а з урахуванням повсюдного застосування — традиційним. Суть альтернативного землеробства полягає в повній або частковій відмові від синте­тичних добрив, пестицидів, регуляторів росту і кормових добавок. Агротехнічні заходи ґрунтуються на суворому дотриманні сівозмін, введенні в їхніх склад бобових культур, збереженні рослинних залишків, застосуванні гною, компостів і сидератів, проведен­ні механічних культивацій, використанні біологічного методу захисту рослин.

Мета альтернативного землеробства — отримання продукції, що не містить залиш­кових кількостей агрохімікатів, збереження ґрунтової родючості і, врешті-решт, охороні довкілля.

Ґрунт в альтернативному землеробстві вважають практично живим організмом зі складними фізико-хімічними і біологічними процесами. В альтернативному землеробстві вва­жають за потрібне удобрити ґрунт, а не рослини, в основу покладено принцип: "Від здорового ґрунту — до здорової рослини, тварини і людини".

Основний аспект альтернативного землеробства — збереження первинної струк­тури ґрунту і едафону. Перевагу віддають заходам, які сприяють збереженню еда­фону, стимулюють біологічну активність ґрунту, сприяють накопиченню гумусу в ґрунті, спрямовані на знищення бур'янів, перешкоджають зараженню ґрунту збудниками різних хвороб.

У забезпеченні родючості ґрунту широко відома роль дощових черв'яків, тому в альтернативному землеробстві рекомендують приймати спеціальні заходи для їх збереження.

Велику увагу в альтернативному землеробстві приділяють боротьбі з ущільненням ґрунту. Застосовується тільки легка сільськогосподарська техніка.

Не допускається застосування хімічних засобів захисту рослин. Для боротьби зі шкідниками, хворобами і бур'янами під час обробки сільськогосподарських куль­тур використовують тільки агротехнічні і біологічні методи.

Для господарств з альтернативним землеробством, розвиненим твариництвом за­мість складних кормових сумішей, що містять численні синтетичні кормові добав­ки, характерне повернення до природних (натуральних) кормів.

Більшість методів альтернативного землеробства добре відомі, перевірені багато­віковою практикою провадження сільського господарства. Відмова від мінеральних добрив і пестицидів дає змогу отримувати продукцію, що не містить залишкових кількостей цих агрохімікатів, має вищу біологічну цінність. Вона має великий по­пит у населення, незважаючи на вищі ціни.

Заміна мінеральних добрив гноєм і компостами збагачує ґрунт органічною речовиною і сприяє зростанню чисельності організмів, що населяють ґрунт, які відіграють вирішальну роль у підвищенні ґрун­тової родючості. Ґрунтозахисна обробка, суворе дотримання сівозмін перешкоджа­ють розвитку ерозії і зменшують втрати живильних елементів з ґрунту. Відмова від мінеральних добрив і пестицидів (за їхньої високої вартості) дає велику економію грошей та енергії. Як підсумок, застосування альтернативних методів позитивно впливає на стан довкілля і здоров'я людини.

До стабких сторін альтернативного землеробства належать його підвищена залежність від природних чинників, потреба в обробці на великих площах кормових культур для тваринництва і скорочення за рахунок цього площ під інші важливі культури, нижчий рівень врожайності сільськогосподар­ських культур, підвищення трудовитрат на їхнє виробництво за рахунок приготу­вання і внесення компостів порівняно з традиційною системою.

Реальною, на думку багатьох вчених, є розроблення інтегрованого землеробства, яке включало б кращі риси альтернативних систем і водночас допускало б у розум­них розмірах застосування мінеральних добрив і пестицидів.