
- •Тема 6.2 Сільськогосподарські ландшафти
- •1. Агроекосистеми. Історія розвитку.
- •2. Основні особливості функціонування природних екосистем і агроекосистем
- •3. Основні елементи агробіоценозу.
- •4. Вплив хімізації сільського господарства на природу.
- •5. Альтернативне землеробство.
- •6. Ландшафтний підхід у землекористуванні.
4. Вплив хімізації сільського господарства на природу.
Хімізація сільського господарства, що здійснюється щораз вищими темпами, посідає далеко не останнє місце у низці антропогенних чинників, що впливають на ґрунти і на природу загалом.
Внаслідок інтенсивного використання добрив у природному середовищі розсівається низка хімічних елементів, що призводить до порушення кругообігу речовин.
Додаткове внесення мінеральних добрив незрідка сприяє забрудненню ґрунтів важкими і токсичними металами. Через корм тварин вони потрапляють і в їжу людини. Таким чином, забруднювальні речовини чинять і прямий вплив (руйнування і зменшення врожаю), і непрямий (акумуляція цих речовин у ґрунті, організмах, тваринних і харчових продуктах).
Більш як століття хімічні засоби захисту рослин (пестициди) відіграють важливу роль у боротьбі зі шкідниками, хворобами і бур'янами сільськогосподарських культур.Світове виробництво пестицидів 2000 року оцінювалося 2,5—2,7 млн т діючої речовини.
В асортименті хімічних засобів захисту рослин засоби боротьби з бур'янами (гербіциди) займають 40%, засоби боротьби зі шкідниками (інсектициди) — 35%, засоби боротьби з хворобами (фунгіциди) — 15%, інші - 10%.
Із загального світового виробництва пестицидів США і Канада використовують 33%, Західна Європа — 25%, Південно-Східна Азія — 22%, Східна Європа (включаючи Росію) — 10%, Латинська Америка - 9%, Австралія і Нова Зеландія - 1%.
Пестициди, вживані в сільському господарстві, належать до різних класів сполук. Головним чином це органічні сполуки (хлорорганічні, фосфорорганічні, симетричні триазини, гетероциклічні з'єднання та ін.), що можуть бути токсичними не тільки для шкідливих організмів, а й людини, тварин і загрожувати довкіллю. Пестицид, хоч би яким він був, неминуче викликає глибокі зміни всієї екосистеми, в яку його впровадили. Із сукупності екологічних властивостей, властивих всім пестицидам, їхні дії ніколи не бувають однозначними.
1. Пестициди зазвичай мають широкий спектр токсичної дії і на види рослин, і на види тварин.
2. Пестициди дуже токсичні для тварин і людини.
3. Людина використовує пестициди для знищення обмеженого числа організмів, складників не більш як 0,5% загальної кількості видів, що населяють біосферу, тоді як пестициди під час застосуваннія впливають на всі живі організми.
4. Площі, на яких використовують пестициди, дуже великі і становлять сотні мільйонів гектарів.
5. Чимало з пестицидів можуть зберігатися в грунті від кількох місяців до 2—3 років, а іноді і більше.
6. Пестициди розповсюджуються далеко за межами тих агроекосистем, де їх застосовують. Навіть у разі використання менш летючих компонентів більш як 50% активних речовин на момент дії переходить прямо в атмосферу.
Після застосування пестицидів у сільському господарстві велика частина їх вимивається з ґрунту і потрапляє до водоймищ. Вони можуть погіршувати смак, запах і колір прісної води. Багато пестицидів стійкі у водному середовищі і можуть накопичуватися в окремих органах тварин. Встановлено, що до 25% використаних пестицидів потрапляє до водних екосистем.
Водні організми здатні концентрувати пестициди, більшою чи меншою мірою стаючи джерелами розповсюдження їх трофічними ланцюгами. Найбільшим коефіцієнтом кумуляції характеризуються водні безхребетні, особливо личинки деяких комах і ракоподібних.
З екологічного погляду розрізняють кілька форм дії пестицидів. Перша з категорії форм дії пестицидів називається демекологічною і виражається сукупністю дій на рівні популяцій окремих видів, чутливих до якої-небудь фітосанітарної речовини.
Разом з демекологічними діями пестицидів розрізняють і біоценотичні дії. Так, якщо якась тварина абсолютно нечутлива до певного пестициду, все ж таки чисельність її популяції може неабияк зменшитися через знищення тих рослин або тварин, які слугують їй здобиччю або їжею.
Інші екологічні наслідки застосування пестицидів характеризуються зростанням чисельності популяцій, щільність яких до застосування пестицидів була порівняно невеликою. Зростання чисельності популяції може бути зумовлене зникненням конкуруючого виду, що має аналогічні вимоги до корму і умов гніздування або за впливом хижаків і паразитів.
З огляду на це застосування пестицидів у сільському господарстві повинно бути строго регламентованим і використовуватися тільки в тому разі, коли інші методи захисту (агротехнічні, селекційні, біологічні та ін.) не дають змоги уникнути втрат урожаю оброблюваних культур від шкідників, хвороб і бур'янів.