78. Соціальна сутність бюджету полягає у:

1. фінансовому забезпеченні соціально-культурних програм держави;

2. фінансуванні державного апарату управління;

3. фінансуванні планово-збиткових державних підприємств;

4. забезпеченні виплат пенсій і допомог на безробіття

79. Загально державні цільові фонди характеризуються як:

1. сукупність фінансових ресурсів, що акумулюються у державному бюджеті;

2. сукупність фондів грошових коштів, що знаходяться в розпорядженні Міністерства фінансів;

3. система перерозподільчих відносин, спрямована на підвищення економічного і соціального рівня життя суспільства;

4. сукупність фінансових ресурсів, що знаходяться у розпорядженні центральних або регіональних органів управління і мають цільове призначення.

80. Сфера державних фінансів поділяється на такі ланки:

1. бюджет держави і фінанси державного сектора економіки;

2. бюджет держави, державний кредит, страхування;

3. бюджет держави, державний кредит, загальнодержавні цільові фонди, фінанси державного сектора;

4. бюджет держави, фонди цільового призначення, страхування.

81. Страхування як відокремлена ланка фінансової системи відображає:

1. сукупність особливих замкнутих перерозподільчих відносин з приводу формування і використання страхових резервів за рахунок коштів страхувальників;

2. державну централізацію фінансових ресурсів та підприємницьку діяльність держави;

3. відносини, при яких держава виступає позичальником;

4. рух вартості між окремими країнами.

82. Державний кредит як ланка фінансової системи характеризує:

1. фінансові відносини у сфері централізованих державних фінансів;

2. централізацію фінансових ресурсів для вирішення конкретних завдань і проблем;

3. відносини, при яких держава виступає позичальником, а кредиторами – будь-які юридичні та фізичні особи, включаючи і кредиторів інших країн;

4. надбудову, через яку координується діяльність цієї фінансової системи.

83. Фінансовий ринок як забезпечуюча сфера фінансової системи поділяється на такі ланки:

1. державні цільові фонди і страхування;

2. ринок цінних паперів і позичкових капіталів;

3. фінанси державного сектора і державний кредит;

4. правильні відповіді 1 і 2.

84. Державний кредит функціонує у формах:

1. державних і місцевих позик, державного позикового фонду;

2. державних позик, страхування, ощадної справи;

3. державних позик, грошово-речових лотерей, ощадної справи;

4. правильні відповіді 1 і 2.

85. Виділення ланок у фінансовій системі проводиться за ознакою:

1. загальних принципів організації і методів ведення фінансової діяльності;

2. наявності або відокремленого фонду фінансових ресурсів, або специфічних форм і методів фінансових відносин;

3. виділення органів управління фінансовою системою;

4. галузевої приналежності підприємств.

86. Сфера міжнародних фінансів відображає:

1. загальні принципи організації фінансової діяльності підприємств;

2. перерозподільно-обмінні відносини та централізацію ресурсів на світовому ринку;

3. кругообіг фінансових ресурсів як специфічного товару;

4. рух грошових потоків між суб’єктами господарювання.

87. У сфері міжнародних фінансів виділяють такі ланки (складові частини):

1. міжнародні фінансові відносини і міжнародні фінанси;

2. міжнародний фінансовий ринок і ринок кредитних ресурсів;

3. національні фінансові системи різних країн;

4. міжбанківська, валютна система та фінансові посередники на ринку цінних паперів.

88. Сфера фінансового ринку охоплює:

1. механізм регулювання обмінно-розподільчих відносин;

2. кругообіг фінансових ресурсів як специфічного товару;

3. систему управління фінансами;

4. бюджетний механізм формування ресурсів держави.

89. З урахуванням регіонального аспекту побудови виділяють такі фінансові системи:

1. організаційні і функціональні;

2. національні, регіональні та світові;

3. ринкового і неринкового типу;

4. правильні відповіді 1, 2 і 3.

90. Яке найбільш повне визначення фінансового ринку як складової частини фінансової системи?

1. система грошових відносин з приводу перерозподілу матеріальних ресурсів;

2. інструмент мобілізації тимчасово вільних грошових коштів суб’єктів господарювання і заощаджень населення з метою їх передачі іншим учасникам господарювання, у яких є на даний час в них потреба;

3. ринок фондових інструментів у формі цінних паперів;

4. ринковий механізм забезпечення кредитними ресурсами;

91. Що закладено в основу виділення окремих моделей фінансових відносин?

1. роль і місце держави і схеми розподілу і перерозподілу ВВП;

2. систему економічних методів керування економікою держави;

3. джерела доходів населення;

4. суспільний поділ праці.

92. За послідовністю розподілу ВВП розрізняють такі моделі фінансових відносин:

1. розподільчі і перерозподільчі;

2. ринкові та адміністративні;

3. західноєвропейську та американську;

4. правильна відповідь 1, 2 і 3.

93. За рівнем державної централізації ВВП розрізняють такі фінансові моделі відносин:

1. ринкові та адміністративні;

2. американську, західноєвропейську та скандинавську;

3. централізовані та децентралізовані;

4. державні та недержавні.

94. З яких елементів складається фінансова система за внутрішньою будовою?

1. рівнів та сфер;

2. етапів та ланок;

3. рівнів та ланок;

4. сфер та ланок.

95. Якими видами цінних паперів можуть оформлюватись державні позики?

1. векселями і ощадними сертифікатами;

2. тільки казначейськими зобов’язаннями;

3. тільки облігаціями;

4. облігаціями, казначейськими зобов’язаннями.

96. Основною сферою перерозподілу ВВП у складі фінансової системи виступають:

1. фінанси суб’єктів господарювання;

2. державні фінанси;

3. міжнародні фінанси;

4. фінанси домогосподарств.

97. Основою всієї фінансової системи країни є:

1. фінанси суб’єктів господарювання;

2. державні фінанси;

3. міжнародні фінанси

4. фінанси домогосподарств.

98. Процес первинного розподілу ВВП обслуговує:

1. фінансовий ринок;

2. державний кредит;

3. страхування;

4. фінанси суб’єктів господарювання.

99. Які причини виникнення та існування страхування?

1. захист майнових інтересів суб’єктів виробничих відносин і людського суспільства від несприятливих подій (ризики);

2. створення сезонних запасів у харчовій промисловості;

3. збільшення обсягів виробництва;

4. здійснення запобіжних заходів, спрямованих на зменшення страхового ризику.

100. Найбільш універсальною формою страхового захисту є:

1. фонд страховика;

2. фонди самострахування;

3. централізовані страхові резерви;