
- •1. Складає проект Державного бюджету України;
- •1. Податкові і неподаткові надходження;
- •3. Немає правильної відповіді.
- •4. Немає правильної відповіді.
- •4. Немає правильної відповіді
- •4. Немає правильної відповіді.
- •4. Немає правильної відповіді.
- •4. Правильні відповіді 2 і 3.
- •3. Державний кредит;
- •2. Державний бюджет;
- •77. Бюджет як економічна категорія – це:
- •78. Соціальна сутність бюджету полягає у:
- •79. Загально державні цільові фонди характеризуються як:
- •4. Всі відповіді правильні.
4. Правильні відповіді 2 і 3.
50. Фінансовий механізм – це:
1. форми та важелі фінансового впливу на соціально-економічний розвиток суспільства;
2. ресурси, за допомогою яких проводиться фінансовий вплив на соціально-економічний розвиток суспільства;
3. методи фінансового впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.
51. Елементами фінансового механізму є:
1. фінансовий контроль;
2. фінансова система;
3. управління фінансами;
4. фінансове законодавство.
52. Страхування базується на таких принципах:
1. страховий інтерес, суброгація, франшиза, сумлінність сторін;
2. часткове покриття збитку;
3. непропорційна відповідальність;
4. обов’язковість настання страхової події.
53. Вся сума випущених і непогашених боргових зобов’язань держави, а також доходи (проценти), які необхідно сплатити за цими зобов’язаннями називається:
1. капітальний державний борг;
2. поточний державний борг;
3. Державний кредит;
4. немає вірної відповіді.
54. Метод управління державним боргом, який полягає в тому, що держава цілком відмовляється від зобов’язань за випущеними позиками називається:
1. метод конверсії;
2. метод консолідації;
3. метод уніфікації;
4. метод анулювання.
55. Державний борг – це сума, яка утворюється за рахунок:
1. держаних витрат;
2. бюджетного дефіциту;
3. бюджетних доходів;
4. бюджетного профіциту.
56. Метод управління державним боргом, який полягає у зміні дохідності позики, як правило, у бік зменшення в умовах нестабільності фінансових ресурсів називається:
1. метод конверсії;
2. метод консолідації;
3. метод уніфікації;
4. метод анулювання.
57. Метод управління державним боргом, який полягає у збільшенні строків дії випущеної позики називається:
1. метод конверсії;
2. метод консолідації;
3. метод уніфікації;
4. метод анулювання.
58. Форма державного кредиту, коли уряд гарантує повернення позик, які отримують юридичні особи називається:
1. державна позика;
2. казначейська позика;
3. гарантована позика;
4. немає вірної відповіді.
59. Метод управління державним боргом, який полягає в обміні раніше випущених кількох позик на облігації нової позики називається:
1. метод конверсії;
2. метод консолідації;
3. метод уніфікації;
4. метод анулювання.
60. Об’єктами фінансового розподілу на макрорівні економіки є:
1. національне багатство, амортизація, додана вартість;
2. ВВП, НД, національне багатство;
3. ВНП, національний дохід, державний кредит;
4. виторг підприємств, національний дохід, фінансові резерви.
61. Суб’єктами фінансових відносин є:
1. держава, суб’єкти господарювання, населення;
2. державні службовці, працівника ДПА, суб’єкти господарювання;
3. населення, АТ «Світоч», державна служба охорони;
4. державний бюджет, цільові державні фонди, державний кредит.
62. Фінансові ресурси визначаються як:
1. економічні відносини з приводу розподілу і перерозподілу грошових доходів суб’єктів господарювання;
2. товарно-матеріальні цінності, що використовуються підприємством у процесу господарської діяльності;
3. основні і оборотні фонди суб’єкта господарювання;
4. нагромадження і доходи, що формуються в процесі розподілу та перерозподілу ВВП і НД.
63. Розподільча функція фінансів охоплює:
1. розподіл і перерозподіл ВВП і НД;
2. контроль за розподілом і перерозподілом ВВП і НД;
3. розподіл і перерозподіл матеріальних і трудових ресурсів;
4. розмежування доходів між ланками бюджетної системи.
64. Суть контрольної функції фінансів полягає у:
1. тому, що фінанси виступають інструментом контролю за формуванням і використанням доходів суб’єктів фінансових відносин;
2. контролі за доходами юридичних осіб;
3. контролі за формуванням централізованих фондів грошових коштів;
4. у контролі за ефективністю використання банківського кредиту.
65. У залежності від джерел формування фінансові ресурси поділяють на:
1. державні і місцеві;
2. централізовані і децентралізовані;
3. внутрішні і зовнішні;
4. власні і позичені.
66. Централізовані фінансові ресурси використовують на:
1. фінансування потреб розширеного відтворення;
2. фінансування державних органів влади та управління;
3. фінансування суспільних функцій і завдань;
4. фінансування загальнодержавних заходів у сфері економічної й політичних діяльності.
67. Матеріальними носіями фінансових відносин є:
1. гроші;
2. фінансові ресурси;
3. податки, збори;
4. прибуток.
68. Об’єктом розподілу у кризовій фінансовій ситуації виступає:
1. НД;