4.Заохочення за успіхи в роботі.

Основними засобами підтримання високої трудової активності працівників є створення сприятливих умов праці, нормального психологічного клімату, морального і матеріального стимулювання.

Відповідно до ст. 143 КЗпП України до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Заохочення є публічним проявом пошани як до працівника, так і до трудового колективу в зв’язку з досягнутими успіхами в праці.

Заходи заохочення можуть поділятися на:

1. за способом впливу на працівників: моральні (оголошення подяки, нагородження грамотою) і матеріальні (видача грошової премії, нагородження цінним подарунком).

2. за сферою дії: загальні, що застосовуються до всіх працівників, і спеціальні, що стосуються певних категорій працівників і службовців.

Деякі специфічні види заохочень передбачені Статутами про дисципліну: оголошення подяки, преміювання, нагородження цінним подарунком.

Згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України прокурорсько-слідчі працівники заохочуються за сумлінне і зразкове виконання службових обов’язків, ініціативу та оперативність в роботі наступними видами: подякою, грошовою премією, подарунком, цінним подарунком, достроковим присвоєнням класного чину або підвищенням у класному чині, нагородженням нагрудним знаком “Почесний працівник прокуратури України”. За особливі заслуги в роботі працівник прокуратури може бути представлений до нагороди державними нагородами і присвоєння почесного звання “Заслужений юрист України”.

Відповідно до ст. 144 КЗпП України заохочення застосовуються власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації підприємства, установи, організації. Заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) в урочистій обстановці і заносяться до трудових книжок працівників. До трудової книжки не заносяться відомості про премії, які передбачені системою оплати праці або виплата яких має загальний характер.

За особливі трудові заслуги працівники представляються у вищі органи до заохочення, до нагородження орденами, медалями, почесними грамотами, нагрудними значками і до присвоєння почесних звань і звання кращого працівника за даною професією (ст. 146 КЗпП України)

5.Дисциплінарна відповідальність за трудовим правом.

До працівників, які допустили порушення трудової дисципліни, можуть бути застосовані заходи правового впливу у вигляді притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарна відповідальність – це один із видів юридичної відповідальності. Вона полягає в обов’язку працівника відповідати перед власником або уповноваженим ним органом за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права.

Дисциплінарним проступком визнається винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього законодавством про працю, колективним і трудовим договорами трудових обов’язків.

Дисциплінарна відповідальність може бути загальною та спеціальною. Зазальна дисциплінарна відповідальність настає на підставі норм КЗпП України та правил внутрішнього трудового розпорядку. Вона поширюється на переважну більшість працюючих. Спеціальну дисциплінарну відповідальність несуть працівники, на яких поширюється дія статутів і положень про дисципліну. Вони визначають сферу їх дії, загальні обов’язки відповідних працівників, заходи дисциплінарного стягнення і коло осіб, які можуть їх застосовувати, порядок накладення і оскарження стягнень.

Відповідно до ст. 147 КзпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із таких заходів стягнення: 1) догана, 2) звільнення.

Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру. Дане стягнення полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника у трудовому колективі.

Звільнення з роботи як дисциплінарне стягнення – це організаційний захід, пов’язаний з припиненням з працівником, що порушує трудову дисципліну, трудових правовідносин.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Дисциплінарним статутом прокуратури України передбачено як дисциплінарні стягнення такі заходи впливу: догану, пониження у класному чині, пониження у посаді, позбавлення нагрудного знаку "Почесний працівник прокуратури", звільнення, звільнення з позбавленням класного чину.

Відповідно до ст. 147¹ КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавтсва про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими за підлеглістю щодо органів, які приймають працівника на роботу.

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (ст. 148 КЗпП України).

Днем виявлення проступку, з якого починається сплив місячного строку, вважається день, коли керівнику стало відомо про про вчинений проступок. У місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення не зараховується час хвороби працівника або перебування його у відпустці.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни.

Даючи письмові пояснення, працівник повинен відповісти на наступні питання:

• чи був насправді факт порушення трудової дисципліни;

• в якій формі вини проявилось порушення трудової дисципліни;

• причини, що спонукали працівника вчинити дисциплінарний проступок, обставини, за яких його вчинено.

Відмова працівника дати письмові пояснення не перешкоджає накладенню на працівника відповідного стягнення.

За кожний просупок до працівника може бути застосоване тільки одне дисциплінарне стягнення.

Власник або уповноважений ним орган при обранні виду стягнення повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Обставини вчинення дисциплінарного проступку можна поділити на два види: ті, що пом’якшують, і ті, що обтяжують відповідальність.

До обставин, що пом’якшують відповідальність можна віднести: вчинення дисциплінарного проступку вперше; вчинення дисциплінарного проступку з необережності; малозначущість заподіяної шкоди.

До обставин, що обтяжують відповідальність, можна віднести: вчинення проступку не вперше; умисел працівника; вчинення дисциплінарного проступку в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, втягнення в порушення трудової дисципліни інших працівників.

Стягнення оголошуються в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Дисциплінарне стягнення діє протягом одного року з дня його застосування власником або уповноваженим органом. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Відповідно до ст. 151 КЗпП України, якщо протягом року з дна накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Дострокове зняття дисциплінарного стягнення можливе як за власною ініціативою власника або уповноваженого ним органу, так і за клопотанням трудового колективу. Працівник також сам вправі звернутися з проханням про зняття з нього дисциплінарного стягнення. Про дострокове зняття дисциплінарного стягнення видається наказ (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу.