
- •Модуль і. Поняття науки. Формування гносеологічної та методологічної проблематики науки в історії філософії. Модуль іі. Проблеми методу, методології та методики наукового дослідження.
- •Тема 1. Сутність науки. Етапи її розвитку.
- •Тема 2. Концепція розвитку наукового знання у постпозитивізмі.
- •Тема 3. Методологічна культура науки.
- •Тема 4. Методика вивчення наукової, навчальної, навчально – методичної літератури. Характеристика науково- дослідної та навчально – методичної продукції.
- •Тема 5. Послідовність етапів наукового дослідження..
- •1. Наукова діяльнвсть починається з:
- •1. Науковий принцип це:
- •Найбільш розвиненою формою наукового пізнання є:
- •Чи зводяться завдання науки до збирання фактичного материала?
- •Методологія наукового дослідження це :
- •1. Чи можуть наукові революції за своїм значенням виходити за межі тієї області науки, в якій вони відбулися?
- •1.Засновником експериментальної науки є:
- •Гіпотеза це:
- •Головна мета та вища цінність наукового пізнання, це:
- •1. Житєєвий сенс наукових пошуків може бути висловлений такою формулою:
- •1. Якщо наукова теорія або пов’язана з нею дослідницька програма має протиріччя й труднощі у описі певних явищ, чи веде це до відмови від неї вчених?
- •1. Чи може вчений захистити теорії від її явної невідповідності емпіричним даним?
- •1.Симптомом наукової революції, за т.Куном, є
- •2.Теорія а.Ейнштейна стосується періоду:
- •Чи характерні для науки протистояння та борьба різних напрямків?
- •Чи завжди істинне знання є науковим?
- •1. Під парадигмами т.Кун розумів :
- •Чи описує теорія безпосередньо навколишню дійність?
- •2. Чи є традиція лише гальмом розвитку науки?
- •Чи можуть філософські підвалини науки бути предметом наукових дискусій?
- •Чи можливе емпіричне знання без теоретичних уявлень?
- •2. К.Поппер вважав, що головна вада теорії.:
- •Сукупність прийомів, які сприяють більш швидкому, організованому і цілеспрямованому пошуку істини, хоч і не гарантують її безумовного знаходження, це
- •Чи можливо відкриття нових явищ шляхом теоретичних досліджень?
- •Чи можливо побудувати логіку наукового відкриття?
- •Найбільш складний та ефективний метод емпіричного пізнання – це:
- •Наукова ідея є :
- •Орієнтація у суспільній свідомості хх ст., яка вважає науку культурно –світоглядним зразком, закликає орієнуватися на методи природничних і технічних наук, це:
- •Розподіл наук на „науки про природу” та „науки про культуру” було здійснено:
- •Науковий принцип це:
- •2. Викладення актуальності обраної теми в роботі
- •Біфуркація – це термін, що стосується методу:
- •Метод, який дає можливість досліднику ініціювати ті процеси та явища, до яких він має науковий інтерес, це
- •Kонцепцію революцій у науці створив:
- •Проблема загострення моральних проблем науки
- •Засновником експериментальної науки є:
- •Гіпотеза це:
- •Метод, який потребує, щоб розвиток об’єкта відтворювався у всій його багатогранності, з врахуванням усіх зигзагів та випадковостей, це:
- •Якщо наукова теорія або пов’язана з нею дослідницька програма має протиріччя й труднощі у описі певних явищ, чи веде це до відмови від неї вчених?
- •2. У назві наукової роботи не слід використовувати:
- •Змістовий модуль і. Поняття науки. Формування гносеологічної та методологічної проблематики науки в історії філософії.
- •Тема 1. Сутність науки. Проблеми методу, методології та методики наукового дослідження.
- •Тема 2. Генезис гносеологічної та методологічної проблематики в історії філософії.
- •Тема 3. Філософсько - методологічні проблеми науки у хіх – хх ст.
- •Модуль іі. Проблеми методу, методології та методики наукового дослідження.
- •Тема 4 . Сутність пізнавального процесу. Проблема істини у пізнанні.
- •Тема 5. Логіка процесу наукового дослідження.
- •Тема 6. Рівні та методи наукового дослідження.
- •Тема 7. Специфіка методологічних проблем соціально-гуманітарних наук
- •Тема 8. Організація наукового дослідження. Створення інформаційної бази наукового пошуку.
2. Чи є традиція лише гальмом розвитку науки?
а) ні, традиція є необхідною умовою розвитку науки та накопичення й обробки знань;
б) так, традиція є перешкодою для новаторських планів та ідей вчених;
в) так, бо наукове співтовариство може розвиватися лише порушуючи певні традиції.
г) так, інерція старих підходів завжди заважає вченим.
Варіант 21.
. Чи може теорія розвиватися без безпосереднього контакта з дійсністю?
а) так, може, бо є фундаментальна й прикладна наука;
б) ні, не може, бо корені науки знаходяться у практиці;
в) ні, не може, бо теорія повинна перевірятися практикою;
г) ні, не, може, бо теорія потребує контакту з реальністю.
2. В уявленнях про науку домінує таке поняття, як „творчість”, постійне прагнення до нового. А чи може наукова діяльність бути традиційною?
а) ні, це не нормально, рух у межах традицій є згубним для науки;
б) ні, якщо наукова діяльність традиційна, це протирічить суті науки;
в) так, бо минулі досягнення протягом певного часу визнаються науковим співтовариством;
г) ні, наукова діяльність – це завжди прорив у невідоме.
Варіант 22.
Чи можуть філософські підвалини науки бути предметом наукових дискусій?
а) так, можуть. Від розуміння вченими філософських підвалин науки залежать перспективи її розвитку.
б) ні, не можуть, бо наука – це наука, а філософія – це філософія.
в) ні, не можуть, бо вчені у своїх дослідженнях рідко досягають філософських узагальнень;
г) ні, не можуть, бо лише філософія вказує науці напрямки її розвитку, а наука підпорядкована філософії.
2.. Що, згідно з К.Поппером, є найважливішим джерелом зростання світу об’єктивного знання: а) підтвердження досвідом;
б) верифікація; в). критицизм; фальсифікація
г)конкуренція
Варіант 23.
.
1.Чи можуть філософські підвалини науки сприйматися як щось самозрозуміле?
а) так, вони можуть бути самозрозумілими;
б) ні, бо наука має весь час аналізувати свої філософські підвалини;
в) так, без самозрозумілості філософських підвалин наука не може розвиватися;
г) ні, бо наука взагалі піддає критиці будь – які свої положення.
2. „Третій світ”, за К.Поппером, це:
а) реальність, що існує об’єктивно,
б) стан свідомості та його активність;
в) універсум об’єктивного знання;
г) все, зазначене вище.
Варіант 24
Чи можливе емпіричне знання без теоретичних уявлень?
а) так; бо емпіричні знання передують теоретичним уявленням;
б) ні, бо без певіних теоретичних уявлень не можна сформулювати напрямки емпіричного пошуку;
в) так, бо емпіричні беруться з дійсності без опосередкування теорією;
г) так, бо емпіричний рівень пізнання не завжди спрямовується та обгрунтовується теорією.
2. К.Поппер вважав, що головна вада теорії.:
а) принципова неможливість її спростувати;
б) можливість її спростувати;
в) неможливість її розвиавти далі;
г) неконкурентоздатність теорії
Варіант 25.
1. Пануванням механіки та принципу механіцизму у створенні наукової картини світу характеризується:
а) класична наука;
б) некласична наука;
в) постнекласична наука;
г) фізична наука.