Результати розрахунків та висновки.

Лабораторна робота №2

Тема: Перевірка технічного стану і випробування електричних проводок систем автоматизації.

Мета: Закріплення теоретичних знань. Проведення випробування електричних проводок систем автоматизації. Оформлення результатів перевірки та випробування.

Теоретичні відомості по темі роботи.

Монтаж електричних проводок систем автоматизації.

Електричні проводки прокладаються з як найменшим числом поворотів по найкоротшому шляху між приладами і засобами автоматизації. Слід запобігати перетинання проводок, а також місць з вібрацією і різкими коливаннями температури. Необхідно передбачити захист проводок від механічних пошкоджень, перегрівання і корозії.

При паралельному прокладанні проводки повинні знаходитись на мінімальній відстані:

• для відкритих проводок від технологічних трубопроводів - 10мм;

• від трубопроводів, які транспортують горючі рідини і гази - 250мм;

• для кабелів, що прокладені в землі:

- від теплопроводів - 2000мм;

- від газопроводів і трубопроводів, які транспортують горючі рідини - 1000мм;

• від фундаментів будівель - 600мм;

• від фундаментів і опор ліній передач - 1000мм;

• від ж/д колій - 2000мм;

• від дерев - 2000мм.

При перетинання електропроводками технологічних трубопроводів необхідно дотримуватися відстані не менше 50мм, а трубопроводів з горючими газами і рідинами не менше 100мм.

Максимальна температура зовнішнього середовища для проводок:

• 65^оС - з гумовою ізоляцією;

• 80^оС - з паперовою ізоляцією;

• 50^оС - з полівінілхлоридною ізоляцією;

• 125^оС - з азбестовою ізоляцією.

В одній захисній трубі дозволяється спільне прокладання кіл управління, сигналізації і живлення напругою до 400В змінного і 440В постійного струму.

Провідники вимірювальних кіл не можна прокладати спільно з ланцюгами живлення. У випадках спільного прокладання цих кіл додаткова приведена похибка, яку спричинює електрична взаємодія між проводками, не повинна перевищувати 0,5%.

Для прокладання кабелю використовують опорні конструкції: кронштейни, мости, короба, перфоровані лотки та збірні кабельні конструкції.

Кронштейни використовують для прокладки одиничних і групових проводок, а також встановлення коробів і лотків. Якщо електропроводка проходить повз колон використовують обхвати і підвіски.

Короба призначені для прокладання в них неброньованих кабелів, проводів в приміщеннях всіх класів, крім вибухонебезпечних.

Перфоровані лотки використовують в сухих і в не запилених приміщеннях, якщо виключена можливість механічного пошкодження.

Мости призначені для прокладання кабелів і захисних труб. З’єднуються між собою гвинтами або зварюванням.

Найбільш широке використання отримали збірні кабельні конструкції.

Для захисту проводок від механічних пошкоджень їх прокладають в захисних трубах. В якості захисних використовують водогазопровідні та електрозварні труби.

Водогазопровідні труби не оцинковці та оцинковані використовуються для відкритих та внутрішніх (закритих) проводок в приміщеннях всіх класів.

Електрозварні - для відкритих та внутрішніх (закритих) проводок в приміщеннях сухих, жарких, вологих та запилених. Внутрішній діаметр труби повинен бути не менше 1,5 діаметру кабелю або пучка провідників.

Радіус вигину захисних труб повинен становити не менше 6, а при закритих проводках - 10 діаметрів труби. Максимальна довжина ланки при одному-двох поворотах - 30-40 метрів, а при трьох - 15-20м.

Також для протяжки кабелів і можливості їх розгалуження використовують електрофітинги. Для полегшення протяжки кабелів використовують протяжні коробки. В місцях переходу одного виду проводки в інший використовують електроз’єднувальні коробки.

Для підземного прокладання кабелів копають траншею глибиною 0,7м, а при перетинанні доріг - глибиною - 1м. Ширина нижньої частини - не менше 350мм, на дно насипають пісок товщиною приблизно 100мм.

Електропроводка - сукупність проводів і кабелів з кріпленнями, підтримуючими і захисними конструкціями, що відносяться до них.

Електропроводки до приладів і засобів автоматизації бувають постійного і змінного струму напругою до 400В. Вони можуть бути зовнішніми і внутрішніми.

Зовнішні електропроводки прокладаються поза будівель і споруд по зовнішніх стінах, естакадах, під навісом, в землі.

Внутрішні проводки - проводки, прокладені в закритих приміщеннях.

За способом виконання електропроводки розділяють на відкриті і скриті (сховані):

- відкриті - прокладені по поверхні стін, стель та перекрить, по фермах та іншими конструкціям;

- скриті (сховані) - прокладені в конструктивних елементах будівель (стінах, полах, перекриттях) або кабелем в землі.

За призначенням електропроводки поділяються на вимірювальні, командні і проводки живлення.

Вимірювальні проводки можуть бути декількох типів, що відрізняються особливостями монтажу і матеріалами:

• пірометричні проводки, що з’єднують термоелектричні перетворювачі (ТПТ) з вимірювальними приладами за допомогою термоелектродних проводів;

• проводки омічних систем з’єднують термоперетворювачі опору та інші омічні перетворювачі з вимірювальними приладами. Такі проводки виконуються тільки мідними проводами з обов’язковою підгонкою величини опору лінії до мінімального значення (звичайно 5; 15 або 25 Ом). Омічні системи живляться постійним струмом напругою до 4В або змінними струмом напругою до 6,3В.

• проводки дистанційних систем передачі вимірюваної інформації (дифтрансформаторних, феродинамічних, уніфікованих струмових тощо), що з’єднують вимірювальні перетворювачі з вторинними приладами. Такі проводки виконуються мідними проводами з площею перерізу 1...1,5мм² і знаходяться під напругою до 24В.

• лінії рН-метрів і індукційних витратомірів, що виконуються спеціальними коаксіальними кабелями або екранованими проводами.

Командні проводки застосовують для з’єднання регуляторів і сигнальних приладів з виконавчими механізмами і сигнальними пристроями.

Лінії електричного живлення застосовують для подачі напруги від щитків живлення до всіх видів споживачів електричної енергії, що застосовуються в системах автоматичного контролю і регулювання.

Проводки і кабелі, що застосовуються для монтажу електричних проводок систем автоматизації.

Електропроводки, в залежності від призначення, виконуються установочними і термоелектродними проводами, контрольними і силовими кабелями. Установочні провода і кабелі можуть мати мідні або алюмінієві жили, а термоелектродні проводки - жили з відповідних сплавів.

Найбільш часто застосовуються проводки і кабелі з перерізом мідних жил 1; 1,5 та 2,5мм², а алюмінієвих - 2,5 та 4 мм².

Застосування мідних жил обов’язкове:

• в вимірювальних ланцюгах напругою до 4,5В;

• в вибухонебезпечних приміщеннях;

• для електропроводок, що піддаються вібрації;

• для передвижних установок, де необхідно застосування гнучких мідних жил;

• для внутріщитового монтажу.

В інших випадках допускається застосування кабелів і проводів з алюмінієвими жилами.

Провода установочні одножильні та багатожильні з мідними або алюмінієвими жилами можуть мати гумову або поліхлорвінілову ізоляцію з зовнішнім покриттям в вигляді хлопчатобумажної оплітки або без неї.

Звичайно установочні проводи розраховані на напругу 500В.

В позначення провода входять: марка, напруга, переріз жил в мм та номер ГОСТу.

Наприклад, ПР-500 1,5мм² - провід мідний з резиновою ізоляцією на напругу 500В площею перерізу жили 1,5мм².

Провода з гумовою ізоляцією звичайно мають покриття з хлопчатобумажної пряжі, пропитане протигнилісним складом, що дозволяє прокладати їх відкритим способом в сухих приміщеннях або в захисних трубах і коробах в вологих приміщеннях.

Провода з поліхлорвініловою ізоляцією можуть застосовуватися в вологих і особливо вологих приміщеннях при наявності в атмосфері випарів кислот або лугів при температурі не вище 40^оС.

Мідні провода за ступенем гнучкості поділяються на:

• звичайні - призначені для нерухомої прокладки;

• гнучкі - для прокладки, де вимагається підвищена гнучкість (при підключенні до апаратури, встановленої на рухомих конструкціях - дверях щитів, кришках пультів тощо).

Контрольні кабелі відрізняються по кількості жил, матеріалу, електричної ізоляції, захисної оболонки, а також по типу зовнішнього покриття.

Контрольний кабель може мати від 4 до 52 мідних і від 4 до 37 алюмінієвих жил.

Кабелі з мідними жилами випускаються в гумовій, поліхлорвініловій, поліетиленовій ізоляції і в ізоляції з кабельного паперу. Для кабелів з алюмінієвими жилами застосовуються такі ж види ізоляції, за винятком кабельного паперу.

Захисні оболонки застосовують свинцеві, поліхлорвінілові, гумові.

Кабелі можуть бути без зовнішнього покриття (голі), або мати покриття типу Б, БГ, К.

Зовнішнє покриття типу Б складається з двох сталевих стрічок, навитих на захисній оболонці кабеля по гвинтовій лінії і покритих кабельною пряжею. Кабелі з таким покриттям застосовують для прокладки в землі.

Зовнішнє покриття типу БГ складається з сталевих стрічок, на поверхні яких нанесено протикарозійний шар з бітумної суміші і крейдовим покриттям. Кабелі з таким покриттям застосовують для прокладки в тунелях і каналах в середині приміщень, там де можливі механічні пошкодження кабелів.

Кабелі з покриттями типів Б і БГ не повинні підпадати під зусилля розтягування.

Зовнішнє покриття типу К складається з сплетеного сталевого оцинкованого дроту, захищеного кабельною пряжею.

Кабелі з покриттям цього типу мають мідні жили і застосовуються при наявності значних розтягувальних зусиль і для прокладки під водою.

Випробування і здача електричних проводок.

Повністю змонтовані електропроводки проходять наступні випробування:

- вимірювання опору ізоляції;

- перевірку полярності і фазування (ланцюги живлення і силові);

- випробування на щільність захисних трубопроводів тиском 2,5 кгс/см2 (0,25 МПа).

Опір ізоляції вимірюють:

- між всіма жилами кабелю або всіма жилами проводів в захисному трубопроводі або коробі;

- між кожною жилою кабелю і металевою захисною оболонкою;

- між кожною жилою проводу і захисним трубопроводом або коробом.

На час вимірювання опору ізоляції електропроводки відключають від приладів і іншої електроапаратури, але залишають підключеними до збірок затискачів з’єднувальних коробок, щитів і пультів.

Напруга мегомметра під час вимірювання опору ізоляції повинна бути: 1000 В для пожежно- і вибухонебезпечних приміщень класу П-1 та силових мереж і 500 В - для інших проводок.

Опір ізоляції електропроводок повинен відповідати вимогам заводів-виробників; якщо таких вимог немає, опір ізоляції повинен бути не нижче 1 МОм.

Здача електропроводок виконується разом із здачею всього комплексу монтажних робіт.

Порядок виконання роботи.

1. Ознайомитись з теоретичними відомостями по монтажу та випробуванню електричних проводок.

2. Провести підготовчі роботи для випробування змонтованих електричних проводок.

3. Виконати перевірку та випробування електричних проводок.

4. Оформити результати випробування у відповідності з вимогами, вказаними в теоретичних відомостях.

5. Виконати схему електричних проводок, які випробовуються. По виконанню перевірки та випробування зробити висновки, вказати отримані данні по випробуванню, зробити їх аналіз, та вказати виявлені невідповідності електричних проводок. Дати рекомендації по усуненню виявлених невідповідностей вимогам до монтажу електричних проводок.