3.3. Повноваження прокурора як учасника судового процесу

Підтримуючи у суді першої інстанції позов на захист соціальних прав громадян або інтереси держави, прокурор діє в межах повноважень, визначених законом. Статтею 46 ЦПК України та ст. 60 КАС України передбачені процесуальні права органів та осіб, у тому числі й прокурора, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. У разі, коли зазначені у ст. 45 ЦПК України та ст. 60 КАС України органи й інші особи порушують справу в суді в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, вони користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки особи, в інтересах якої діють, за винятком права закінчувати справу мировою угодою. Процесуальний закон відносить прокурора та інших указаних осіб, як і сторони, до осіб, які беруть участь у справі.

Прокурор під час розгляду справи по суті користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки, передбачені ст.ст. 27 і 31 ЦПК України, ст.ст. 47, 49 КАС України за винятком права укладати мирову угоду.

Зокрема, він має право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення суду, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення й ухвали суду, звертатись до суду із заявами про виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, про ухвалення додаткового рішення чи роз'яснення постановленого рішення.

Слід мати на увазі: якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених прокурором вимог, суд відповідно до ч. З ст. 46 та п. 7 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, ч. З ст. 61 КАС України залишає заяву без розгляду. У разі, якщо прокурор відмовився від заявленого позову і проти цього не заперечує сам позивач, в інтересах якого пред'явлено позов, суд на підставі п. З ст. 205 ЦПК України, ст. 109 КАС України закриває провадження у справі у зв'язку з відмовою від позову. При цьому, згідно з ч. 2 ст. 207 ЦПК України, ч. 6 ст. 108 КАС України залишення судом заяви без розгляду не перешкоджає прокурору та особі, в інтересах якої була порушена справа, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, звернутися до суду із заявою повторно у загальному порядку.

Разом із тим відмова прокурора від заявлених вимог на захист прав і свобод недієздатної або обмежено дієздатної особи допускається у випадках, коли при цьому не порушуються права і свободи вказаних осіб, а також права та інтереси інших осіб.

Прокурор під час розгляду судом пред'явленого ним позову має висловлювати чітку та принципову позицію щодо заявлених позовних вимог та намагатись переконати суд в їх обґрунтованості.

У судових дебатах прокурор виступає першим. У своїй промові він може посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні. Суд не може обмежувати тривалість виступу прокурора. Головуючий може зупинити прокурора лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється у висловлюванні. Також прокурор може обмінюватись репліками з іншими учасниками процесу. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представнику.

Обов'язковість рішення суду за зверненням прокурора поширюється на особу, в інтересах якої порушено справу. Тому прокурор виступає позивачем у процесуальному значенні, а носієм матеріальних прав є та особа, в інтересах якої ним порушено справу і яка може розпорядитися належними їй матеріальними правами: укласти з відповідачем мирову угоду або до неї, наприклад, може бути заявлена зустрічна позовна заява. Тому прокурор не може бути відповідачем за зустрічним позовом і він не вправі укласти мирову угоду. Таким чином, прокурор під час розгляду справи по суті користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки, передбачені ст.ст. 27 і 31 ЦПК України та ст.ст. 49 і 51 КАС України за винятком права укладати мирову угоду.

Прокурор, який відповідно до ст. 45 ЦПК України, ст.ст. 60, 61 КАС України звернувся до суду в інтересах незахищених верств населення, не зв'язаний своєю позицією, викладеною у позовній заяві, і позицією позивача, в інтересах якого пред'явлений позов. Згідно зі ст. 31 ЦПК України, ст.ст. 49 і 51 КАС України він має право протягом всього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, але змінити предмет позову або підстави позову може лише шляхом подання письмової заяви і тільки до початку розгляду судом справи по суті. Разом із тим відмова прокурора від позову або зміна заявлених ним вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи для вирішення вимоги у первісному обсязі.

Згідно з п. 8.1 наказу Генерального прокурора України № 6-гн від 29 листопада 2006 року «Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень» прокурор має активно застосовувати надані законом повноваження щодо участі за своєю ініціативою у розгляді будь-якої справи та вступу у справу, якщо цього вимагає захист прав і законних інтересів громадян або держави.

Наприклад, прокурором захищаються права особи на відшкодування шкоди, заподіяної громадянину неправильним оформленням пенсійних документів, особливо з вини власника підприємства чи уповноваженого ним органу. Так, акціонерне товариство «Г» подало до районного управління пенсійного фонду неправильні відомості про фактичний розмір заробітку свого працівника для обчислення пенсії. Це спричинило заниження розміру пенсії, виплачуваної протягом року. Після подання довідки про фактичний розмір заробітку був зроблений перерахунок. Органи Пенсійного фонду в подібних випадках не доплачують пенсію за минулий час, оскільки заниження розміру пенсії відбулося не з їхньої вини, а з вини підприємства, що подавало документи.

Прокурор звернувся до суду з позовом на захист прав пенсіонера до власника підприємства з приводу стягнення недоотриманих сум пенсії з моменту її призначення і до перерахунку. Суд цей позов задовольнив на тій підставі, що працівнику був нанесений матеріальний збиток. Правовою підставою відшкодування шкоди у даному випадку є ст. 1166 ЦК України.

Другою процесуальною формою участі прокурора у судовому процесі є вступ у справу при здійсненні представництва інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому ч. 2 ст. 45 ЦПК України, ч. 2 ст. 60 КАС України та іншими законами, набудь-якій стадії судового процесу. Вступ прокурора в процес у справі можливий з його власної ініціативи, тобто має факультативний (необов'язковий) характер, коли участь у судовому процесі у справі залежить від характеру волевиявлення прокурора, і імперативний (обов'язковий), тобто на вимогу закону. Ця форма представництва прокурора у цивільному та адміністративному судочинстві застосовується у письмовій заяві з обов'язковим зазначенням наявності підстав та причини вступу у справу для захисту порушених соціальних прав громадянина або інтересів держави.

Про намір вступити у розгляд справи, порушеної з ініціативи інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду прокурор повідомляє суд письмово, а в судовому засіданні усно заявляє таке клопотання, обґрунтовуючи підстави представництва інтересів громадянина або держави в суді.

В обов'язковому порядку за наказом Генерального прокурора України № 6-гн прокурор забезпечує участь при розгляді судом справ про усиновлення дітей іноземцями, позбавлення батьківських прав, стягнення коштів за рахунок державного бюджету, особливо стягнення коштів на користь фондів соціального спрямування, звільнення з-під арешту майна, яке стягується в доход держави.

Прокурор може також вступити у розгляд справи за наявності підстав у порядку окремого провадження, наприклад, про встановлення трудового стажу, факту знаходження на утриманні або споріднення, розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб. Рішення судів з вказаних питань можуть суттєво вплинути на соціальні права громадянина у подальшому. При цьому ст. 45 ЦПК України і ст. 60 КАС України не визначають, коли настають такі обставини, а надають право прокуророві встановити їх у кожному конкретному випадку у будь-якій справі, підвідомчій загальному або адміністративному суду.

Обов'язкова участь прокурора в судовому процесі на вимогу закону передбачена ст. 281 ЦПК України, в якій ідеться про розгляд справ щодо надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги, госпіталізації особи в примусовому порядку до психіатричного закладу, про відшкодування збитків, заподіяних злочином (ст. 33 Закону України «Про прокуратуру») та ін.

Також обов'язковою є участь прокурора у процесі, коли суд визнає її необхідною у конкретній справі в постановленій ним про це ухвалі. Так, якщо, наприклад, за матеріалами справи є підстави вважати, що спірний правочин, укладений між сторонами, суперечить інтересам держави й суспільства або правам кола осіб, але позовну вимогу про визнання його недійсним не заявлено, суд може на підставі ч. 2 ст. 45 ЦПК України та ст. 129 КАС України визнати необхідною участь прокурора у справі. Ухвала суду про обов'язкову участь прокурора у справі оскарженню не підлягає, і прокурор не може відмовитися від її виконання.

Крім того, прокурор може бути залучений до участі у справі судом чи з власної ініціативи, або за клопотанням сторін як третя особа. В цьому випадку прокурор має процесуальний статус третьої особи без самостійних вимог. Згідно зі ст. 35 ЦПК України (ст. 54 КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступати у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення у справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Прокурор в такому випадку має процесуальні права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі, передбачені ст. 27 ЦПК України (ст.ст. 49, 51 КАС України). Він може бути залучений судом до участі у справі або вступити у справу за своєї ініціативи для надання висновку з метою здійснення покладених на нього обов'язків і якщо це передбачено законодавством. Згідно з вимогами спільного наказу Генерального прокурора України та Державного казначейства України № 36/132 від 22 червня 2007 року Порядку взаємодії між органами прокуратури України та Державного казначейства України з питань захисту інтересів держави та забезпечення додержання вимог закону при стягненні з Державного бюджету України (місцевих бюджетів) коштів за рішеннями судів про відшкодування шкоди, прокурори повинні забезпечувати участь у розгляді справ за позовами про стягнення з державного бюджету шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування, дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду, оскаржувати рішення у цих справах. Слід налагодити взаємодію з територіальними органами Державного казначейства України, які повинні інформувати прокурорів про відкриття провадження у справах вказаної категорії. У тих випадках, коли в таких справах органи прокуратури є відповідачами чи третіми особами, прокурор, який бере участь у її розгляді, повинен мати довіреність від керівника прокуратури чи уповноваженої ним особи.

Однією з важливих форм представництва прокурором у суді прав громадян та інтересів держави є вступ у справу, порушену за ініціативою іншої особи, шляхом подачі заяви про перегляд рішення, ухвали чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами відповідно до вимог ст. 361 ЦПК України (ст.ст. 145, 146 КАС України). Така заява може бути подана прокурором до суду, який постановив рішення, ухвалу чи видав судовий наказ, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду. Заява за формою і змістом повинна відповідати вимогам ст. 364 ЦПК України (ст. 248 КАС України). Зокрема, у заяві обов'язково зазначається дата ухвалення чи постановлення і зміст рішення, ухвали чи судового наказу, про перегляд яких подано заяву, нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, ухвали чи судового наказу і дата їх відкриття або встановлення, посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.