Глава 3.

Участь прокурора у судочинстві при розгляді справ із захисту прав громадян та інтересів держави соціальної спрямованості, його повноваження

Захист прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб та суспільства в цілому є неможливим без належно врегульованої і організованої процедури розгляду у судах справ соціальної спрямованості. Специфіка цивільно-процесуального права, кодексу адміністративного судочинства полягає в тому, що найменші відступи від демократичних чи гуманістичних засад можуть призвести до суттєвого ущемлення прав людини, інтересів всього суспільства та заподіяння шкоди авторитету держави. Не випадково основоположні принципи цивільного процесу задекларовано в низці міжнародних документів про захист прав людини.

Реалізація прокурором права на подання позову до суду першої інстанції залежить також від наявності інших передумов, установлених законом. Зокрема, до таких передумов належать:

а) цивільна або адміністративна юрисдикція суду;

б) відсутність судового рішення або ухвали суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладення мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що набрали законної сили;

в) відсутність у провадженні цього чи іншого суду справи щодо спору між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

3.1. Діяльність прокурора на стадії підготовки і пред'явлення позову щодо захисту соціальних прав громадян та інтересів держави

Пред'явлення позовів займає чільне місце в роботі органів прокуратури. Для того, щоб забезпечити ефективне використання цього важливого правового засо­бу у боротьбі з порушеннями закону, прав і свобод громадян та інтересів держави, зокрема у соціальній сфері правовідносин, необхідно правильно організувати роботу на цьому напрямі прокурорської діяльності. Враховуючи умови діяльності прокуратури, питання розподілу обов'язків щодо підготовки позовів у кожному конкретному випадку вирішуються особисто прокурором.

Діяльність прокурора, пов'язана з позовом і представництвом соціальних прав громадян та інтересів держави з цих питань, має такі стадії:

1) виявлення правопорушень і фактів порушення зазначеної категорії прав громадян та інтересів держави;

2) встановлення підстав позову;

3) підготовка матеріалів для подання позову;

4) підготовка позову й направлення позову та матеріалів до суду;

5) підготовка до участі у судовому засіданні, вступу у справу та участь у розгляді справи;

6) вивчення матеріалів судової справи щодо законності винесеного рішення суду;

7) підготовка апеляційної або касаційної скарги на неза­конне рішення чи ухвалу суду;

8) перевірка додержання виконавчого законодавства дер­жавною виконавчою службою при виконанні судових рішень та підготовка за наявності підстав документів прокурорсько­го реагування за виявленими порушеннями у їх діяльності.

Прокурор до звернення в суд з позовом повинен переконатися в тому, що для усунення виявлених порушень закону, поновлення порушених соціальних прав громадян у конкретному випадку необхідне його втручання шляхом представництва їх захисту у суді. Прокурор, захищаючи соціальні права громадян або держави з цих питань, не може бути стороною у справі, тому він повинен у позовній заяві зазначити ту особу, інтереси якої представлятиме. При підготовці позовної заяви він має правильно визначити пози­вача у справі, особливо коли позов заявляється щодо захисту інтересів держави. При вивченні суб'єктного складу спірних правовідносин - визначитись з кожним суб'єктом окремо, вивчити особу і наявність підстав для представництва.

Від якості підготовки позову залежить успіх його розгляду в суді і, врешті-решт, досягнення мети - поновлення поруше­них соціальних прав громадян. У процесі підготовки позову потрібно з'ясувати всі обставини порушення прав і свобод громадянина та інтересів держави, зібрати та проаналізувати матеріали, які обґрунтовують позовні вимоги прокурора, та приєднати їх до позовної заяви. Ці докази допомагають проку­рору у судовому засіданні обґрунтувати вимоги до відповідача, активно брати участь у дослідженні матеріалів справи, заявля­ти клопотання, надавати під час розгляду справи кваліфіковані висновки, якщо це передбачено законом, сприяти винесенню судом законного й обґрунтованого рішення.

При підготовці матеріалів прокурору необхідно:

- вивчити нормативно-правові акти, що регулюють забезпечення соціальних прав громадян, зокрема за рахунок бюджету або при стягненні коштів до бюджету;

- визначити предмет і підстави позову, характер спір­них правовідносин, склад сторін цих правовідносин, наявність вини відповідача (посадових осіб органів влади та соціальних служб);

- перевірити достатність доказів, необхідних для обґрунту­вання позовних вимог, визначити належність і допустимість доказів;

- з'ясувати можливість пред'явлення позову з погляду до­тримання строків позовної давності, причин пропуску цього строку, обґрунтування можливості його поновлення;

- визначити ціну позову;

- вжити передбачених законом заходів до забезпечення позову.

При зверненні до суду за ст. 119 ЦПК України та сг.ст. 105-106 КАС України прокурору (позивачу та іншим учасникам процесу) необхідно:

- викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги (п. 5 ст. 119 ЦПК України та п. 4 ст. 106 КАС України);

- зазначити докази, що підтверджують кожну обста­вину, наявність підстав для звільнення від доказуван­ня (п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України), вказати про надання документів за перелікам та про витребування доказів, виклик свідків (п. 5 ст. 105 КАС України).

Ці характерні вимоги до позовної заяви мають у своєму контексті як доказовий характер (п. 6 ст. 119 ЦПК України, п.п. 3,4 ст. 106 КАС України), так й ознаки процесу доведен­ня (п. 5 ст. 119, п. З ст. 106 КАС України), оскільки по суті в обох вказаних кодексах вони викладені не досить коректно.

Вимоги до форми і змісту позову (заяви) визначені у ЦПК України (ст. 119) та КАС України (ст.ст. 105, 106). Крім того, у позовній заяві прокурором відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та ч. 7 ст. 119 ЦПК України має бути зазначе­но підстави для представництва у суді прав та інтересів громадян або держави соціальної спрямованості з питань їх захисту.

Прокурор пред'являє позов, якщо:

- заінтересована особа не може або для неї украй важко захистити свої соціальні права (наприклад, психічно хвора особа, неповнолітні діти, які втратили батьківську опіку, інваліди й інші);

- заінтересована особа не вживає заходів для захисту сво­го права, але інтереси інших громадян, державні, суспільні інтереси вимагають такого захисту (наприклад, регресні позови на користь пенсійного фонду або фонду соціального страхування, в інтересах державних підприємств та ін.).

Це означає, що твердження в заяві про неможливість громадянина самостійно пред'явити позов може бути визнано обґрунтованим і достатнім для прийняття такої заяви до провадження суду за умови, якщо звернення прокурора підтверджено відповідними документами, доданими до заяви (медичним висновком про стан здоров'я заінтересованої особи, копією рішення суду про визнання особи недієздатною, даними про скрутний матеріальний стан особи тощо).

Позовна заява підписується та подається до суду прокурором району, міста, міжрайонним прокурором, прокурором області та Генеральним прокурором України або їх заступниками. До позовної заяви прокурор має додати її копії й копії всіх документів, що додаються до заяви відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (ч. 1 ст. 120 ЦПК України, ч. З ст. 106 КАС України). Правила вказаної норми цивільного судочинства не поширюються на позовні заяви у трудових спорах і справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи (ч. 2 ст. 120 ЦПК України).

Подана прокурором позовна заява без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119 і 120 ЦПК України, ст.ст. 105-107 КАС України, ухвалою судді залишається без руху (ч. 1 ст. 121 ЦПК України, ч. 1 ст. 108 КАС України).

В ухвалі суддя зазначає про підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє прокурора й надає йому строк для усунення недоліків (ст. 119 ЦПК України передбаче­ний п'ятиденний строк з дня отримання ухвали, ч. З ст. 108 КАС України - строк встановлюється суддею для усунення недоліків). Якщо прокурор відповідно до судових ухвал суду виконає вимоги, зазначені у них, позовна заява вважається поданою в день первинного її подання до суду. Інакше вона вважається неподаною і повертається прокурору (ч. 2 ст. 121 ЦПК України, ч. З ст. 108 КАС України).

У ч. 5 ст. 121 ЦПК України міститься загальна вказівка на те, що повернення прокурору позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що слугували підставою для повернення заяви, тоді як відмова судді у відкритті провадження у справі, навпаки, є перешкодою для звернення до суду з таким же самим позовом (ч. 7 ст. 122 ЦПК України). Ухвала суду про відмову у відкритті провадження у справі може бути прокурором оскаржена до апеляційного суду. Такі ж процесуальні правила встановлені й адміністративним судочинством (ч.ч. 5, 6 ст. 108 КАС України).

У суді першої інстанції подана прокурором заява реєструється згідно зі ст. 11-1 ЦПК України та ст. 15-1 КАС України у автоматизованій системі документообігу суду та передається визначеному судді не пізніше наступного дня в порядку, встановленому ч. З ст. 11-1 та ч. 1 ст. 118 ЦПК України. При цьому прокурор має право об'єднати в одній позовній заяві кілька ви-мої; пов'язаних між собою (ч. 2 ст. 118 ЦПК України).

Із прийняттям позовної заяви від прокурора відкривається цивільний процес у справі.

Прокурору необхідно пам'ятати, що місцеві загальні суди у справах щодо спорів, у яких провадження раніше було відкрито в порядку цивільного судочинства, закривають провадження за правилами ЦПК України та розглядають їх як відповідні адміністративні суди у порядку адміністративного судочинства. Для розгляду спору у порядку адміністративного судочинства суд самостійно, без необхідності вчинення учасниками таких спорів будь-яких дій, постановляє ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі. Ухвали суду з цих питань (про закриття провадження за правилами ЦПК України та про відкриття провадження за правилами КАС України) не підлягають оскарженню.

Позовні заяви прокурорів та інших осіб щодо таких спорів, які подані до місцевих загальних судів у порядку цивільного судочинства до 1 грудня 2010 року та провадження за якими не відкрито, розглядаються цими судами за правилами КАС України як адміністративними судами. Та, як уже зазначалося, такі норми мертвонароджені, оскільки більшість вказаних справ судами вже закрита провадженням.