Глава 2.

Організація діяльності прокурора з представництва прав громадян та інтересів держави у соціальній сфері правовідносин

З метою виконання вимог Закону України «Про прокуратуру», галузевого наказу Генерального прокурора України прокурор повинен на найвищому рівні налагодити організацію роботи прокуратури (обласної, районної, міської, спеціалізованої) з представництва інтересів громадян та держави в судах, систематично вивчати стан забез­печення соціальних прав громадян або інтересів держави з цих питань, спрямовувати діяльність підлеглих працівників на ефективну реалізацію своїх представницьких повнова­жень, вживати заходів для удосконалення цього напряму прокурорської діяльності.

Належна організація роботи завжди є запорукою успіху в досягненні поставленої мети. Важливою передумовою ефективної діяльності прокуратури відповідно до вимог Генерального прокурора України є її належне інформаційно-аналітичне забезпечення, під яким розуміється сукупність організаційних, правових, матеріально-технічних та інших умов, а також дії прокурорсько-слідчих працівників щодо цілеспрямованого пошуку, збору, обліку, накопичення, розподілу, опрацювання (аналізу, узагальнення), збереження та передачі інформації, необхідної для практичних потреб з представництва. Лише завдяки постійній циркуляції різного роду інформації в системі органів прокуратури, зокрема в її основній ланці - міських, районних та прирівняних до них прокуратурах, можна ефективно впливати на її зовнішнє оточення, скеровувати діяльність прокурорських працівників на успішне виконання поставлених перед ними завдань.

Проте надзвичайно важливо, щоб уся інформація була достовірною, обґрунтовано дібраною, стосувалася питань, які потребують уваги прокуратури, надходила систематично, у визначені для цього терміни, а головне - формувала основу для підготовки і прийняття прокурорами управлінських та інших рішень. Визначення змісту й обсягу початкової інформації, необхідної для здійснення ефективної прокурорської діяльності, її джерела, періодичність надходження, порядок накопичення і систематизації має надзвичайно важливе значення.

Потреба в оглядово-аналітичній інформації зростає мірою ускладнення прокурорської діяльності. Без неї неможлива організація роботи в цілому.

Основними джерелами інформації з питань захисту соціальних прав громадян мають бути судові рішення, винесені з порушенням процесуальних та матеріальних норм права, зокрема:

- дані судової статистичної звітності та Єдиного дер­жавного реєстру судових рішень про кількість розглянутих судами справ соціальної спрямованості, у тому числі ті, які розглянуті без участі прокурора і якими порушено соціальні права громадян або інтереси держави;

- дані про судові рішення вказаної категорії справ, скасовані апеляційними та касаційними судовими інстан­ціями, зокрема за скаргами прокурорів:

- дані про наслідки розгляду судами позовів та заяв прокурорів щодо захисту соціальних прав громадян й інтересів держави соціальної спрямованості;

- інформація з контролюючих органів та органів державної влади і місцевого самоврядування про судові рішення щодо їх дій або бездіяльності стосовно незахише-них верств населення, особливо інформація про стягнення шкоди за рахунок державного бюджету;

- інформація про добровільне поновлення цими органами згідно з судовими рішеннями соціальних прав громадян, у тому числі з питань надання соціальної допомоги, соціальних послуг або пільг;

- інформація про виконання судових рішень щодо соціаль­них прав громадян та реального їх поновлення, зокрема і соціальних виплат, пенсій, допомоги, надання послуг чи пільг.

Джерелами інформації для пред'явлення позовів також є:

- звернення до прокуратури громадян та їх представ­ників;

- запити та звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад;

- повідомлення в засобах масової інформації про пору­шення соціальних прав, особливо незахищених верств насе­лення, неповнолітніх дітей та інвалідів;

- матеріали перевірок, проведених контролюючими органами (територіальними державними інспекціями праці, обласними або міськими (районними) структурними підрозділами Державного комітету статистики України, місцевими органами з питань технічного регулювання та споживчої політики, охорони праці, у справах ветеранів, органами КРУ та ДПА, міністерствами охорони здоров'я, охорони навколишнього природного середовища, з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, у справах сім'ї, молоді та спорту. Пенсійним фондом України, Рахунковою палатою України, місцевими управліннями соціального захисту населення, фондами соціальної спрямованості тощо), а також Державним казначейством про виконання юридичними та фізичними особами чинного законодавства щодо своєчасного та у повному обсязі надання обов'язкових: соціальної допомоги, виплат, соціальних послуг за рахунок бюджету, забезпечення відповідних умов життя та інших соціальних гарантій, а також використання коштів державного бюджету, які мають спрямовуватися на соціальні цілі;

- власна ініціатива прокурора щодо виявлення ним порушень закону, особливо при виданні актів органами виконавчої влади, місцевого самоврядування тощо з питань соціальної спрямованості та розгляді ними звернень, заяв і скарг. До найтиповіших причин, що породжують скарги щодо соціальних питань, можуть бути віднесені такі: ненадання сприяння заявнику при оформленні пенсії; перевищення повноважень окремими працівниками управлінь соціального захисту; нехтування юридичних фактів, що мають значення для соціального забезпечення; подання скарги в некомпетентні органи; бюрократизм і тяганина.

Прокурор може зажадати від органу соціального захисту чи посадової особи цього органу будь-який акт, перевірити дотримання законодавства в органах, що здійснюють соціальний захист. На виявлені факти порушень законодавства прокурор зобов'язаний відповідним чином реагувати, а за потреби - притягти до відповідальності. Інформація про порушення прав громадян та інтересів держави на підставі судових рішень може бути також отримана у порядку взаємодії з іншими структурними підрозділами прокуратур.

Об'єктом представницької діяльності прокурора є усі конституційні й інші права, свободи тих громадян, які брали участь у відповідних правовідносинах. Так, громадянам літнього віку часом важко перебороти психологічний бар'єр звернення до суду, що є історично кращою формою культурного, цивілізованого розв'язання суперечок, яка більшою мірою гарантує об'єктивність і незалежність вирішення скарг. Тому, з метою захисту прав громадян у судовому порядку, найбільш виражене застосування прокурором цивільно-правових та адміністративно-правових заходів проявляється в позовній формі. Основну увагу в роботі з представництва інтересів громадян або держави в суді прокурор повинен приділяти заявленню позовів пріоритетних і найактуальніших категорій. Як приклад, прокурор може звернутися до суду за захистом і прав громадян, і інтересів держави згідно зі ст. 6 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо оскарження рішення органу медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про визнання або невизнання його інвалідом, про стягнення зайво виплачених пенсії і допомоги.