Судові повістки

(ст.ст. 74-76 ЦПК України, 33-49 КАС України)

ПОВІСТКА ПРО ВИКЛИК:

- надсилаються судом особам, які беруть участь у справі, свідкам, ек­спертам, спеціалістам, перекладачам, участь яких у судовому засіданні або вчиненні певних процесуальних дій є обов'язковою;

- повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які виклика­ються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за 7 днів до судового засідання;

ПОВИННА МІСТИТИ:

1) ім'я фізичної особи чи найменуван­ня юридичної особи, якій адресується повістка;

2) найменування та адресу суду;

3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом;

ПОВІСТКА-ПОВІДОМЛЕННЯ:

- надсилаються судом особам, які бе­руть участь у справі, з приводу вчинен­ня процесуальних дій, в яких участь цих осіб не є обов'язковою;

- повинна бути вручена завчасно;

ПОВИННА МІСТИТИ:

1) найменування та адресу суду;

2) назву справи;

3) вказівку про те, яку дію буде вчи­нено;

4) місце, день і час її вчинення;

5) те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов'язковою.

4) назву справи, за якою робиться виклик;

особи, яка викликається;

5) зазначення, в якості кого викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);

6) зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у попереднє судове засідання, а в разі повторного виклику сторони у зв'язку з необхідністю дати особисті пояснення;

7) у разі необхідності - пропозицію особі, яка бере участь у справі, подати всі раніше не подані докази;

8) зазначення обов'язку особи, яка одержала судову повістку в зв'язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату;

9) роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.

В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в пунктах 1-7 і 9 частини першої цієї статті.

Судова повістка разом з розпискою (а у випадках, встановлених Кодексом, разом з копіями відповідних документів) надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів.

Повістку можна видати на руки стороні або її представникові за їх згоди для вручення відповідним особам, а також вручити безпосередньо в суді.

При відкладенні розгляду справи про час і місце наступного судового засідання може бути повідомлено під розписку.

Повістка надсилається за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Особі, яка не проживає за такою адресою, повістка може бути надіслана за місцем її роботи.

Юридичній особі повістка надсилається за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв'язку з її діяльністю.

Фізичним особам повістка вручається під розписку, а юридичним - під розписку службовій особі.

Відповідач (інші особи), місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, викликається в суд через засоби масової інформації за останнім відомим місцем його проживання (перебування) на території України.

З опублікуванням оголошення про виклик відповідач (інші особи) вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. (Друкований орган, у якому розміщується оголошення про виклик, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом

Міністрів України.)

Якщо разом із судовою повісткою надсилаються копії відповідних документів, у повістці особі, якій вони надсилаються, повинно бути зазначено, які документи надсилаються і про її право подати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження.

ЗАЛУЧЕННЯ ПРОКУРОРОМ СПЕЦІАЛІСТІВ при здійсненні правозахисних функцій з представництва прав громадян та інтересів суспільства і держави у суді

(правові підстави та порядок (процедура))

Виявлення прокурором правопорушення, встановлення особи, яка його вчинила, або особи, в діях якої є склад злочину, передбачають необхідність знати не тільки законодавство, норми права, але й механізм управління, договірних взаємовідносин, основні соціально-економічні напрями та показники роботи органів влади та управління, організацій, підприємств, комерційних структур, підприємців тощо.

Чинним законодавством передбачено, що за необхідності прокурори мають право залучати до перевірок фахівців високої кваліфікації для надання допомоги у встановленні істини, виявленні порушень і осіб, винних у їх вчиненні. Це питання регламентовано у п. З ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», де зазначено, що прокурор має право вимагати від керівників та колегіальних органів виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз. Ст.ст. 53, 54 ЦПК України, ст.ст. 66, 67 КАС України, ст.ст. 268 та 273 КУпАП також передбачають залучення фахівців у галузі права і експертів для надання об'єктивного висновку у поставлених перед ним питаннях як доказу про порушення прав громадян та інтересів суспільства і держави.

Водночас у Законі України «Про прокуратуру», у ЦПК України і КАС України, як і в інших законодавчих актах, немає повного і конкретного переліку обставин, за яких прокурор повинен або може користуватися допомогою спеціаліста, та питань, щодо яких необхідні вичерпні роз'яснення та допомога у виявленні порушень, а також не вказано, якими повноваженнями наділений у такій ситуації прокурор. У Законі України «Про прокуратуру» відсутнє визначення, хто є спеціалістом (фахівцем) з різних питань господарської та іншої діяльності.

Згідно зі словниками іншомовних слів лексема «спеціаліст» походить від латинського specialis - «особливий», «своєрідний», а з французької мови це слово перекладається як «фахівець».

Враховуючи викладене, під терміном фахівець (спеціаліст) прокурору слід розуміти особу, яка:

- володіє спеціальними певними знаннями (сумою знань) з конкретної галузі (сфери) діяльності;

- уміє на практиці застосовувати ці знання;

- досконало володіє професійними навичками, спеціаль­ністю або суміжними спорідненими спеціальностями, а також самостійно виконує конкретний вид трудової діяльності.

Під спеціальними знаннями мається на увазі сукупність відомостей, отриманих в результаті професійної спеціальної підготовки, які надають їх власнику можливість вирішувати питання у визначеній галузі.

Спеціалістами найчастіше є особи, які закінчили відповідні спеціалізовані навчальні заклади, в тому числі курси, і мають диплом або спеціальне свідоцтво (посвідчення). Проте фахівцем може виступати також особа, яка, хоча й не здобула спеціальної освіти, але має досвід роботи в окремих галузях, набутий нею у процесі трудової діяльності. Як правило, особа, яка залучається як фахівець, посідає (посідала) певну посаду, таку як, наприклад, економіст-плановик, ревізор-бухгалтер, інспектор з питань охорони праці, інженер або технік-технолог, спеціаліст за конкретним фахом, робітник агропромислової структури (агроном, зоотехнік, ветеринарний лікар), фінансових органів та банків, лікар відповідного профілю тощо.

Спеціалісти (фахівці), використовуючи обладнання, прилади, на вимогу прокурора можуть проводити досліди, різні види досліджень, аналізи, експерименти, брати проби та інше. Це дасть можливість, наприклад, встано­вити правильність проведених розрахунків і складання звітності, кошторисів та калькуляцій, обґрунтованість запроваджених тарифів і цін, якість продукції, сировини, ліків, товару, дійсний стан матеріалів, обладнання, їх відповідність стандартам або сертифікатам, наявність шкідливих речовин тощо. Для вирішення поставлених питань прокурор повинен надати фахівцю матеріали, документи або відомості, ознайомити його з чинним законодавством.

Отже, головне призначення спеціаліста та основна мета його залучення до участі в перевірках - це надання обґрунтованої відповіді на поставлені перед ним запитання, в тому числі з використанням спеціальних знань, надання попереднього висновку з тих чи інших питань техніко-економічного і юридичного характеру, які виходять за межі правових знань, розширення практичної можливості прокурора і слідчого з виявлення, закріплення і вилучення доказів. З урахуванням вказаного ними робиться остаточний висновок.

Такий підхід дає змогу глибоко, досконало розібратися у стані справ, вжити вичерпних заходів для виявлення порушення або викриття злочину, встановлення правопо­рушника або злочинця, а також щодо усунення виявлених порушень та причин їх вчинення.

Форми використання допомоги спеціалістів:

1. Порада з метою орієнтування у специфіці об'єктів, де вчинено порушення закону або злочин; формування уявлення прокурора і слідчого про обставини і особливості, пов'язані з цими об'єктами.

2. Виявлення і закріплення відомостей про порушення і обставини, які їм сприяли, а також про порушників правових норм.

3. Проведення перевірок на вимогу прокурора або слідчого, якщо такі перевірки виходять за межі їхньої компетенції (наприклад, перевірка законності фінансових операцій, обґрунтованість вжитих за актами ревізій заходів, виконаних робіт або наданих послуг та інше).

Крім цього, допомога спеціалістів полягає:

- у пошуках і аналізі різних положень, настанов, інструкцій, вказівок та інших подібних актів, які регулюють надання соціальних послуг або пільг;

- у сприянні виявленню і вилученню документів, які підтверджують порушення законів;

- у консультаціях про те, як мають бути документально оформлені ті чи інші операції з майном, грошима, цінними паперами, сировиною, послугами, про суть технологічних процесів.

При проведенні перевірки на спеціалістів покладено обов'язки:

а) надати прокурору консультації, довідки з різноманітних питань діяльності об'єкта (суб'єкта), на якому вчинено правопорушення або злочин, та проаналізувати, зокрема, особливості обліку та звіту, виробничого про­цесу, матеріально-технічного забезпечення і реалізації товарів та продукції, формування тарифів та цін тощо, які підтвердили б порушення норм закону;

б) проводити перевірку щодо виявлення порушень законів, встановлення обставин неправового характеру, які їм сприяли;

в) проводити розрахунки і аналізи, огляди, досліди та експертизи, брати проби тощо;

г) підбирати, систематизувати, звіряти наявність матеріальних цінностей, їх відповідність даним обліку, встановлювати правильність і своєчасність оформлення приходо-видаткових та інших документів при здійсненні виробничо-господарської діяльності об'єктів (суб'єктів), нарахування заробітної плати та різних платежів, перерахування коштів тощо;

ґ) встановлювати відповідність виробничих та інших процесів технологіям і технічним вимогам, відповідним правилам, визначати якість продукції, товарів і наданих послуг (державним єдиним стандартам, технічним умовам, правилам, сертифікатам, нормам і нормативам тощо);

д) перевіряти технічний стан обладнання, додержання на виробництві та під час господарської діяльності встановлених вимог та правил стосовно технічної, екологічної безпеки, безпеки життя і здоров'я людини і таке інше;

є) надавати висновки з окремих питань, наприклад щодо причин, які сприяли банкрутству, збитковості діяльності підприємства або організації, виходу техніки з ладу, випуску бракованої або неконкурентоспроможної продукції, псуванню матеріалів, сировини, обладнання;

є) встановлювати причини нанесення збитків державним інтересам, матеріальної шкоди громадським організаціям, громадянам та їх спілкам, визначати її розмір, викори­стовуючи при цьому затверджені цінники, тарифи, такси, розцінки, методики та правила розрахунку.

Використання допомоги спеціалістів при здійсненні правозахисної діяльності прокуратури щодо оплати та охорони праці

Спеціалістами в галузі трудових відносин та охо­рони праці можуть бути фахівці Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про пра­цю, Державної інспекції охорони праці України та їх органів на місцях. Крім того, як спеціалістів слід залучати інженерів-економістів різних галузей господарювання для здійснення розрахунку (складення калькуляцій) собівартості продукції та товарів, у складові яких включається і розмір заробітної плати, прибуткових ордерів, на підставі яких оприбутковуються товари. Спеціалістами вказаної сфери є економісти з питань нормування та розрахунків витрат часу на виконання відповідних робіт (а також їх оплати) у різних галузях та підгалузях економіки і господарювання, інженери та технологи виробництва та господарювання, інженерно-технічні працівники з виробництва, техніки безпеки та

гігієни праці.

Фахівці залучаються до перевірки додержання законодавства, яке забезпечує права громадян на працю, її безпеку та оплату, для надання кваліфікованої допомоги з таких питань:

- чи додержується порядок допуску працівників до роботи, у тому числі пов'язаної з використанням небезпечних умов праці, надр і при веденні підривних робіт;

- чи додержуються проектно-конструкторської документації, виробничих стандартів, технологічних процесів під час виробництва продукції, а також відповідності машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва затвердженим нормам, нормативам та правилам, що повинні забезпечувати встановлені умови праці;

- чи відповідають державним стандартам, затвердженим технічним умовам технологічні процеси, об'єкти, обладнання та устаткування під час їх експлуатації, що пов'язано з використанням або зберіганням токсичних та інших небезпечних речовин;

- чи додержуються встановлених норм, нормативів та порядку проведення розрахунків (нормування) витрат робочого часу на виконання відповідного (окремого) виду роботи, виготовлення одиниці продукції або надання послуг;

- чи обґрунтована тривалість робочого часу для працівників, зайнятих на виробництві, задіяних у сфері послуг або в управлінсько-адміністративній сфері;

- чи обґрунтована відповідно до встановлених правил, порядку, норм та нормативів необхідність залучення працівників до роботи понад визначену графіком тривалість робочого часу, понаднормативних витрат або втрат робочого часу з урахуванням специфіки технологічних процесів;

- чи додержується порядок проведення розрахунку (складення калькуляцій) собівартості продукції і товарів та прибуткових ордерів, на підставі яких оприбутковуються товари, встановлюється розмір заробітної оплати;

- чи додержуються чинних нормативів, тарифів, єдиних норм та розцінок (ЄНіРів), затверджених у встановленому порядку, при нарахуванні заробітної плати суб'єктами господарювання різних галузей та підгалузей економіки та соціальної сфери;

- чи додержуються встановлених законодавством строків виплати заробітної плати;

- чи виконуються умови оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей, у тому числі бюджетної сфери, зокрема бюджетних наукових установ та організацій, бюджетних установ та організацій, що обслуговують сільське господарство, яка застосовується з 1 вересня 2005 року.

Фахівці можуть залучатися для надання висновків за наслідками проведення контрольних випробувань устат­кування та матеріалів, контрольних аналізів виробничого середовища, технічного огляду устаткування.

Використання допомоги спеціалістів при здійсненні правозахисної діяльності прокуратури щодо захисту прав робітників у сфері страхування, у тому числі від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання

При здійсненні наглядової діяльності щодо захисту прав громадян у сфері страхування доцільно залучати спеціалістів Державної інспекції з охорони праці України, Державної санітарно-епідеміологічної служби України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства з надзвичайних ситуацій України, профспілкових організацій, інженерно-технічних працівників різних галузей виробництва, інженерів з охорони праці та інших з таких питань:

- чи вживаються на виробництві, підприємствах, в організаціях та установах профілактичні заходи щодо запобігання нещасним випадкам та професійним захво­рюванням;

- чи передбачені кошторисами підприємств, організацій та установ, а також бюджетом видатки на відновлення здоров'я та працездатності потерпілих, якщо так, то як ці кошти використані;

- чи відшкодовуються витрати, пов'язані із професійною підготовкою або перепідготовкою та профорієнтацією виробництва і працівників;

- чи надається дотація працедавцю для створення робочих місць, на які цілі такі кошти витрачені;

- чи дотримуються на виробництві, підприємствах, в організаціях і установах та безпосередньо на робочих місцях безпечних та гігієнічних умов праці;

- чи додержується порядок нарахування та строки перерахування обов'язкових платежів до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;

- чи додержуються вимоги щодо розслідування нещасних випадків та професійних захворювань, у тому числі чи з'ясовуються умови та причини їх виникнення;

- чи виявлено все коло посадових осіб, винних у виникненні нещасних випадків або захворювань, які заходи вжито для усунення причин та умов їх виникнення і притягнення винних осіб до відповідальності;

- чи правильно нараховуються страхові виплати у зв'язку із захворюванням, нещасним випадком та чи своєчасно вони виплачуються;

- чи своєчасно та у повному обсязі надаються відповідні документи для нарахування та отримання пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також у зв'язку із втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- чи правильно та своєчасно проведені розрахунки зазначених пенсійних виплат, чи додержані строки їх призначення та виплати.

Використання допомоги спеціалістів при здійсненні правозахисної діяльності прокуратури щодо прав на соціальну допомогу та пенсійне забезпечення громадян

Відповідно до вимог законодавства і з метою здійснення якісного та ефективного нагляду за додержанням законів щодо захисту соціальних прав громадян прокурорам слід проводити перевірки із залученням спеціалістів Державного пенсійного фонду України та його підрозділів на місцях, інженерів-економістів різних галузей виробництва та надання послуг, менеджерів з організаційних питань, страхових компаній та інших, які можуть надати роз'яснення або висновки з таких питань:

- чи всі працівники застраховані від безробіття, чи у повному обсязі та своєчасно перераховувалися платежі до спеціальних фондів;

- чи додержуються порядок нарахування безробітному допомоги по безробіттю, строки її призначення, своєчасність та обсяг її виплати;

- чи обґрунтовано та законно надавалася матеріальна допомога безробітному й членам його сім'ї на його поховання, а також чи обґрунтовано та на законних підставах відмовлено у наданні такої допомоги.

Фахівцями з питань додержання законодавства щодо пенсійного страхування надається допомога з наступних питань:

- чи додержується визначений законодавством порядок призначення пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загаль­ного захворювання, у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства; пенсії у зв'язку з втратою годувальника, зокрема щодо розрахунку трудового стажу, заробітку, з якого нараховуються пенсійні виплати;

- чи нараховувалася пенсія за наявності встановлених законодавством документів, які підтверджують стаж роботи, захворювання, каліцтво та набуття інвалідності, втрату годувальника, а також стосовно наданих пільг;

- чи своєчасно і в повному обсязі підприємствами, організаціями та установами здійснювалися медичні профілактично-реабілітаційні заходи щодо їх робітників, зокрема профілактичні огляди;

- чи надавалася допомога багатодітним сім'ям, одиноким матерям, по догляду за дитиною до досягнення З-річного віку, особам по догляду за престарілими та інвалідами своєчасно та у відповідному розмірі;

- чи своєчасно надавалася допомога на поховання пенсіонерів та чи у встановленому законодавством розмірі;

- чи обґрунтовано та відповідно до вимог чинного законодавства використовуються бюджетні кошти з надання медичних послуг;

- чи з додержанням встановленого законодавством порядку проводиться закупівля медичного обладнання та лікарських засобів для лікування хворих;

- чи були випадки задоволення вимог хворих щодо неякісного лікування або надання неякісних профілактичних послуг, які заходи були вжиті до винних;

- чи додержані встановлені стандарти, критерії, вимоги щодо медичного обслуговування, медичних матеріалів і технологій;

- чи додержується медичними закладами порядок щодо своєчасного проведення обов'язкової повірки засобів вимірювальної техніки, медичного обладнання (електрокардіографи, апарати УЗД, електрофотокалориметри, фотометри і таке інше);

- чи було завдано шкоди здоров'ю громадян унаслідок надання неякісних медичних послуг, які заходи вжи­валися щодо відновлення здоров'я громадянина, чи відшкодовані збитки потерпілому;

- за яких умов та з яких причин нанесена шкода здоров'ю людини, хто з лікарів та посадових осіб повинен нести відповідальність.

Обсяг послуг, що надаються за рахунок коштів обов'язкового медичного страхування, визначається базовою та територіальними програмами обов'язкового медичного страхування, які затверджуються в порядку, встановленому законодавством.