8. Соціальні проблеми розвитку праці та працівників у епоху нтр

В. С. Венедіктов у своїй доповіді «Сучасні проблеми трудового права України» зазначив, що сучасний розвиток ринкових відносин, глобалізація економічних процесів, нова конфігурація національного й міжнародного ринків праці гостро виявили застарілість багатьох норм і підходів, притаманних трудовому праву індустріальної епохи. Доповідач зауважив, що наукові дослідження, які провадяться у галузі трудового права країни, свідчать про необхідність реформування методів і підходів до організації та здійснення правового регулювання трудових відносин, до подальшої модернізації трудового права України в цілому. У цьому аспекті промовець зупинився на аналізі трьох глобальних сучасних проблем трудового права України: здійснення нор-мотворчої діяльності за сучасних умов розвитку держави і суспільства з урахуванням глобалізації економічних відносин; пошук сучасних підходів до правового регулювання суспільних відносин у сфері праці з урахуванням європейських стандартів; реалізація соціально-правового захисту трудових прав працівників за умов ринкової економіки.

Проблеми правотворчості у сфері праці в Російській Федерації дослідив у своїй доповіді кандидат юридичних наук, доцент кафедри трудового права Саратовської державної юридичної академії І. О. Шесте-ряков. Правотворчість — це не тільки прийняття нових норм, а й удосконалення чинних шляхом внесення змін, доповнень до них та їх скасування. Відзначивши характерні риси правотворчості, доповідач зупинився на її суб’єктах та виділив відповідні рівні — від міжнародно-правового регулювання до договірного (на рівні трудових договорів).

Зміст праці — структура працівників, їх потреб, інтересів у процесі праці, умови праці, сам процес праці за різних технологічних способів виробництва.

Умови праці повинні стимулювати робітника до ефективної, продуктивної праці, до творчого пошуку в процесі виробництва.

Технологічною формою реалізації досягнень НТР є комплексна автоматизація виробництва, яка передбачає передання не лише фізичних та розумових функцій робітника машинам, а й перехід функцій управління процесами перероблення сировини, все більше витіснення людини із безпосереднього виробництва. Така автоматизація можлива лише за допомогою ЕОМ, кібернетизації виробництва.

Сучасна автоматизація виробництва супроводжується скороченням штату малокваліфікованих робітників, деяким зростанням питомої ваги некваліфікованих робітників, зайнятих ручною працею. На нижчих рівнях автоматизації (порівняно з неавтоматизованим виробництвом) часто знижується змістовність праці робітників, зменшується їхнє задоволення від роботи. Часткова автоматизація, яка поширюється нині, нерідко збіднює працю операторів-верстатників, стимулює зростання кількості напівкваліфікованих робітників, тобто спричиняє виникнення суперечностей між людьми та між людиною і машиною у процесі поділу праці. Ці суперечності значною мірою долаються в умовах інформаційної революції. Наприклад, праця оператора-наладчика все більше збагачуватиметься функцією програмувальника.

Отже, на сучасному етапі НТР діють дві суперечливі тенденції: до збагачення і до збіднення змісту праці. Переважання однієї з них залежить від ступеня автоматизації виробництва, розгортання інформаційної революції, форм і методів організації праці, рівня розвитку особистісного фактора, зумовлених розвитком продуктивних сил. На дію кожної тенденції впливає також комплекс факторів, зумовлений розвитком економічної власності, а також соціальні, політичні, ідеологічні фактори тощо. Наприклад, у США надмірна інтенсифікація праці (розумової та фізичної) на тих підприємствах, які не досягли комплексних форм автоматизації виробництва, економія на техніці безпеки та інші фактори спричиняють значний травматизм: щороку реєструють 2 млн. нещасних випадків, інвалідами стають приблизно 90 тис. осіб; одне захворювання раком з п'яти.— наслідок контакту людини зі шкідливими речовинами на виробництві. Виходячи з вартості складної робочої сили, корпорації за рішеннями суду виплачують від 400 до 800 тис. дол. за каліцтво або смерть працівника.

Однак НТР, комплексна автоматизація виробництва, розгортання інформаційної революції забезпечують можливості для підвищення змістовності праці та задоволення працівників її процесом. Основними напрямами змін у змісті праці під впливом НТР є: заміна праці людини системою машин і механізмів, яка постійно ускладнюється; якісні зрушення у змісті розумової праці, усунення або істотне зменшення елементів нетворчої, механічної праці (збирання та оброблення інформації тощо) і посилення функції творчої праці в усіх сферах людської діяльності; інтенсивніша дія закону переміни праці, органічно пов'язаного із законом поділу праці.