
- •2. Внесок к. Маркса, ф. Енгельса, е. Мейо у соціологію праці
- •3. Роль праці у антропо- та соціогенезі
- •4.Праця як соціальний інститут, її суспільні функції
- •5. Поділ суспільної праці та його соціальне значення
- •6. Зміст, характер і умови праці, структура типового трудового процесу
- •7 Зміст і змістовність праці, концепція збагачення праці
- •8. Соціальні проблеми розвитку праці та працівників у епоху нтр
- •9./ Определение понятия трудовой среды
- •10. Трудова діяльність і трудова поведінка
- •11. Зміст та структура трудової поведінки, фактори впливу на неї
- •12. Мотивація трудової поведінки, основні теорії мотивації у сфері праці
- •9.2.2. Змістовні теорії мотивації
- •14. Група і колектив як об’єкт вивчення у соціології праці
- •16.Формальні/неформальні групи та відносини у сфері праці
- •17.Соціальний контроль у трудовому колективі, дисципліна праці та її підтримка
- •18 Процес розвитку трудового колективу та його етапи
- •19. Працівник і колектив: взаємозв’язок і взаємовплив
- •20 Види, процес трудової адаптації та фактори впливу на нього
- •21 Трудове виховання у процесі соціалізації та у трудовому колективі
- •24. Ставлення до праці і задоволеність працею
- •25 Концепції відчуження від праці к. Маркса
- •26. Соціально-психологічний клімат у трудовому колективі
- •27. Сприятливий і несприятливий соціально-психологічний клімат
- •28 Стимулювання праці, матеріальне і моральне стимулювання
- •29. Керівництво трудовим колективом, функції керівника
- •30 Влада: типи, реалізація та баланс влади у трудовому колективі
- •31. Здібності та вміння, авторитет, культура поведінки керівника
- •32 Сутність та ознаки лідерства
- •33. Керівництво і лідерство у трудовому колективі
- •35. Неформальний лідер у трудовому колективі
- •37. Концепції керівництва (лідерства) р. Лайкерта, р. Блейка – Дж. Моутон
- •38. Ситуаційні концепції керівництва і лідерства: ф. Фідлер та ін
- •40.Управління конфліктом у трудовому колективі: запобігання, регулювання, вирішення
- •41 Поняття та визначення зайнятості населення
- •42.Економічна та соціальна функція зайнятості
- •43.Наукові класифікацій зайнятості, категорії зайнятого та незайнятого населення
- •44. Якісні характеристики зайнятості: повна, продуктивна, раціональна та ін.
- •45. Зміни та зрушення у сфері зайнятості в світі наприкінці XX – на поч. XXI ст.
- •46. Законодавство України про зайнятість населення та її аспекти
- •47. Зайнятість в Україні та проблема ефективності управління нею у пострадянську добу
- •48. Ринок праці та сутність ринкових відносин в сфері зайнятості.
- •49.Структура ринку праці: компоненти та механізм
- •50.Попит і пропозиція, кон’юнктура на ринку праці
- •51. Класифікації та сегментація ринку праці
- •52. Неокласична концепція ринку праці
- •53. Кейнсіанська концепція ринку праці, зайнятості та соціально-економічної політики
- •54. Марксистська концепція експлуатації праці та безробіття
- •56.Соціально-економічні проблеми нестандартної та неповної зайнятості
- •58. Механізм управління зайнятістю та політика зайнятості
- •59. Етапи розвитку політики зайнятості в країнах з ринковою економікою
- •61. Активна й пасивна політика на ринку праці: сутність та інструментарій
- •62 Механізми економічного стимулювання роботодавців в контексті політики зайнятості
- •63 Світовий досвід проведення активної політики зайнятості
- •64.Освіта і професійна підготовка в контексті політики зайнятості
- •65. Управління освітою та профпідготовкою в контексті політики зайнятості
- •66. Професійне навчання на виробництві та професійне навчання безробітних
- •67. Профорієнтація як складова управління зайнятістю
- •68. Молодь у сфері праці та проблеми молодіжної зайнятості
- •69. Соціальна підтримка молодих спеціалістів (випускників), освіта й працевлаштування молоді в Україні
- •70.Основні напрями та механізми молодіжної політики зайнятості
- •71. Підтримка жінок на ринку праці та в сфері зайнятості
- •72 Поняття та сутність безробіття, класифікації безробіття
- •73. Економічні та соціальні наслідки безробіття
- •74 Громадські роботи в контексті протидії безробіттю.
- •75. Стимулювання самозайнятості безробітних
- •77. Зарубіжний досвід соціального страхування та підтримки безробітних
- •79. Сутність, суб’єкти, параметри та види соціально-трудових відносин
- •80.Форми регулювання соціально-трудових відносин
- •82. Сутність та моделі соціального партнерства
- •83 Механізм колективних договорів та угод
- •84 Заробітна плата, доходи та рівень життя працюючого населення
- •85. Соціальний захист працюючого населення
- •86 Правове регулювання умов та оплати праці в Україні
- •87. Трудові ресурси і трудовий потенціал країни
- •88. Механізм та процес управління трудовими ресурсами.
- •89. Демографічна політика в контексті управління трудовими ресурсами
71. Підтримка жінок на ринку праці та в сфері зайнятості
Современная концепция человека выдвигает на первый план создание гуманного демократического общества, где мужчины и женщины являются равноправными участниками единого процесса обновления цивилизации. В настоящее время женщины приобретают свободу в своих поступках и в выражении своих взглядов, но они не свободны от норм общечеловеческой культуры и нравственности... Новая государственная политика должна обеспечить женщине свободу выбора в сфере труда, предпринимательской деятельности, социальной и духовной жизни. Она должна гарантировать достоинство женщины и обеспечить социальный контроль за проведением этих необходимых мер
проблема социального самоопределения женщин рассматривается в следующих аспектах:
1.
положение женщин в обществе;
2.
феномен маскулинизации деловой женщины;
3.
с оциальные позиции в обществе по женскому вопросу:
а) патриархальная, предписывающая женщине выполнение традиционных гендерных ролей матери и жены;
б) экономическая, выбрасывающая женщин с рынка труда, основанная на частых заболеваниях женщин и детей;
в) демографическая, основанная на проблеме депопуляции;
г) эгалитарная, обеспечивающая реальное равенство между полами;
4.
женская занятость, образование, конкурентоспособность;
5.
социальное здоровье женщины.
Женский вопрос, по нашему мнению, является одним из приоритетных в российской социальной политике. В основе любой концепции улучшения положения женщин должно лежать не представление о том, что плохо в нынешнем положении женщины и какие изменения мы хотели бы видеть, а понимание причин нынешнего неблагоприятного положения женщин и реальных возможностей, механизмов и рычагов их устранения или смягчения последствий. В самом общем виде эти причины достаточно очевидны. Это, во-первых, свойственная любой экономике тенденция привлекать женскую рабочую силу в период экономического роста и вытеснять ее с рынка рабочей силы в периоды спада.Во-вторых, дискриминация женщин по причине предубеждений. В-третьих, объективная конкурентоспособность женщин на рынке труда. Соответственно, понимание этих трех факторов, их взаимоотношений и их сложности определяет стратегии и реальные возможности улучшения положения женщин. Любая государственная политика в отношении женщин может складываться только из трех компонентов, в том или ином сочетании: компенсация их объективно сложного положения на рынке труда; борьба с дискриминацией женщин и меры по повышению женской конкурентоспособности на рынке труда [43]. Следует отметить, что в современных условиях меры государственного принуждения, в том числе и законодательного, не заставят работодателей поступать вопреки собственным интересам.
Все меры по изменению ситуации на рынке труда должны исходить из анализа реальных причин низкой конкурентоспособности женщин. В качестве таких причин Л.В.Бабаева [5] отмечает следующие:
1.
На протяжении десятилетий женщины были полностью вписаны в патерналистскую модель социальной защиты, разрушенной в последние годы, которая гарантировала им право на труд и систему социальных льгот;
2.
Большинство женской рабочей силы было сконцентрировано в областях народного хозяйства, финансирующихся из бюджета, работа в этих отраслях носила чаще всего низкоквалифицированный либо рутинный характер, приводивший к дисквалификации. Кроме того, секторы экономики с наибольшей концентрацией женщин, как правило, не являлись приоритетными;
3.
На рынке труда женщины традиционно пассивны, менее склонны к профессиональной мобильности, большее внимание уделяют социальному комфорту на рабочем месте, чем профессиональной самореализации и карьере;
4.
У женщин в большей степени, чем у мужчин, формальное образование не соответствует реальной квалификации и запросам рынка труда (частично это связано с выполнением женщиной репродуктивной функции, занимающей продолжительное время);
5.
Двойная занятость женщин – выполнение служебных обязанностей и обязанностей по дому;
6.
В обществе существуют сильные предубеждения насчет «должного» и «возможного» места женщин.