- •2. Внесок к. Маркса, ф. Енгельса, е. Мейо у соціологію праці
- •3. Роль праці у антропо- та соціогенезі
- •4.Праця як соціальний інститут, її суспільні функції
- •5. Поділ суспільної праці та його соціальне значення
- •6. Зміст, характер і умови праці, структура типового трудового процесу
- •7 Зміст і змістовність праці, концепція збагачення праці
- •8. Соціальні проблеми розвитку праці та працівників у епоху нтр
- •9./ Определение понятия трудовой среды
- •10. Трудова діяльність і трудова поведінка
- •11. Зміст та структура трудової поведінки, фактори впливу на неї
- •12. Мотивація трудової поведінки, основні теорії мотивації у сфері праці
- •9.2.2. Змістовні теорії мотивації
- •14. Група і колектив як об’єкт вивчення у соціології праці
- •16.Формальні/неформальні групи та відносини у сфері праці
- •17.Соціальний контроль у трудовому колективі, дисципліна праці та її підтримка
- •18 Процес розвитку трудового колективу та його етапи
- •19. Працівник і колектив: взаємозв’язок і взаємовплив
- •20 Види, процес трудової адаптації та фактори впливу на нього
- •21 Трудове виховання у процесі соціалізації та у трудовому колективі
- •24. Ставлення до праці і задоволеність працею
- •25 Концепції відчуження від праці к. Маркса
- •26. Соціально-психологічний клімат у трудовому колективі
- •27. Сприятливий і несприятливий соціально-психологічний клімат
- •28 Стимулювання праці, матеріальне і моральне стимулювання
- •29. Керівництво трудовим колективом, функції керівника
- •30 Влада: типи, реалізація та баланс влади у трудовому колективі
- •31. Здібності та вміння, авторитет, культура поведінки керівника
- •32 Сутність та ознаки лідерства
- •33. Керівництво і лідерство у трудовому колективі
- •35. Неформальний лідер у трудовому колективі
- •37. Концепції керівництва (лідерства) р. Лайкерта, р. Блейка – Дж. Моутон
- •38. Ситуаційні концепції керівництва і лідерства: ф. Фідлер та ін
- •40.Управління конфліктом у трудовому колективі: запобігання, регулювання, вирішення
- •41 Поняття та визначення зайнятості населення
- •42.Економічна та соціальна функція зайнятості
- •43.Наукові класифікацій зайнятості, категорії зайнятого та незайнятого населення
- •44. Якісні характеристики зайнятості: повна, продуктивна, раціональна та ін.
- •45. Зміни та зрушення у сфері зайнятості в світі наприкінці XX – на поч. XXI ст.
- •46. Законодавство України про зайнятість населення та її аспекти
- •47. Зайнятість в Україні та проблема ефективності управління нею у пострадянську добу
- •48. Ринок праці та сутність ринкових відносин в сфері зайнятості.
- •49.Структура ринку праці: компоненти та механізм
- •50.Попит і пропозиція, кон’юнктура на ринку праці
- •51. Класифікації та сегментація ринку праці
- •52. Неокласична концепція ринку праці
- •53. Кейнсіанська концепція ринку праці, зайнятості та соціально-економічної політики
- •54. Марксистська концепція експлуатації праці та безробіття
- •56.Соціально-економічні проблеми нестандартної та неповної зайнятості
- •58. Механізм управління зайнятістю та політика зайнятості
- •59. Етапи розвитку політики зайнятості в країнах з ринковою економікою
- •61. Активна й пасивна політика на ринку праці: сутність та інструментарій
- •62 Механізми економічного стимулювання роботодавців в контексті політики зайнятості
- •63 Світовий досвід проведення активної політики зайнятості
- •64.Освіта і професійна підготовка в контексті політики зайнятості
- •65. Управління освітою та профпідготовкою в контексті політики зайнятості
- •66. Професійне навчання на виробництві та професійне навчання безробітних
- •67. Профорієнтація як складова управління зайнятістю
- •68. Молодь у сфері праці та проблеми молодіжної зайнятості
- •69. Соціальна підтримка молодих спеціалістів (випускників), освіта й працевлаштування молоді в Україні
- •70.Основні напрями та механізми молодіжної політики зайнятості
- •71. Підтримка жінок на ринку праці та в сфері зайнятості
- •72 Поняття та сутність безробіття, класифікації безробіття
- •73. Економічні та соціальні наслідки безробіття
- •74 Громадські роботи в контексті протидії безробіттю.
- •75. Стимулювання самозайнятості безробітних
- •77. Зарубіжний досвід соціального страхування та підтримки безробітних
- •79. Сутність, суб’єкти, параметри та види соціально-трудових відносин
- •80.Форми регулювання соціально-трудових відносин
- •82. Сутність та моделі соціального партнерства
- •83 Механізм колективних договорів та угод
- •84 Заробітна плата, доходи та рівень життя працюючого населення
- •85. Соціальний захист працюючого населення
- •86 Правове регулювання умов та оплати праці в Україні
- •87. Трудові ресурси і трудовий потенціал країни
- •88. Механізм та процес управління трудовими ресурсами.
- •89. Демографічна політика в контексті управління трудовими ресурсами
21 Трудове виховання у процесі соціалізації та у трудовому колективі
Трудовий колектив – це об’єднання для спільних дій заради досягнення суспільно-корисних цілей людей, які пов’язані єдністю інтересів, оформлені структурно і мають органи управління, дисципліни і відповідальності. Соціальна роль трудового колективу реалізується в сукупності взаємопов’язаних функцій: виробничо-економічної, організаційно-управлінської, виховної, соціального контролю, задоволення потреб працівників, створення умов для самореалізації особистості, а також функцій здійснення і відтворення колективістського, демократичного способу життя.
Кожний трудовий колектив посідає певне місце у виробничо-економічній структурі суспільства, що відображається його позицією у класифікації. Кожний колектив являє собою складну соціальну систему, в якій через функціональну взаємодію різних структур і окремих працівників реалізуються дві взаємопов’язані підсистеми: соціальна організація і соціальна спільнота.
Трудовому колективу притаманні всі сутнісні ознаки соціальної організації, отже, він виступає як середовище предметної діяльності, так і середовище спілкування. Виходячи з цього, розрізняють формальну і позаформальну організації. Головне призначення формальної організації – поєднувати працівників із засобами і цілями тих чи інших видів діяльності. Позаформальна організація виникає як прояв дерегламентації службової діяльності та призначена для компенсації збоїв та обмежень формальної організації.
Трудовому колективу притаманні також всі сутнісні ознаки соціальної спільноти. Як групова соціальна спільнота трудовий колектив являє собою, як правило, співтовариство малиг груп (малих трудових колективів), що утворюють безпосереднє соціальне оточення працівника. Соціальні функції цих груп мають двоїстий характер – залучення працівників до соціально-трудових відносин основного колективу і створення на основі особистісних контактів працівників мережі емоційних, психологічних відносин. Зливаючись, вони утворюють міжособистісні групові відносини, які зумовлюють сутнісну відмінність малих груп від інших видів колективів.
22) Згуртованість трудового колективу: суть, прояви, передумови та фактори впливу. Згуртованість відрізняє колектив від трудової групи. Виробничий ефект – це велика продуктивність праці. З точки зору системного підходу має місце сенергетичний ефект( явище, яке показує що перемножені зусилля), взаємопідтримка і взаємодопомога, психологічний настрій на успіх. Згуртованість позначає єдність поведінки членів колективу заснованому на спільності дій, інтересів, норм, цілей.
Згуртованість – це х-ка єдності членів групи. Згуртованість – це єдність колективу, колективний та індивідуальний захист в цілому, взаємодопомога і взаємопідтримка.
У психологічному плані потужним явищем є колективна ідентичність, ідентифікація групи.
Сила колективу – це сила контролювання і виховного впливу.
Високозгуртований колектив не тільки виробничо успішний, а й соціально і громадсько активний; активність у спільних справах; розвиненість виховної функції; раціональне використання обладнання; допомога колективам,що відстають; прагнення до змагання.
Згуртованість виникає не одразу. Передумови згуртованості : більше часу працюють на роботі разом і виникає звичка, спілкування, взаємодопомога.
Розуміння єдності дій. Психологічні симпатії і сумісність. Спільні переживання успіхів і невдач. Об’єднавчі ритуали, традиції і норми.
Загальні фоктори
Характер суспільних НТР Управління соц.-економічними
відносин процесами
Спецефічні фактори
Організаційно технічні Економ. Соц.-психолочічні
Стадії згуртованості :1) орієнтаційна 2) взаємоадаптаційна 3) консолідації .
Є різні мотив. згуртованості. Згуртованість колективу представляє собою ієрархію мотивів від нищих до високого ґатунку. 1.Згуртованість проявляється через псих. сумісність. 2. Узгодження функціо.-рольових очікувань. 3.цілісно-орієнтаційна єдність, колективна ідентичність.
Характеристики прояву згуртованості:1)Ціннісно-світогл. єдність.2) Здоровий і сприятливо морально психологічний клімат 3) Наявність свідомої дисципліни 4) Задоволення від спільної діяльності 5) Високий рівень організації колективу.
23.