
- •1. Яка структура процесу банківського кредитування?
- •2. Цп як фондові інструменти
- •3. У чому сутність та призначення кредитної політики банку?
- •4. Операції з цп.
- •5. Що таке кредитоспроможність заявника кредиту та основні етапи її оцінки.
- •6. Цінні папери банків.
- •7. Методики аналізу фінансового стану і надійності заявника кредиту.
- •8. Як класифікуються кредити за ступенем ризику?
- •9. Державні цп та операції з ними
- •10. Як розраховується резерв для відшкодування втрат за кредитами.
- •11. Банк як розрахунковий центр на ринку цінних паперів
- •12. На які цілі забороняється видача банківських кредитів?
- •13. Банк як професійний учасник ринку цінних паперів
- •14. Які основні джерела погашення кредиту
- •15. Торгівельні операції банку з цінними паперами
- •16. Як розрахувати оптимальну процентну ставку за кредитом?
- •17. За якими показниками характеризується ефективність використання акцій?
- •18. У чому сутність та призначення кредитного моніторингу?
- •19. Які основні критерії рейтингу облігацій?
- •20. Цінний папір як економічна категорія
- •21. Засоби управління кредитним ризиком.
- •22. Які види цінних паперів можуть обертатися на фондовому ринку України?
- •23. Види кредитів банку та їх характеристика.
- •24. Поясніть зміст професійної діяльності банків на ринку цінних паперів.
- •25. Тенденції банківського споживчого кредитування.
- •26. Що таке інвестиційний портфель банку.
- •27. Розвиток банківського кредитування у кризових умовах.
- •28. Як здійснюється структуризація інвестиційного портфелю
- •29. Технологія укладання кредитної угоди.
- •30. Які основні завдання постають перед банками у процесі формування і управління портфелем цінних паперів?
- •31.Кредитування як форма фінансового посередництва
- •32. Розкрийте поняття «позабалансові операції банків з цінними паперами»
- •33.Кредитний портфель банку як сукупність виданих кредитів
- •34. За якими показниками дається характеристика значущості операцій банків з цінними паперами?
- •35. Кредитування як ризикова банківська операція.
- •36. За якими показниками характеризується ефективність використання акцій та прогнозування подальших тенденцій?
- •37. Повноваження та склад кредитного комітету банку.
- •38.Які основні критерії рейтингу облігацій?
- •39.Чиї інтереси зачіпаються при банківському кредитуванні?
- •40.Правові аспекти регулювання ринку цінних паперів України.
- •41.Способи надання кредиту.
- •42.Що таке контокорентний кредит і чим він відрізняється від інших кредитів?
- •43. Біржові індекси
- •44.Забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором.
- •45. Споживчий кредит
- •46. Форми видачі кредитів.
- •49. Способи повернення кредиту.
- •48. Стр. Випадки при страхування кредитів.
- •47. Страхування кредитного ризику банку.
41.Способи надання кредиту.
Надання банківського кредиту може здійснюватись одночасно, періодично або частинами (поетапно). Взаємовигідним для банку і позичальників є надання кредиту в повному обсязі шляхом зарахування коштів на відповідний кредитний рахунок із наступним використанням їх тоді, коли в цьому виникає необхідність. Кредит може надаватися як у безготівковій, так і в готівковій формах.
Кредитний рахунок відкривається на договірній основі як юридичним, так і фізичним особам у будь-якій установі банку, яка має право видавати кредити, з дотриманням вимог чинного законодавства. У практиці діяльності вітчизняних комерційних банків найчастіше використовуються прості кредитні рахунки.
Овердрафт є способом короткострокового кредитування укрупненої потреби клієнта в коштах у разі їх недостатності для завершення поточних розрахунків. Надання кредиту у формі овердрафту дуже поширене в практиці англійських банків.
При овердрафті застосовується такий механізм надання позики: якщо сума платежу, зазначена у платіжному документі клієнта, перевищує залишок коштів на поточному рахунку, то різниця (дебетове сальдо) автоматично оплачується банком за рахунок кредиту, але в межах невикористаного ліміту. Якщо сума платежу перевищує залишок ліміту кредитування, то позика банком не надається.
Спосіб надання кредиту на основі кредитної лінії дозволяє задовольняти тимчасові потреби позичальників в обігових коштах. Для позичальника такий спосіб отримання позики є економічно вигідним, адже відсотки сплачуються у цьому разі не з усього кредитного ліміту, а лише за ту суму, яку фактично використав (позичив) позичальник на даний момент.
Специфічне місце серед способів надання кредиту посідає форфейтинг . Форфейтинг (від англ. — відмова від прав) — це банківська операція з придбання комерційного зобов'язання позичальника (покупця) перед кредитором (продавцем). Операція "форфейтинг" подібна за своїм змістом до операції "факторинг". Проте, на відміну від факторингу, форфейтинг є одноразовою операцією, що пов'язана із стягненням грошових коштів на основі набуття прав на товари і послуги. Форфейтинг є комерційним зобов'язанням, що забезпечене простим або переказним векселем (тратою) без права власника трати або векселя звернутися за відшкодуванням до попереднього власника зобов'язання.
Форфейтинг як механізм обліку зовнішнього торговельного боргу з використанням переказних векселів забезпечує експортерові отримання кредиту від банку-форфейтера
42.Що таке контокорентний кредит і чим він відрізняється від інших кредитів?
Клієнтам, з якими банк має тривалі та міцні відносини і які відчувають регулярну потребу у банківському кредитуванні, може надаватися контокорентний кредит.
Контокорентний кредит надається клієнтам, що знаходяться у комерційних стосунках з великим колом своїх партнерів, що призводить до виникнення значної кількості як вимог так і грошових зобов'язань за поточним рахунком, які як правило, не співпадають як у часі, так і у розмірі. З метою раціоналізації платіжного обороту даних клієнтів банк може взяти на себе здійснення розрахунків за поточними зобов'язаннями таких клієнтів. Для цього клієнту відкривається контокорентний рахунок (поточний рахунок з овердрафтом).
Контокорентний рахунок - це єдиний рахунок клієнта в банку за яким на підставі дії договору здійснюються як кредитні так і розрахункові операції. На контокорентному рахунку періодично може виникати як дебетове, так і кредитове сальдо. Дебетове сальдо (овердрафт) свідчить про нестачу власних коштів на рахунку клієнта, що означає надання банком контокорентного кредиту. Кредитове сальдо означає, що клієнт має на контокорентному (поточному) рахунку певну суму власних коштів.
Контокорентний кредит надається на підставі письмової кредитної угоди між банком та клієнтом як у національній, так і в іноземній валюті. Основними умовами контокорентного кредитування, що відображаються у договорі є:
- максимальна сума кредитування, тобто дебетового залишку по контокорентному рахунку (овердрафту);
- максимальний термін наявності за контокорентним рахунком дебетового сальдо;
- величина процентної ставки за користування контокорентним кредитом та комісійних платежів (оборотної комісії);
- забезпечення контокорентного кредиту.
Контокорентний кредит видається на фінансування поточного виробництва і обігу, і не спрямовується на фінансування інвестицій.