37. Повноваження та склад кредитного комітету банку.

Кредитный комитет банка выступает главным органом банка, который принимает решения по привлечению и размещению средств, может принимать и отклонять предложения по проведению сделок, устанавливать лимиты для клиентов. Задача кредитного комитета - определить возможные риски банка по проводимым операциям.

В полномочия кредитного комитета банка входит

установление лимитов по активным операциям клиентов;

установление лимитов на российских и зарубежных контрагентов с лимитом на риск до совершения расчета, а также на расчетный риск;

установление лимитов для стран;

определение группы риска относительно сделки и установление провизии;

утверждение нормативных документов относительно порядка совершения операций с риском, порядка отдельных видов кредитования, утверждение различных регламентных документов, связанных с управлением рисками;

установление лимитов на эмитентов долговых бумаг и на бумаги с риском кредитования;

утверждение порядка банковских операций, имеющих отношение к рискам;

делегирование полномочий методом определения лимитов персонально относительно активных и пассивных операций для уполномоченных лиц;

делегирование полномочий филиалам и дочерним организациям;

делегирование полномочий подкомитету кредитного комитета относительно контрагентов на рынке капитала в составе трех или более сотрудников банка;

делегирование директору права по снижению или закрытию лимитов кредитных рисков по контрагентам (коммерческие банки, финансовые компании).

Кредитный комитет банка состоит не менее, чем из пяти человек, имеет право решающего голоса и образуется по решению банковского правления. Председатель является его главой и назначается правлением. Члены кредитного комитета назначаются из числа специалистов и руководителей банка и имеют равные права голоса. Начальник управления отдела по рискам участвует во всех заседаниях.

Кредитный комитет вправе выносить решения, если в его составе на момент принятия решения находится более половины членов с правом решающего голоса. Принятие решений осуществляется количеством членов, не менее, как 2/3 комитета. Как правило, заседания проходят каждую неделю, и дополнительно, при необходимости.

38.Які основні критерії рейтингу облігацій?

Рейтинги облігацій базуються як на якісних, так і на кількісних чинниках. Основні з них такі:

1. Коефіцієнти: боргового зобов’язання, своєчасно отриманого відсотку ТІЕ, коефіцієнт фіксованої вартості покриття та поточний коефіцієнт.

2. Величина вже нагромадженого боргу. Чим вищим є заборгованість на момент рейтингового оцінювання, тим менш оптимістично оцінюються шанси на повернення боргів. Тому країни чи компанії з більш низьким ліверіджем мають, як правило, вищі рейтинги.

3. Застава. Рейтинг облігації є підвищеним, якщо облігація забезпечується заставою. А її вартість висока по відношенню до сум облігаційного боргового зобов’язання

4. Підпорядкування. Якщо облігація підпорядкована іншому борговому зобов’язанню, її рейтинг буде щонайменше на один пункт нижчим. З іншого боку, облігація, що має в підпорядкуванні інше боргове зобов’язання, матиме вищий рейтинг.

5. Гарантії. Деякі облігації гарантуються іншими країнами, валютними резервами країни-позичальника чи іншими фірмами. Якщо облігація слабкої компанії гарантується сильною фірмою, їй буде надаватися рейтинг сильної компанії. Подібна ситуація матиме місце і у випадку суверенних позичальників.

6. Фонд відшкодування. Якщо на облігацію компанії припадає частка амортизаційного фонду, яка забезпечуватиме систематичну виплату відсотків, рейтингова компанія (агентство) оцінюватиме таку облігацію вище.

7. Строк платежу. За однакових інших умов облігація з коротким строком платежу є юридично менш ризиковою, ніж довгострокова облігація, що відображатиметься у рейтингах.

8. Стабільність. Стабільність прибутків емітента облігації забезпечуватиме її високий рейтинг у випадку приватних позичальників. Що ж стосується суверенних позичальників, то як подібний критерій сприймається стабільність макроекономічної чи політичної ситуації.

9. Антимонопольний/антидемпінговий чинник. Антимонопольні заходи проти фірми-емітента знижують рейтинг її облігації. 10. Зовнішньоекономічна діяльність фірми. Сприятливий політичний клімат країни, у якій фірма здійснює свої зовнішні операції, підвищує рейтинг її облігації, незалежно від країни емісії.

11. Екологічний чинник. Витрати фірми на обладнання для захисту навколишнього середовища можуть змінювати рейтинг її облігації в той чи інший бік.

12. Пенсійні зобов’язання. Якщо компанія має пенсійні зобов’язання без створеного для їх виконання пенсійного фонду, у майбутньому це може викликати проблеми, в тому числі з виконанням зобов’язань по облігаціях.

13. Продукція фірми. Якщо випуск фірмою певної продукції може викликати з боку держави обмежувальні заходи, рейтинг її облігацій не буде високим.

14. Профспілкові вимоги, страйки. Ці, а також інші чинники досліджуються, але не завжди математично обробляються рейтинговими агентствами, тому їх оцінка часто буває неточною. У результаті, в основі рейтингів облігацій часто знаходяться суб’єктивні дані.