
- •Поняття інтеграції в аспекті становлення єс
- •Становлення інтеграційних процесів в ході формування перших Європейських Співтовариств
- •Подальший розвиток інтеграції в рамках єес
- •Сучасні інтеграційні процеси в рамках єс
- •2.1. Єдиний ринок
- •2.2. Економічний і валютний союз
- •Україна на шляху до єс
- •3.1. Зародження і еволюція відносин Україна – єс
- •3.2. Перспективи розвитку відносин Україна – єс
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ДВНЗ «Київський національний економічний університет
імені Вадима Гетьмана»
кафедра міжнародного та європейського права
Курсова робота з Міжнародного економічного права
на тему:
«Право економічної інтеграції Європейського Союзу»
Виконала:
студентка 4 курсу, 6 групи
юридичного факультету
денної форми навчання
Сорокун Н.М
Науковий керівник:
Старший викладач
Фастовець А.С.
КИЇВ – 2013
План
Вступ 3
Поняття інтеграції в аспекті становлення ЄС 5
Становлення інтеграційних процесів в ході формування перших Європейських Співтовариств 5
Подальший розвиток інтеграції в рамках ЄЕС 8
Сучасні інтеграційні процеси в рамках ЄС 12
Єдиний ринок 12
Економічний і валютний союз 14
Україна на шляху до ЄС 17
Зародження і еволюція відносин Україна – ЄС 17
Перспективи розвитку відносин Україна – ЄС 20
Висновки 24
Список використаних джерел 26
Додатки 30
Вступ
Актуальність теми дослідження. На сьогоднішній день людство живе в єдиному глобальному світі, який зароджує якісно нові принципи організації економічного і соціального життя. Глобалізаційні процеси які відбуваються у світовій політиці та економіці, призводять до встановлення тісного політичного діалогу між окремими країнами та регіонами світу, а також до поглиблення міжнародних господарських зв’язків, посилення взаємозалежності національних економік.
Нині найбільшим та найпотужнішим інтеграційним об’єднанням у світі є Європейський Союз, метою створення якого є сприяння економічному добробуту, підвищенню життєвого рівня громадян ЄС, зміцнення миру та створення стійкого союзу Європейської Спільноти.
За роки свого існування Європейський Союз став одним із найвпливовіших суб’єктів на міжнародній арені. Завдяки унікальному статусу, серед інших гравців, ЄС заслуговує на прискіпливу увагу з боку науковців, бо це є найяскравішим прикладом економічної інтеграції країн яка переросла в настільки потужний союз що існує й до сьогодні. Зараз Європейський Союз є тим індустріальним ядром й економічною силою, яка визначає характер і тенденції господарського та соціально-політичного розвитку всього західноєвропейського регіону, а також його позицій у світовому господарстві.
В даній роботі ми пропонуємо дослідити зародження і розвиток економічної інтеграції Європейського Союзу. Також ми звернемо увагу на родзинки економічної інтеграції які проявляються в єдиному ринку Європейського союзу та Економічному і Валютному союзі. Дослідивши особливості економічної інтеграції ЄС ми дослідимо чи є в України шанси приєднатися до лав країн-учасниць Європейського Союзу.
Джерельну базу дослідження становлять, нормативна база України та зарубіжних країн, спеціальна наукова література (історична, теоретико-юридична, міжнародно-правова тощо); наукові статті, навчальні посібники, підручники, праці істориків, енциклопедичні словники.
Разом з тим при такому розмаїтті літератури, вона не охоплює всієї проблематики даної теми, тому щодо найсвіжіших новин слід звертатись до засобів масової інформації.
Мета і завдання дослідження. За мету в даній роботі поставлено дослідити правову природу зародження і особливості розвитку економічної інтеграції Європейського Союзу а також її віддзеркалення на Україну. Задля досягнення поставленої мети були поставлені наступні завдання:
Дати історико-правову характеристику економічної інтеграції ЄС на різних етапах його розвитку
Сформулювати визначення поняття європейської економічної інтеграції яке б характеризувало певні етапи розвитку інтеграційних процесів
Дослідити особливості Єдиного ринку та Економічного і Валютного союзу як особливих утворень в процесі інтеграції
Дослідити відносини Україна – ЄС та дати оцінку можливостям України бути членом ЄС
Об’єктом даного дослідження виступає Європейський Союз як унікальне інтеграційне об’єднання європейських країн.
Предметом дослідження виступають загальна характеристика становлення і розвитку інтеграційних процесів в Європі, дослідження особливостей єдиного ринку та ЕВС а також інтеграційні процеси України до Європейського Союзу.
Методологічна основа. Були використані такі загальні методи наукового пізнання як: компаративний, абстрагування, аналіз, синтез і структурний методи.
Поняття інтеграції в аспекті становлення єс
Становлення інтеграційних процесів в ході формування перших Європейських Співтовариств
Сучасні дослідники історії економічної інтеграції в Європі по різному ставляться до того, що ж було початком євро інтеграційної ідеї, називаючи при цьому створення Римської імперії, Великі хрестові походи, завойовницькі війни, що вели основні європейські держави упродовж раннього та пізнього середньовіччя1. Але ми все ж таки підтримуємо думку що безпосередньою рушійною силою економічної інтеграції Європи є промова, проголошена міністром закордонних справ Франції Робертом Шуманом, який пропонував утворити Європейську асоціацію вугілля і сталі, завдяки якій було б виведення базових галузей промисловості з-під нагляду національних адміністрацій і підпорядкування їх Верховному урядові.
Автором та ініціатором самої ідеї став французький комісар у справах планування, а також підприємець, Жан Моне2. Проект, що був згодом підготовлений містив поєднання німецького та французького виробництва вугілля і сталі, а також встановлення над ним спільного контролю. Такі дії і стали початком інтеграції Європи, оскільки охоплювали не надто чисельну групу підприємств та продуктів. Господарства цих країн мають взаємно доповнюватись і сприяти цьому має їх географічне сусідство. Спільний контроль мав також на меті виключити надмірну розбудову військових арсеналів.
Отже юридичне започаткування європейської економічної інтеграції пов’язане з утворенням на основі Паризького договору Європейського співтовариства вугілля і сталі як першого секторального співтовариства, яке стало фундаментом подальших інтеграційних процесів. Державами засновниками були Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Франція, Німеччина та Італія. Завдяки цьому співтовариству вдалось створити наднаціональну організацію для координації одного, але стратегічного, сектора господарства. Фактично йдеться про інтеграцію функціонального типу з тривалою перспективою. Фактично ЄАВС створила базову інфраструктуру для поширення інтеграції на інші галузі господарства, поставивши за мету забезпечення швидкого і зрівноваженого економічного розвитку, збільшення зайнятості а також у підсумку підвищення рівня життя громадян країн-учасниць. ЄАВС працювало як міжнародна організація наднаціонального характеру, яка функціонувала на основі делегування суверенних прав держав-членів3. Напрями розвитку об’єднання визначала його організаційна структура, яку утворювали органи з незалежних одиниць, покликані служити спільному інтересу: Високий орган (Комісія), Рада (міністрів), до складу якої входили представники держав-членів, Суд та Парламентська асамблея. Основна компетенція щодо регулювання діяльності ЄАВС належала Комісії. Зокрема цей незалежний орган був уповноважений видавати правові акти, які безпосередньо стосувалися окремих підприємств.
Позитивний досвід роботи ЄАВС та економічне зростання в державах шістки підштовхувало їх до необхідності посилення співпраці, про що, власне кажучи, йшлося на конференції в Мессіні. Її рішення мали винятково важливі результати для масштабніших – Римських угод 1957 року4. Якими було утворено Європейське Економічне Співтовариство та Європейське співтовариство атомної енергії.
Як головні завдання Співтовариства від початку передбачалися ліквідація бар’єрів, що поділяли Європу на локальні ринки держав і створення економічно-валютної унії. Метою було забезпечення динамічного соціально-економічного розвитку країн-членів. Серед причин інтеграції в такому напрямку є можливість використання потенційних переваг масштабу виробництва і порівняльної переваги різних територіальних сегментів контингенту. Зацікавленість країн-учасниць в цих угодах була доволі великою. Що призвело до їх швидкої ратифікації парламентами, тому вже 1 січня 1958 року вони набули чинності. Цього ж року починається основна робота штаб-квартири ЄЕС та Комісії Євроатома. Упродовж 1959-1961 років проходили три етапи зниження мита та зменшення імпортних та експортних квот. 4 січня 1960 року відбулося підписання угоди про створення Європейської асоціації вільної торгівлі, до якої крім країн учасниць ЄЕС приєдналися Австрія, Данія, Норвегія, Португалія, Велика Британія, Швейцарія та Швеція.
Таким чином в середині 1960-х років завершилась перша сходинка створення правового механізму європейської економічної інтеграції, яка здійснювалась в межах європейських співтовариств. У цьому трикутнику європейських співтовариств ЄЕС стало структурою з повноваженнями для здійснення економічної, політичної, соціальної та правової інтеграції. Дія Римського договору про заснування ЄЕС охоплювало практично всю економіку держав-членів. Тоді як Паризький договір про заснування ЄСВС та Римський договір про заснування Євроатому забезпечували правове регулювання секторної інтеграції5.
Тому на даному етапі розвитку інтеграційних процесів в Європі поняття економічної інтеграції можна визначити як процес зближення національних господарств та їх секторальне переплетення, що мало місце після другої світової війни, та яке проявляється в зближенні економік країн з метою підвищення життєвого рівня та заради збереження миру.