- •Тема 5. Аналіз грошових потоків
- •5.1. Сутність грошового потоку та необхідність його аналізу
- •5.2. Роль аналізу грошових потоків при визначенні можливостей внутрішнього фінансування
- •5.3. Аналіз руху грошових коштів прямим методом
- •5.4. Основні канали надходження грошових коштів і платежів за напрямками діяльності підприємства (операційна, інвестиційна, фінансова)
- •5.5. Аналіз грошових коштів непрямим методом
- •5.6. Сутність і особливості методики аналізу грошових потоків непрямим методом
- •Тема 6 аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства
- •6.1. Платоспроможність як здатність підприємства наявними грошовими ресурсами своєчасно здійснювати платежі за своїми строковими зобов’язаннями
- •6.2. Класифікація активів підприємства залежно від ступеня ліквідності
- •6.3. Аналіз ліквідності балансу
- •6.4. Аналіз показників ліквідності
- •6.5. Поточна і перспективна платоспроможність
- •6.6. Ліквідність як здатність цінностей легко перетворюватися в гроші
- •6.7. Методика розрахунку необхідної фінансової потреби
- •6.8. Групування пасиву балансу за ступенем зростання термінів погашення зобов’язань
- •Тема 7 аналіз фінансової стійкості підприємства
- •7.1. Поняття внутрішньої, загальної та фінансової стійкості. Фінансова стійкість як відображення визначеного стану фінансових ресурсів
- •7.2. Визначення абсолютних показників фінансової стійкості та їх аналіз
- •7.3. Типи фінансової стійкості і їх сутність.
- •7.4. Аналіз відносних показників фінансової та ринкової стійкості
- •7.5. Оцінка запасу фінансової стійкості (зони безпечності) підприємства
- •Оцінка ліквідності та платоспроможності
- •Оцінка фінансової стійкості
- •Оцінка рентабельності1
6.7. Методика розрахунку необхідної фінансової потреби
Методика розрахунку фінансової потреби підприємства полягає у визначенні мінімальної суми грошових коштів, необхідної для продовження операцій підприємства і своєчасного вибору методів фінансування. Без надійної методики оцінювання фінансової потреби підприємство може залишитися без достатніх коштів для сплати процентів за кредит, рахунків постачальників, орендної плати, комунальних послуг тощо. Підприємству може загрожувати банкрутство, якщо воно не в змозі оплатити свої договірні зобов'язання, наприклад, проценти за кредит. Тому відсутність необхідного фінансового планування може призвести до втрати ліквідності, а потім до банкрутства, навіть якщо всі його активи разом з неліквідами значно перевищують заборгованість.
Успішну діяльність і постійну платоспроможність підприємству неможливо гарантувати лише за рахунок прибуткових проектів та збільшення обсягів продажу продукції. «Криза ліквідності», тобто нестаток засобів для сплати по фінансових зобов'язаннях, завжди загрожує підприємству. Тому керівництво підприємства обов'язково повинно оцінювати фінансову потребу підприємства, а також визначати, на які потреби витрачалися гроші.
Існує кілька способів визначення фінансової потреби підприємства. Одним із поширених є метод визначення мінімальної суми грошових коштів, необхідної підприємству для здійснення запланованих господарських процесів.
За цим методом мінімальна сума грошових коштів визначається як відношення операційних витрат за рік до обертання грошових коштів.
Операційні витрати визначаються як сума затрат грошей, або витрати на покупку товарів і сировини, заробітної плати, процентів і дивідендів.
Обертання грошових коштів — це кількість оборотів грошей підприємства за аналізований період. Для його визначення необхідно обсяг реалізації продукції поділити на середній залишок грошей за такий же період.
Порядок розрахунку мінімально необхідної суми грошей агрофірми наведено в табл. 6.7
Таблиця 6.7
Розрахунок мінімально необхідної суми грошей на наступний рік
Показник |
Сума, тис. грн. |
Операційні витрати |
10 000 |
Обсяг реалізації продукції за мінусом ПДВ та АЗ |
18 000 |
Середні залишки грошових коштів та дебіторської заборгованості |
6000 |
Обертання грошових коштів, разів (ряд 2 : ряд 3) |
3,0 |
Мінімально необхідна сума грошей (ряд 1 : ряд 4) |
3333 |
Отже, для успішної діяльності агрофірми на наступний рік їй потрібно як мінімум 3333 тис. грн.
6.8. Групування пасиву балансу за ступенем зростання термінів погашення зобов’язань
Пасиви балансу залежно від рівня строковості погашення зобов'язань групуються так:
Термінові (негайні) пасиви (П1 - це кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги та поточні зобов'язання за розрахунками (ряд. 530—610).
Короткострокові пасиви ( П2) - короткострокові кредити банків та інші поточні зобов'язання, що підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу (ряд. 500—520).
Довгострокові пасиви (П3) - всі довгострокові зобов'язання підприємства - розділ III пасиву балансу (ряд. 480).
Постійні пасиви (П4) - власний капітал підприємства, забезпечення наступних витрат і платежів, доходи майбутніх періодів (ряд. 380, 430, 630).
Для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємств зазвичай використовують такі два основні прийоми:
- аналіз ліквідності балансу;
- оцінка відносних показників ліквідності та платоспроможності.
