6.5. Поточна і перспективна платоспроможність

Зіставлення груп активу і пасиву А₁ - П₁ та А₂ – П₂ дає змогу виявити так звану поточну ліквідність підприємства, яка свідчить про поточну його платоспроможність (неплатоспроможність).

Поточну платоспроможність (неплатоспроможність) (П_п) можна визначити також за формулою:

П_п =

де - довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств (ряд. 040 активу балансу);

- інші довгострокові фінансові інвестиції (ряд. 045 активу балансу);

- поточні фінансові інвестиції (ряд. 220 активу балансу);

та - грошові кошти та їх еквіваленти, відповідно, в національній валюті (ряд. 230 активу балансу) та в іноземній валюті (ряд. 240 активу балансу);

ПЗ - поточні зобов'язання (ряд. 620 пасиву балансу).

Якщо значення показника додатне, то підприємство вважають платоспроможним, від'ємний результат свідчить про поточну неплатоспроможність суб'єкта підприємницької діяльності.

У вітчизняних нормативних документах щодо оцінки фінансово-господарського стану підприємств-боржників, проведення експертизи фінансового стану підприємств поточною неплатоспроможністю характеризується стан будь-якого підприємства, якщо на конкретний момент через випадковий збіг обставин тимчасово суми наявних в нього коштів і високоліквідних активів недостатньо для погашення поточного боргу, що відповідає законодавчому визначенню як неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати грошові зобов'язання перед кредиторами після настання встановленого строку їх сплати, у тому числі із заробітної плати, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше, як через відновлення платоспроможності.

Підприємство, у якого на початку і в кінці кварталу, що аналізується, спостерігаються ознаки поточної неплатоспроможності, відповідає законодавчому визначенню боржника, який неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами протягом трьох місяців з моменту їх виникнення.

Порівняння А₃ з П₃ відображає перспективну платоспроможність підприємства. На її основі прогнозується його довгострокова орієнтовна платоспроможність.

6.6. Ліквідність як здатність цінностей легко перетворюватися в гроші

Ліквідність визначають як спроможність окремих видів майнових цінностей швидко перетворюватися в грошові кошти без втрати своєї поточної вартості в умовах кон'юнктури ринку, що склалася. Рівень ліквідності визначається тривалістю часу, протягом якого ці перетворення можуть відбутися. Абсолютну ліквідність мають грошові кошти.

Ліквідність підприємства частіше всього трактують як його спроможність перетворювати свої активи в гроші для здійснення необхідних поточних платежів, своєчасного погашення своїх боргових зобов'язань. Ліквідність підприємства визначається наявністю у нього ліквідних активів, до яких належать грошові кошти в касі, кошти на поточних та інших рахунках в банках, еквіваленти грошових коштів та інші елементи оборотних активів, які легко реалізуються без втрати своєї реальної ринкової вартості.

Ліквідність і платоспроможність як економічні категорії не тотожні, але на практиці вони тісно пов'язані між собою. Ліквідність - необхідна і обов'язкова умова платоспроможності. Від рівня ліквідності балансу підприємства, тобто від рівня покриття боргових зобов'язань активами, термін перетворення яких у грошові кошти відповідає терміну погашення платіжних зобов'язань, залежить платоспроможність підприємства. Ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків підприємства за своїми зобов'язаннями, так і можливість їх здійснення в перспективі. Водночас підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але мати несприятливі перспективи в цьому плані на майбутнє. Для забезпечення високого рівня поточної платоспроможності підприємство повинно підтримувати певне співвідношення між перетворенням (конвертацією) оборотних активів у грошові кошти і термінами погашення поточних зобов'язань.