
- •Тема 5. Аналіз грошових потоків
- •5.1. Сутність грошового потоку та необхідність його аналізу
- •5.2. Роль аналізу грошових потоків при визначенні можливостей внутрішнього фінансування
- •5.3. Аналіз руху грошових коштів прямим методом
- •5.4. Основні канали надходження грошових коштів і платежів за напрямками діяльності підприємства (операційна, інвестиційна, фінансова)
- •5.5. Аналіз грошових коштів непрямим методом
- •5.6. Сутність і особливості методики аналізу грошових потоків непрямим методом
- •Тема 6 аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства
- •6.1. Платоспроможність як здатність підприємства наявними грошовими ресурсами своєчасно здійснювати платежі за своїми строковими зобов’язаннями
- •6.2. Класифікація активів підприємства залежно від ступеня ліквідності
- •6.3. Аналіз ліквідності балансу
- •6.4. Аналіз показників ліквідності
- •6.5. Поточна і перспективна платоспроможність
- •6.6. Ліквідність як здатність цінностей легко перетворюватися в гроші
- •6.7. Методика розрахунку необхідної фінансової потреби
- •6.8. Групування пасиву балансу за ступенем зростання термінів погашення зобов’язань
- •Тема 7 аналіз фінансової стійкості підприємства
- •7.1. Поняття внутрішньої, загальної та фінансової стійкості. Фінансова стійкість як відображення визначеного стану фінансових ресурсів
- •7.2. Визначення абсолютних показників фінансової стійкості та їх аналіз
- •7.3. Типи фінансової стійкості і їх сутність.
- •7.4. Аналіз відносних показників фінансової та ринкової стійкості
- •7.5. Оцінка запасу фінансової стійкості (зони безпечності) підприємства
- •Оцінка ліквідності та платоспроможності
- •Оцінка фінансової стійкості
- •Оцінка рентабельності1
7.5. Оцінка запасу фінансової стійкості (зони безпечності) підприємства
При проведенні фінансового аналізу підприємства важливо визначити запас фінансової стійкості (зони безпечності), під яким розуміють той обсяг реалізації, який забезпечує підприємству певну стійкість його фінансового становища.
Для цього використовують такі показники:
1) виручка від реалізації (без ПДВ і АЗ);
2) повна собівартість продукції;
3) прибуток;
4) постійні витрати;
5) змінні витрати;
6) маржинальний дохід;
7) поріг рентабельності;
8) запас фінансової стійкості.
Для того, щоб отримати прибуток від реалізації (П), необхідно від виручки (ВР) відняти повну собівартість продукції (ПС):
П = ВР — ПС.
В короткостроковому періоді всі витрати відносно обсягу виробництва поділяють на умовно-змінні та умовно-постійні.
Умовно-змінні витрати змінюються із зміною обсягу виробництва. Це насіння, корми, посадковий матеріал, паливо, заробітна плата робітників, які виконують основні технологічні роботи, тощо.
Умовно-постійні витрати не змінюються із зміною обсягу виробництва. Це, наприклад, амортизація основних засобів, орендна плата, витрати на управління та організацію виробництва, заробітна плата службовців, керівного складу і т. ін.
Постійні витрати і прибуток складають маржинальний дохід підприємства.
Поріг рентабельності являє собою відношення суми постійних витрат у собівартості продукції до питомої ваги маржинального доходу у виручці:
ПЗ — постійні витрати у собівартості продукції;
ПВМД — питома вага маржинального доходу у виручці.
Економічний зміст цього показника полягає в тому, що визначається та сума виручки, яка необхідна для покриття всіх постійних витрат підприємства. Прибутку при цьому не буде, але не буде і збитку. Рентабельність тут дорівнює нулю. Показник використовується для розрахунку запасу фінансової стійкості (ЗФС):
Визначимо запас фінансової стійкості для агрофірми «Сонце» у 2004 році і проаналізуємо його в табл. 7.5.
У звітному році необхідно було реалізувати продукції на суму 3507 тис. грн., щоб покрити всі витрати. При такій виручці рентабельність дорівнює нулю. Фактично виручка склала 7400 грн., що вище порогу рентабельності на 3893 тис. грн., або на 52,6%. Це і є запас фінансової стійкості. Виручка може зменшитися ще на 52,6% і тільки тоді рентабельність дорівнюватиме нулю.
Якщо виручка впаде ще більше, то підприємство стане збитковим, буде «проїдати» власний і позиковий капітал, стане банкрутом. Тому слід постійно слідкувати за порогом рентабельності та пасом фінансової стійкості.
Фінансовий стан підприємства – це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності. У найконцентрованішому вигляді фінансовий стан підприємства можна визначити як міру забезпечення підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями. Таке трактування суті поняття “фінансовий стан” дає змогу розуміти під ним характеристику діяльності підприємства, у якій, як у дзеркалі, знаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства, в тому числі й роботи з управління фінансовими ресурсами.
Фінансовий стан підприємства характеризується широким колом показників, які в сукупності визначають надійність його як ділового партнера. Інакше кажучи, фінансовий стан підприємства – це характеристика його фінансової конкурентоспроможності (платоспроможності, кредитоспроможності), виконання зобов’язань перед державою і іншими господарюючими суб’єктами.
Аналіз поточного фінансового стану підприємства дозволяє оцінити його положення на визначену дату. Для оцінки перспектив розвитку підприємства слід проаналізувати в динаміці стан і структуру активів і пасивів, грошових коштів, співвідношення між заборгованістю підприємства і його власними коштами, обґрунтувати величину матеріальних запасів і дебіторської заборгованості.
Індикатором для оцінки фінансового стану підприємства є бухгалтерський баланс (форма №1), який складається у відповідності з “Положенням” (стандартом) бухгалтерського обліку 2.