
- •17 Січня 1805 р. Відбулося відкриття Харківського університету.
- •1817 Р. Існувала КиєвоМогилянська академія. Київська духовна
- •4 Серпня 1820 р. Гімназію вищих наук було засновано в Ніжині.
- •1 Зербіно Дмитро. Таланти для науки. Як їх шукати? // Віче. – 2000. –
- •1848 Р. Першого з’їзду діячів української культури і науки (Собор
- •XVIII – першій половині XIX ст. Це духовенство у своєму середо
- •1859 Р. В Києві на Подолі. Дозвіл на це дав попечитель, куратор Київ
- •1876 Р. Назавжди виїхати за кордон.
- •1899 Р., було відкрито ще один український осередок – книгарню
- •1917). Матеріальна підтримка ними діячів української культури,
- •1000 Крб. В.Тарновський (Молодший) зібрав багато рукописів та ма
- •1873). Товариство організовувало переважно по селах бібліотеки,
- •1868 Р. Заходами народовців на чолі з одним із своїх лідерів
- •1901 Р. У Житомирі просвіта вимагала для українського народу про
- •1893 Р. Свою першу поетичну збірку «На крилах пісень» видала Леся
- •1913 Р.) діяльність м.Грушевського пов’язана з Львівським
- •1905–1907 Рр. Саме тоді царській уряд був змушений скасувати на
- •XX ст. Й у Наддніпрянській Україні знову почалось відродження ук
4 Серпня 1820 р. Гімназію вищих наук було засновано в Ніжині.
Кошти на це виділив російський державний діяч, виходець з України,
сенатор, граф Ілля Безбородько (27.02.1756–15.06.1815). Першим і
другим директорами цього навчального закладу стали українські
вчені, вихідці із Закарпаття, які виїхали до Росії, – Василь Григоро
вич Кукольник та Іван Семенович Орлай, які були директорами:
перший – п’ять місяців, другий – п’ять років. За час їхнього керів
ництва кількість учнів Гімназії зросла з 25 до 250. В 1828 р. Гімназію
закінчив М.В.Гоголь. Крім нього, в ній здобув освіту інший пись
менник – Є.П.Гребінка.
Особливо теплими й зворушливими були стосунки І.Орлая з М.Го
голем, який про свого директора часто писав батькам. З останніми
Лекція 16. Культура України в XIX – на початку XX ст.
І.Орлай був особисто знайомий, листувався з ними. Останні три роки
свого життя І.Орлай був директором Рішельєвського ліцею. Помер
він у лютому 1829 р.
За статутом Ніжинська гімназія мала дев’ять класів, які ділили
ся на три цикли. Учні старшого циклу називалися студентами і по
закінченні одержували 14й клас «табелі», як і після університету.
У 1875 р. гімназія була реорганізована в історикофілологічний інсти
тут імені князя Безбородька. В 1920 р. відбулося перетворення істо
рикофілологічного інституту в педагогічний, а в 1939 р. йому при
своєно ім’я М.В.Гоголя.
Єдину в Росії школу бджільництва заснував у 1828 р. в с. Пальчи
ки Конотопського повіту на Чернігівщині учитель Петро Іванович
Прокопович (10.07 1775–3.04.1850), яку і очолював до кінця свого
життя. П.І.Прокопович увійшов в історію як геній світового пасіч
ництва. Він першим у світі створив його наукові підвалини. Цей
український вченийбджоляр є винахідником рамкового («втулково
го») вулика, автором наукових праць з бджільництва. Крім головно
го предмета – бджільництва, в школі викладалися квітникарство,
садівництво, шовківництво, загальноосвітні предмети: читання, пись
мо і арифметика в обсязі початкової школи.
У другій половині XIX ст. в Україні почала розвиватися вища
технічна освіта. В 1885 р. відкрито перший в Україні Південно
російський технологічний інститут у Харкові, в 1898 р. Київський
політехнічний інститут, в 1899 р. – Катеринославське вище гірниче
училище (за статусом вуз). Крім того, в 1873 р. почав діяти Харкі
вський ветеринарний інститут.
У відкритті політехнічного інституту в Києві взяли участь цук
розаводчики, які 18 лютого 1880 р. «вирішили за передплатою зібра
ти необхідний капітал для спорудження технічного навчального
закладу. Рішення тут же було виконане, причому за передплатою було
зібрано 20800 карбованців...»1.
Одним з найстаріших навчальних закладів України є Корос
тишівське педагогічне училище імені Івана Франка. 22 жовтня 1869 р.
в Києві засновано вчительську семінарію ПівденноЗахідного краю.
В серпні 1873 р. її переведено до Коростишева, для чого було збудовано