Лекція № 9.

Тема лекції: Виробнича логістика План

9.1. Поняття виробничої логістики.

9.2. Традиційна і логістична концепції організації виробництва.

9.3. Якісна і кількісна гнучкість виробничих систем.

9.4. Системи управління матеріальними потоками у виробничій логістиці, ті що штовхають.

9.5. Системи управління матеріальними потоками у виробничій логістиці ті, що тягнуть.

9.6. Ефективність застосування логістичного підходу до управління матеріальними потоками на виробництві.

(3 години)

9.1. Поняття виробничої логістики

Матеріальний потік на своєму шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача проходить ряд виробничих ланок. Управління матеріальним потоком на цьому етапі має свою специфіку і зветься виробничою логістикою.

Суспільне виробництво підрозділяється на матеріальне та нематеріальне (рис. 9.1). Виробнича логістика розглядає процеси, що відбуваються в сфері матеріального виробництва.

Рис. 9.1. Структура суспільного виробництва

Метою виробничої логістики є оптимізація матеріальних потоків усередині під­приємств, які створюють матеріальні чи блага створюють такі матеріальні послуги, як збе­реження, розфасовка, розважування, укладання тощо. Характерна риса об'єктів вивчення у виробничій логістиці - їх територіальна компактність. Їх називають "ост­рівними об'єктами логістики".

Учасників логістичного процесу в рамках виробничої логістики зв'язують внут­рівиробничі відносини (на відміну від учасників логістичного процесу на макрорівні, пов'язаних товарно-грошовими відносинами).

Логістичні системи, що розглядаються виробничою логістикою, називаються внутрівиробничими логістичними системами. До них можна віднести: промислове підприємство; гуртове підприємство, що має складські споруди; вузлову вантажну стан­цію; вузловий морський порт тощо.

Внутрівиробничі логістичні системи можна розглядати на макро- і мікрорівнях.

На макрорівні внутрівиробничі логістичні системи виступають як елементи макрологістичних систем. Вони задають ритм роботи цих систем, є джерелами матеріальних потоків. Можливість адаптації макрологістичних систем до змін навколишнього середовища в істотному ступені визначається здатністю вхідних у них внутрівиробничих логістичних систем швидко змінювати якісний і кількісний склад вихідного матеріального потоку, тобто асортимент і кількість продукції, що випус­кається.

На мікрорівні внутрівиробничі логістичні системи являють собою ряд підсистем, що знаходяться у відносинах і зв'язках один з одним, вони утворюють визначену цілісність, єдність. Ці підсистеми: закупівля, склади, запаси, обслуговування виробництва, транс­порт, інформація, збут і кадри забезпечують входження матеріального потоку в систему, проходження всередині неї і вихід із системи. У відповідності до концепції логістики побудова внутрівиробничих логістичних систем повинна забезпечувати можливість постійного погодження та взаємного коректування планів і дій постачальницьких, виробничих і збутових ланок всередині підприємства.