Особливості податкового контролю

При спрощеній системі оподаткування

Методичні вказівки до вивчення теми

Ідея застосування більш простого режиму оподатковування діяльності суб’єктів малого підприємництва з’явилася давно, але її практична реалізація почалася тільки в 1999 р. з введенням у дію Указу Президента України від 03.07.98 № 727/98 “Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва”. З метою розширення ринкових реформ, в умовах поступового переходу України до європейських стандартів обліку й оподатковування, була затверджена система пільг, орієнтована на комерційний успіх і розвиток інноваційної діяльності суб’єктів малого бізнесу. Положення Указу № 727/98 діяли в період з 01.01.99 по 18.09.99. Потім набрав сили Указ Президента України від 28.06.99 № 746/99 “Про внесення змін в Указ Президента України від 03.07.98 № 727/98 “Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва” (далі – Указ), що регламентує питання оподатковування малого підприємництва дотепер.

Наступним кроком у створенні правових основ функціонування малого бізнесу було прийняття Закону України № 2063-III від 19.10.2000 “Про державну підтримку малого підприємництва” (далі – Закону № 2063).

На основі Указу і Закону № 2063 були видані нормативні документи ДПА України про порядок ведення Книги обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва – юридичної особи, що застосовує спрощену систему оподатковування і про порядок видачі Свідоцтва на право сплати єдиного податку. З цієї процедури починається робота податкових органів у сфері спрощеної системи оподат­кування.

Щоб отримати Свідоцтво, суб’єкти підприємницької дія­льності - юридичні та фізичні особи не пізніше, ніж за 15 днів до початку наступного звітного періоду мають подати в податкову ін­спекцію за місцем реєстрації письмову заяву. Податковий інспек­тор перевіряє дані, наведені у заяві, на предмет відповідності їх умовам переходу на спрощену систему оподаткування. Для юри­дичних осіб середньооблікова кількість працюючих не повинна пе­ревищувати 50 чоловік, а обсяг виручки від реалізації продукції – 1 млн. грн.

Спрощена система оподаткування обліку та звітності не поши­рюється на всіх суб’єктів малого підприємництва, визначених частиною другою статті 2 Закону України від 19.10.2000 № 2063-ІІІ “Про державну підтримку малого підпри­ємництва”. Оскільки вказаний Закон встановлює правові засади державної підтримки суб’єктів малого підприємництва, він визначає, які саме суб’єкти підприємницької діяльності відносяться до цієї ка­тегорії.

Зокрема, це юридичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власно­сті, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500000 євро. Тобто із визначених суб’єктів малого підприємництва на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку можуть перейти ті суб’єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які відповідають вимогам Указу.

Суб’єкт малого підприємництва обов’язково зазначає, яку ставку єди­ного податку ним обрано - 6 чи 10 відсотків від суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

При переході суб’єкта малого підприємництва на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності слід враховувати частки учасників та засновників у його статутному фонді.

У разі, якщо у статутному фонді такого суб’єкта малого підпри­ємництва частки учасників та засновників, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків, то такий суб’єкт не може застосовувати спрощену систе­му оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку.

Не мають право застосовувати спрощену систему оподаткування особи, які:

- здійснюють підприємницьку діяльність в сфері ігорного бізнесу;

- виробляють або імпортують підакцизні товари.

Для фізичних осіб чисельність працівників, що пе­ребувають з ними в трудових відносинах, має бути не більшою, ніж 10 чоловік. Їх поіменний склад та ідентифікаційні номери відоб­ражаються у заяві. Обсяг виручки від реалізації продукції, вказа­ний у заяві, не повинен перевищувати 500 тис. гривень.

Не мають право переходу на спрощену систему оподаткування фізичні особи, які:

- здійснюють торгівлю тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами, лікеро-горілчаними напоями (до лікеро-горілчаних виробів не відносяться слабоалкогольні напої міцністю менш 12%, шампанське, коньяки, вина виноградні, вермути й пиво);

- здійснюють нотаріальну практику (нотаріус отримує Свідоцтво про право зайняття нотаріальною діяльністю, тобто приватний нотаріус за своєю діяльністю не відноситься до суб’єктів підприємницької діяльності).

Розмір єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб встановлюється місцевими радами залежно від виду діяльності у фіксованій сумі в межах від 20 до 200 грн. на місяць. При використанні найманої праці розмір єдиного податку збільшується на 50% на кожну найману особу, враховуючи членів сім’ї.

Приклад. Сидоров А.В. - суб'єкт підприємницької діяльності, займається прокатом весільного одягу та іншої атрибутики, має трьох найманих працівників. Розмір єдиного податку за місяць становитиме:

180 + 3 * 50 % / 100 % * 180 = 450 грн.

При здійсненні суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою декількох видів підприємницької діяльності ставка єдиного податку одна (максимальна ставка за видами діяльності, що здійснюються платником).

Крім того, податковий інспектор має упевнитись, що особа, яка подає заяву для переходу на спрощену систему оподаткування, не має заборгованості перед бюджетом з податків та обов’язкових платежів, термін сплати яких настав на момент подання заяви. За відсутності зауважень орган державної податко­вої служби протягом 10 днів з дня подання заяви зобов’язаний ви­дати Свідоцтво за встановленою формою, у противному разі - моти­вовану відмову. Термін дії свідоцтва становить один рік.

Право переходу на спрощену систему оподаткування підприємство може реалізувати не більше одного разу за календарний рік.

Відмова від застосування спрощеної системи оподаткування також вирішується шляхом подання до органів податкової служби заяви за 15 днів до закінчення звітного кварталу.

Разом з видачею Свідоцтва проводиться реєстрація Книги об­ліку доходів і витрат, яка є обов’язковим документом, що має ве­стися платником єдиного податку протягом року.

На спрощену систему оподаткування не розповсюджуються норми Закону № 2181 в частині строків подання звітності і строків сплати єдиного податку, тому що його не включено до переліку податків, передбачених Законом Укра­їни “Про систему оподаткування” (зі змінами і доповненнями). Єдиний податок сплачується щомісяця, не пізніше 20 числа. За результатами господарської діяльності за звітний (податко­вий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юри­дичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) кварталом, розрахунки про сплату єдиного податку, а також копії платіжних доручень про сплату єдиного податку за звітний період з відміт­кою банку про зарахування коштів.

При документальній перевірці встановлюється достовірність об'єкта нарахування єдиного податку на основі Книги обліку доходів і витрат, первинних документів. Податковому інспектору необхідно впевни­тися, що усі записи здійснюються в Книзі у хронологічній послі­довності і підтверджені первинними документами.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (това­рів, робіт, послуг). Тобто, на відміну від методу першої події застосовується касовий метод обчислення виручки, при якому враховуються всі надходження коштів на роз­рахунковий рахунок або в касу (у т.ч. аванси отримані), а також доходи від продажу основних фондів, крім доходів від позареалізаційних операцій.

У разі виявлення у платників єдиного податку фактів проведення бар­терних угод, необхідно перевести таких платників на загальну систему оподаткування з наступного звітного періоду (кварталу). Платник єдиного податку, який отримав суму авансу від укла­деної угоди і сплатив відповідну суму єдиного податку, при пере­ході на загальну систему оподаткування повинен включити вказа­ну суму авансу до валового доходу та подати заяву до органу дер­жавної податкової служби про зменшення загальної суми єдино­го податку на суму податку, нарахованого на суму авансу.

З метою перевірки правильності нарахування єдиного податку по Книзі обліку доходів і витрат необхідно:

- для платників ПДВ - підсумок графи “Доходи від здійс­нення господарських операцій” помножити на 0,06;

- для неплатників ПДВ - підсумок цієї ж графи пом­ножити на 0,10.

При виплаті дивідендів сума єдиного податку не зменшується на суму внеску з податку на прибуток.

За порушення термінів сплати або неповної сплати сум єдиного податку платники несуть відповідальність згідно із законодавством.

Приклад. Підприємство “Парус” є платником єдиного податку за ставкою 6 відсотків. За червень 2002 року подані розрахунок єдиного податку та декларація з податку на додану вартість. У червні підприємством були здійснені такі господарські операції:

- відвантажена продукція підприємству “Глобус” на суму 18000 грн., у т.ч. ПДВ – 3000 грн.;

- придбані матеріали на виробництво на суму 15000 грн., у т.ч. ПДВ - 2500 грн.;

- одержана передплата за продукцію від підприємства “Оріон“ в сумі 54000 грн., у т. ч. ПДВ - 9000грн.;

- реалізовано товарів зі складу на суму 2400 грн., у т. ч. ПДВ – 400 грн.;

- придбано обладнання, яке входить до складу основних фондів й підлягає амортизації, на суму 42000 грн., у т.ч. ПДВ – 7000 грн.;

- реалізовані товари спеціального призначення (згідно з переліком КМУ) на суму 14000 грн.;

- підприємство “Катерина” перерахувало кошти за відвантажені в попередньому періоді товари в сумі 15000 грн., ПДВ - 2500грн.;

Сума ПДВ, визначена платником у розмірі 1500 грн., сплачена до бюджету 20.09.2002 р.

Сума єдиного податку, визначена платником - 1000 грн., сплачена до бюджету 20.09.2002 р.

Документальна перевірка підприємства “Парус” була проведена 24.09.2002р

Розрахунок податкового зобов'язання з ПДВ: 3000+9000+ 400=12400 грн.

Розрахунок податкового кредиту: 2500 + 7000 = 9500 грн.

ПДВ до сплати в бюджет: 12400-9500 =2900 грн.

Виручка від реалізації: 18000 + 54000 + 2400 + 14000 = 88400 грн.

Сума єдиного податку:

88400 * 6 % / 100 % = 5304 грн.

За результатами документальної перевірки донараховано:

• ПДВ у сумі 1400 грн.;

• єдиний податок у сумі 4304 грн.;

• штрафні санкції:

1500 грн. * 4 *10 % / 100 % = 600 грн. - з ПДВ;

1000 грн. * 4 * 10 % / 100 % = 400 грн. - з єдиного податку.

За затримку платежів нараховується:

а) пеня

(1500 * 120% * 8% / 100% ) / 365 * 52 = 20,52 грн. – з ПДВ;

(1000 * 120% * 8% /100 %) /365 * 62 = 16,30 грн. – з єдиного податку;

б) штрафні санкції

1500 * 20 % / 100 % = 300 грн. – з ПДВ;

1000 * 20 % / 100 5 = 200 грн. – з єдиного податку.