61 Комп’ютерної мережі поділяються на:

локальна мережа;

глобальна мережа.

Локальні мережі – мережі які мають максимальну відстань між вузлами не більше 1-2км.

Глобальні мережі – мережі, що охоплюють територію країни або кількох країн з максимаьною відстанню між окремими вузлами в тисячі кілометрів.

Класифікація комп’ютерних мереж

- за географічною площею: глобальні, регіональні, корпоративні, локальні

- за сферою застосування: побутові, офісні, промислові

- за топологією: шина, кільцева, зіркоподібна, деревоподібна

- за середовищем передачі: симетричний кабель, коаксіальний кабель, вита пара, волоконно-оптичний кабель, інфрачервоне, мікрохвильове випромінювання.

- за набором протоколів.

62 Се́рвер як комп'ютер — це комп'ютер у локальній чи глобальній мережі, який надає користувачам свої обчислювальні і дискові ресурси, а так само доступ до встановлених сервісів; найчастіше працює цілодобово, чи у час роботи групи його користувачів.

11. Охарактеризуйте гігієнічну підготовку до уроку з тзн

Дотримання санітарно-гігієнічних вимог до організації навчального процесу є обов’язковою умовою проведення навчальних занять у початковій школі. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі тільки підвищує вимоги безпечного проведення занять. Гігієнічне обґрунтування принципів і критеріїв безпечного застосування комп'ютерної техніки у навчанні молодших школярів з. Результати її досліджень лягли в основу Державних санітарних правил і норм з цього питання. Устаткування, утримання середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організація навчально-виховного процесу затверджені Постановою Головного санітарного лікаря України «Влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах затверджені Постановою Головного санітарного лікаря України від 30.12.1998 р. Перший документ встановлює загальні вимоги до навчальних приміщень, їх обладнання, освітлення, температури, вологості та режиму дня учнів загальноосвітніх шкіл. Учителі початкових класів повинні знати основні вимоги цього документа, дотримання яких залежить від них, як учителів, класних керівників (класоводів) і завідуючих навчальним кабінетом.

12. Який етап передує використанню технічних засобів навчання?

 Ефективність використання ТЗН визначається трьома взаємозалежними аспектами: 1. Організаційний – адаптація, удосконалювання й розробка ТЗН, які використовуються для передачі інформації учням. Зворотній зв'язок від учня до викладача, контролю знань, організації самостійних занять. 2. Методичний – уміле використання ТЗН на уроці в процесі подачі дидактичного матеріалу. 3. Технічний – обслуговування й підтримка в робочому стані, модернізація й своєчасна заміна встаткування. Я.А.Каменський визначив принцип наочності як золоте правило дидактики, тому що чим більше аналізаторів або органів почуттів беруть участь у процесі навчання й виховання, тим краще й ефективніше їхні успіхи. ТЗН дають можливість використати зорові й слухові аналізатори в процесі навчання й виховання. 1 етап - етап засвоєння знань; 2 етап - етап осмислення; 3 етап - етап запам'ятовування;  4 етап - етап застосування знань на практиці.  У процесі застосування ТЗН повинне підсилюватися емоційний вплив. ТЗН повинне залучати й зберігати увагу протягом всього уроку або виховного заняття. К.Д. Ушинський вважав увагу учня важливим фактором, що сприяє успішності навчання й виховання. Він указує на кілька засобів збереження дитячої уваги: а). посилення враження; б). пряма вимога уваги; в). міри проти неуважності; г). цікавість викладача.

13 Яку роботу повинен проводити вчитель під час перегляду(прослуховування) інформації на уроці Застосування екранних засобів на уроці вимагає певної організації відповідного етапу уроку. Насамперед потрібно підготувати дітей до перегляду. Найбільш ефективна форма підготовки - бесіда, в якій вчитель вміло поставленими питаннями допомагає дітям згадати все те, що вони знають з даної теми. Вступне слово до показу екранного посібника не слід робити дуже довгим, достатньо кількох хвилин. Доцільно поставити два-три вузлових питання, на які діти повинні відповісти, переглянувши екранне посібник. Якщо діафільм присвячений незнайомому питання, вступне слово пов'язує відоме з невідомим. Наприклад, при показі природи далеких країн вчитель порівнює її з рідною природою, говорить про відмінності, пов'язаних з кліматом, і т. п. Перед показом, наприклад, діафільму про зоопарк, згадують знайомих тварин і т. д. Чим доступніше зміст діафільму, тим коротше вступне слово. Після демонстрації вчитель проводить бесіду, в ході якої він з'ясовує, як засвоєно матеріал, уточнює і доповнює отримані подання. На цьому етапі доцільно використовувати інші засоби наочності. Тривалість показу посібників визначається залежно від того, наскільки учні встигають зрозуміти кожен кадр і виконати, якщо буде потрібно, роботу з ним. Тривала демонстрація стомлює учнів, особливо дошкільнят і молодших школярів. Зазвичай після її закінчення зображення вимикається і бесіда з побаченого йде по пам'яті. Використовується і прийом повторного показу посібників. У цьому випадку скорочується час демонстрації і наступні пояснення дають самі учні.