
- •2. Тзн складається з 2 частин:
- •3. Техніка безпеки при роботі з тзн
- •4.Значення тзн
- •5. Псих-пед основи
- •7.Класифікація тзн за способом впливу на учнів
- •17.На якому принципі працює діапроектор? Універсальний діапроектор
- •18. Графопроектор
- •19. Епіпроектор
- •26. Носії звукової інформації
- •27. Напрямки використання звукових тзн на уроці
- •28. У якому процесі беруть участь джерела звукових коливань: мікрофон, магнітна плівка, підсилювач, магнітна головка?
- •29. Перетворення механічних коливань повітря на електричні сигнали звукової частоти
- •30. За чим повинен слідкувати вчитель під час використання звукової інформації?
- •46 Які можливості має інтерактивна дошка
- •48 Дидактичніфункціїкомп'ютера
- •56. Так, у Дидактичних та технологічнихвимогах до програми-оболонкиможна визначититаківимоги:
- •58 Основні об'єкти робочого столу
- •61 Комп’ютерної мережі поділяються на:
- •11. Охарактеризуйте гігієнічну підготовку до уроку з тзн
- •12. Який етап передує використанню технічних засобів навчання?
- •14 Для вирішення яких пед. Знань використовують тзн
- •15 Що таке статичні тзн
26. Носії звукової інформації
Звукові технічні засоби навчання – це такі засоби, які складаються з двох частин. Перша - це носії інформації. Друга – це апаратура, за допомогою якої записується і відтворюється звукова інформація. Носіями звукової інформації є металевий диск магнітна стрічка, відеомагнітна стрічка, відеодиск фонодиск, кіноплівка, навчальна радіопередача. Записуючи звук на ці носії, можна отримати грамплатівку, магнітний запис, відеомагнітний запис, лазерний відеозапис, лазерний фонозапис, звуковий кінофільм, радіофільм. Звукова інформація – це така інформація, яка розрахована на сприймання органами слуху. Звуковий запис – це фіксування звукових коливань на носії звукової інформації. Звукові технічні засоби навчання досить поширені. Існують десятки різних видів, зокрема:
1. Комплекти грамплатівок, об’єднані в фонохрестоматію з різних шкільних дисциплін.2. Магнітні записи програмних художніх, літературних і музичних творів. 3. Документальні звукозаписи. 4. Магнітні записи для організації самостійної роботи учнів на уроці. 5. Магнітні записи казок та оповідань для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. 6. Програми для лінгафонних кабінетів з іноземної мови. 7. Магнітні записи з радіо спеціальних навчальних і виховних передач для учнів: документальні; драматичні; фрагменти радіоспектаклів; радіокомпозиції; літературні твори; радіоінсценівки; радіолекції; радіоекскурсії; опери, оперети, симфонії, народні пісні, тематичні добірки.
27. Напрямки використання звукових тзн на уроці
Звукові́носі́ї, а́удіоносії — носії інформації, що слугують для зберігання звуку з метою наступного відтворення. Готуючись до занять з використанням звукової інформації, потрібно пам’ятати, що сприймання її учнями має певні риси: 1. “Ілюзія участі кожного учня”. 2. Інтимність звертання неначе до кожного учня. 3. Співпереживання, вживання в передачу. 4. Емоційна та інтелектуальна єдність. 5. Пробудження фантазії – створення в мозку зорового ряду, що відповідає слову. Під час використання звукової інформації вчитель повинен уважно слідкувати за сприйманням її учнями і при відсутності належної активності вживати відповідних заходів. Тривалість використання звукової інформації на уроці не повинна перевищувати 20-30 хв. В 4-7 класах вона займає в структурі заняття 20 хвилин, а у 8-11 класах – 30 хвилин.Методична підготовка вчителя до занять з використанням звукозапису (радіопередач) передбачає такі основні етапи: 1. Попереднє ознайомлення з матеріалом або прослуховування з метою аналізу його змісту2. Визначення доцільності використання прослуханого матеріалу3. Визначення форми заняття і місця звукової інформації в структурі заняття4. Вибір головного методу5. Визначення способів активізації учнів під час використання звукозапису
28. У якому процесі беруть участь джерела звукових коливань: мікрофон, магнітна плівка, підсилювач, магнітна головка?
Звукозапис — процес запису звукової інформації з метою її збереження і подальшого відтворення; Звукозаписом називають також записану звукову інформацію. Звукозапис заснований на зміні фізичного стану або форми різних ділянок носія запису — магнітної стрічки, грамофонної платівки, кіноплівки, цифрових носіїв інформації тощо.Існує чотири способи запису і відтворення звуку: електромеханічний, оптичний, магнітний і лазерний. Всі вони є електричними. Між ними є багато спільного. У зв’язку з цим всі способи запису звуку можна об’єднати в одну схему, а способи відтворення звуку в другу схему.
Звукозапис є окремим випадком запису і відтворення інформації і здійснюється двома способами: акустичним і електроакустичним. У першому способі звукові коливання безпосередньо керують роботою приладу, що впливає на носій запису, в другому — спочатку перетворяться мікрофоном в електричні коливання, потужність яких підвищується підсилювачем до необхідного значення, після чого електричні коливання поступають в прилад, що впливає на носій, який безпосередньо проводить запис.