1. Поняття та ознаки держави, її ф-ії.  Держава – це особлива політична організація публічної влади, яка виражає інтереси окремої соц. групи, має свою територію, суверенітет, видає закони, стягує податки з метою нормального функціонування суспільства і виступає як суб’єкт міжнародних відносин.  Ознаки дер-жави: 1) наявність апарату публічної влади (апарат примусу та управління);...  2.Ф-ії держави: зовнішні (співробітництво держави з іншими країнами з питань охорони, економічних відносин, культурних відносин, екології тощо) та внутрішні (регулятивна, соціальна, культурновиховна, охоронна тощо).За розподілом влади: законавч, виконавч, судові, контрольно-наглядові  5. форма держ. правління президентська, парламентська республіка, змішана президентсько-парламентська респуб, монархія (парламентська, дуалістична);  3. форма держ. устрою - порядок територіального поділу держ: унітарна (територ, одиниці не володіють озна-ками суверенітету, єдина конст, законодавство,громадянство...), федерація (держ, до яких входять декілька утворень на основі договору, або автономії), конфедерація (союз держав, для досягнення спільних цілей, вихід вільний), імперія (заснована на об'єднанні завойованих держав)  4. форма політичного режиму - сукупність методів здійснення держ. влади (демокр, авторитар, тотал)

8.Право (об’єктивне юридичне) – система загальнообов’язкових правил фіз поведінки – соц. норм, встановлених або санкціонов державою, які виражають волю певної частини соц неоднорідного с-ва і спрямовані на врегулювання сусп відносин відповідно до цієї волі; забезпечуються державою.  Ознаки права:  1) встановлюється і санкціонується державою;  2) право є системою норм;  3) право є загальнообов’язковим;  4) формальна визначеність права;  5) право має загальний характер;  6) право охороняється державою.

10.Норма права – це формально обов’язкові правила фіз поведінки, які мають заг характер, встановлюються або санкціоновуються державою з метою регулювання сусп відносин і забезпечуються її організаційною, виховною та примусовою діяльністю Гіпотеза - умови, обставини, з настанням яких можна чи необхідно здійснювати правило, що міститься в диспозиції.  Диспозиція - зазначає право або обов’язки суб’єктів, перед-бачає дозволену, обов’язкову і заборонену поведінку особи.  Санкція - в разі невиконання норми визначає заходи державного впливу, головним чином – у формі примусу.

11. Поняття та структура правовідносин.  Правовідносини – врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких є носіями суб’єктивних прав і обов’язків. Виникають при настанні передбачених законом юр фактів.  Складові: 1) суб’єкт (учасники правовідносин, які мають суб’єкт права та виконують юр обов’язки); 2) об’єкт (особисте або соц. благо для здобуття і використання якого встановлюються взаємні права і обов’язки); 3)юридичний обовязок; 4) субэктивне право;

13.Поняття та склад правопорушення.  Правопорушення – суспільно шлідливий, протиправний вчинок деліктоздатного суб'єкта, який тягне за собою юр. відповідальність.  Склад правопорушення становлять:  1) суб’єкт (деліктоздатна фіз. особа або делікт об’єднання, які вчинили правопорушення);  2) об’єкт (певні блага, на пошкодження, знищення чи позбавлення яких спрямовано винне протиправне діння);  3)об’єктивна сторона (зовн. прояв злочину, що означає яким чином здійснювалося правопорушення, якою була поведінка і її результат);  4) суб’єктивна сторона (психологічна діяльність особи. пояснюється через: вину, мотив, мету). Види:1)адмыныстративний; 2) дисциплынарний; 3) цивыльний;

14.Поняття, підстави та види юридичної відповідальності.

Юр відповідальність – встановлений законодавством і забезпечений державою юридичний обов’язок правопорушника зазнати позбавлення певних благ, належних йому цінностей (позбавлення волі, позбавлення права займати певну посаду, позбавлення майна шляхом його конфіскації, стягнення штрафів тощо).

Юр відповідальність – це форма впливу на порушників, реакція держави на порушення правових норм, на посягання на соц інтереси сусва, права особи.

Юр відповідальність: кримінальна, майнова, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова.

16.Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина.

Розділ ІІ, статті 21-68. + Декларація прав людини

Всі права, свободи та обов’язки можна поділ. на: політичні, соціальні,економічні, науково-культурні та екологічні.

Політичні – встановлюють участь громадян в управлінні державою та суспільством. (право обирати і бути обраним, право участі в референдумах, право на об’єднання в різні суспільні і політ. орг-ції, свобода слова, преси, демонстрацій)

Соціальні – соціальних захист громадян (право на працю, на освіту, медичне забезпеч., захист сім’ї).

Науково-культурні – захищають і виражають участь громад. в наук-техна. діяльності, культури (право на освіту, на користув. досягненнями науки і культури, прао творчості).

Економічні (свобода підприємн діяльності, наяв-ність різних форм власності, свобода само-управління комерц. підприємствати тощо).

Екологічні – забеспечення громадян чистим навкол. середов., водою, повітрям, забезпеч. безпеки від різних видів техн. діяльності тощо.

17.Громадянство України: порядок набуття та підс-тави припинення.

Громадянство – це усталений правовий зв’язок особи з державою, який виражається в су-купності їхніх взаємних прав, обов'язків і взаємної відповідальності.

Принципи гром-ва Ук:

-єдине гром-во;

-збереження гром-ва Ук в разі одруження чи розірвання шлюбу;

-збереження гром-ва Ук особами, які прожива-ють за межами Ук;

-захист державою гром-н, які прожив за корд; недопустимість видворення за межі Ук й видачі іншій державі.

Громадянство на-бувається:

1) за народженням;

2) за походженням;

3) че-рез прийняття до громадянства України;

4) через понов-лення в громадянстві України;

5) на підставах, передбач міжнар дог, згода на обов’язковість яких надається ВРУ.

6)Іноземців та осіб без гром-ва може бути прийнято за їхнім клопотанням в гром-во Ук. Умови набут-тя гром-ва:

• визнання і виконання законів та Конст Ук;

• неперебування в іноземному гром-ві;

• безперервне проживання на законни хпідставах на території Ук протягом останніх 5 років (не поширюється на осіб, які народилися чи довели, що хоча б один з батьків дід чи баба нар. на території Укр);

• володіння укр мовою в обсязі, достатньому для спілкування;

• наявність законних джерел існування.

Гро-мадянство України припиняється:

-внаслідок виходу з громадянства Ук;

- внаслідок втрати громадянства Ук;

-на підставах, передбачених міжнар договорами, згоду на обов’язковість яких надано ВРУ.

Громадянство України регулюється Конститкцією, ЗУ “Про громадянство України” та ухваленими до них ін-шими нормативно-правовими актами.