Страхування цивільної відповідальності виробника товарів.

Такий вид страхування вельми поширений у світі і грунтується на нормах міжнародного та національного права. В Україні такий вид страхування почав розвиватись після введення в дію Закону України “Про захист прав споживачів”, та нерозвинутий на сьогодні внаслідок відсутності механізму реалізації та його добровільності.

В світі страхування цивільної відповідальності виробника товарів виникла, як результат руху в захист прав споживачів спочатку в Америці, а потім в Европі. Европейська спільнота в 1985р. видала директиву, по якій пропонувалось розробити закон про відповідальність за виробляємий продукт. Само поняття “цивільна відповідальність виробника товару” запозичено з англо-американського права (product liability). Під цим розуміється сукупність всіх дій , в результаті яких був вироблений бракований продукт, що здійснив будь-які збитки після його доставки, в момент коли сам виробник не має над продуктом безпосереднього контроля.

Те, що термін відповідальність виробника виникло недавно, зрозуміло. Розвиток техніки та технологій зробило можливим масове виробництво великої кількості товарів, а реклама активно спонукала до їх придбанню та споживанню. Якщо при ремісництві товар вироблявся одним майстром та можна було виявити брак та знайти відповідального за нього, то сьогодні ситуація зовсім інша. При серійному виробництві один несправний агрегат може внести брак в цілу серію продукту. Брак може виникнути і у виробника напівфабрикатів, і подальшого переробника, у посередника і т.д. Брак може знаходитись і в упаковці товару, і в інструкції до нього. При серійному виробництві шкода, спричинена бракованим продуктом може зачіпити велику кількість людей. Тому на Заході посилюється відповідальність за продукт.

В Україні, як було сказано вище відповідальність виробника та продавця (товарів, робіт, послуг) Цивільним кодексом та Законом України “Про захист прав споживачів”. Встановлена наступна відповідальність:

1. Відповідальність виробника (виконавця,продавця) за неналежну інфомацію про товар (роботу, послугу), про виробника (виконавця, продавця).

2. Відповідальність продавця (виробника, виконавця) за порушення прав споживачів

3. Майнова відповідальність за шкоду, що відбулась внаслідок недоліків товарів (робіт, послуг).

4. Компенсація моральних збитків.

Коло осіб, що несуть відповідальність за продукт, достатньо широкий. Тому для страховика важливо вияснити причину браку, визначити, на якій стадії він створився та хто несе за нього відповідальність. Розрізняють брак:

1. виробництва

2. конструкторський

3. інформаційний

4. розвитку

5. зберігання (захоронення) використаних продуктів

Брак виробництва – відхилення від початкових запланованих функцій або розмірів та може стосуватись як одного, так і більшої кількості виробів. Брак може виникнути по об”єктивним та суб”єктивним причинам.

Конструкторський брак. Даний брак є типичним для всієї серії виробів.

Інформаційний брак. Про нього говорять коли продукт є нормальним, але не було достатньо поперджень про можливу небезпеку, що пов”язана з використанням даного продукту, або до реклами, в якій вміщувались помилкові дані про продукт. Ці помилки, як правило стосуються цілої серії. Наприклад, на фарбі не було вказано, те що вона повинна використовуватись тільки для зовнішних робіт.

Брак розвитку. Він пов”язан з тим, що до моменту виробництва або при використанні продукту рівень науки чи техніки не дає можливості побачити його майбутні недоліки.

Брак при зберіганні (захороненні) використаних продуктів. Він передбачає небезпеку тоді, коли життевий цикл продукту вже закінчен. Є досить багато життєвих прикладів, коли діти, що бавились на складі металобрухту, забирались всередину старих холодильників, в яких замок був з язичком і вже самостійно не могли вибратись. Ці приклади пов”язані з конструкцією холодильників, яка була змінена і подібні випадки стали неможливі.

Перед тим, як проводити страхування відповідальності виробника, необхідно чітко визначити, що в даному випадку є продуктом. В індустріальних країнах є чітко визначено коло товарів, що можуть розглядатись в якості продуктів.

До продукту можна віднести кожне рухоме майно або частину рухомого або нерухомого майна та електрику. Виключаються сільськогосподарськи природні ресурси, такі як продукти бджольництва, риболовлі, твариництва тощо, ін.сл. продукти, що не були під впливом первинної обробки (включая продукти мисливства).

Коло осіб, що зацікавлені в даному виді страхування достатньо широкий. Сюди можна віднести підприємства, що виробляють різні продукти на різних стадіях, торгові фірми – імпортери товарів, продавці товарів, виконавці робіт або послуг. По законодавству европейських країн в якості виробників можна розглядати :

• виробникі кінцевого продукту, елементв та напівфабрикатів, а також кожного, хто видає себе за виробника з-за розміщення свого імені або своєї товарної марки на продукті;

• особи, що використовують продукт в рамках своєї господарської діяльності для мети продажу, оренди або іншої форми збуту;

• поставщик товару таож розглядається в якості виробника у випадку, якщо неможливо встановити виробника товару

Страхування відповідальності за продукт (послугу або роботу) настає тільки в випадку винекнення шкоди життю, здоров”ю та майну споживача або у випадку моральних збитків.

По цьому полісу покриваються наступні ризики:

1. Збитки, що нанесені третім особам внаслідок взаємодії, змішування або обробки бракованого виробу з іншими. Наприклад, виробник фарби поставляє свій продукт на фабрику для фарбування тканин. В результаті помилки при виробництві одніє з партій фарби на фабриці була неравномірна пофарбована тканина. В подібному випадку страховик компенсує наступні збитки: витрати, що пов”язані з пошкодженням або знищенням іншого продукту, витрати виробництва кінцевого продукту, виключая компенсацію за бракований виріб страхувальника, витрати, що виникли додатково при необхідному усуненню дефектів кінцевого продукту, витрати, пов”язані з недоліками продукту, вналідок чого він не може бути реалізований взагалі або може бути реалізований з знижкою.

2. Збитки, пов”язані з подальшою обробкою або переробкою бракованого виробу третіми особами.

3. Збитки, пов”язані з обміном бракованого продукту.

4. Збитки третім особам , що виникли в зв”язку з браком виробів, вироблених, оброблених або перероблених на машинах та механізмах, створених або змонтованих страхувальником.

Виключаються з страхового покриття претензії:

1. що виходять з змін, зменшення, наступних поліпшень, поставки замінника товару;

2. по виданим без відома страховика гарантійним обіцянкам;

3. по збиткам, що виникли внаслідок свідомого відзилення від законодавчих або службових приписів;

4. пов”язані з пошкодженням майна продуктом, використовування або вплив якого не було достатньо опробовано.

Законодавство західних країн передбачає високий ліміт покриття по даному виду страухування. Наприклад, в Німеччіні максимальна страхова сума складала 160 млн. марок, а для страхувальника передбачена франшиза в розмірі 1 125 марок.