Страхування відповідальності.

1. Страхування відповідальності, визначення та класифікація.

2. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.

3. Страхування цивільної відповідальності перевізника

4. Страхування відповідальності в сфері приватного життя.

5. Страхування цивільної відповідальності виробника товарів

6. Страхування професійної відповідальності.

7. Страхування відповідальності за нанесення шкоди навколишньому середовищу.

Страхування відповідальності, що є однією з найскладніших галузей страхової діяльності, динамічно розвивається в усьому світі, і зокрема в Україні. Так, обсяги акумульованих страхових премій по страхуванню відповідальності нині в Україні складають близько третини всіх надходжень від страхової діяльності.

В основу страхових відносин при страхуванні відповідальності покладено норми вітчизняного та міжнародного права.

Страхування відповідальності – галузь страхування, де об”єктом страхування є відповідальність перед третіми фізичними або юридичними особами внаслідок дій або бездій страхувальника.

Страхування відповідальності покриває не власні збитки, а збитки, які застрахована особа наносить ( третьої ) особи, інш. сл. , в основному , відподальність за спричинену шкоду третії особі матеріальні та майнові збитки або шкоду.

В загальному графічному вигляді відносини при страхуванні відповідальності можна зобразити як рис. 9.1.

Цивільна відповідальність носить майновий характер: особа, що спричинила збитки повинна повністю їх компенсувати потерпілому, ін.сл. третій особі. Через заключення договору страхування цивільної відповідальності даний обов”язок перекладається на страховика. За спричинену шкоду страхувальник може нести кримінальну або адміністративну відповідальність, ін.сл. переслідуватись по закону за свої протиправні дії по відношенню до третьої особи. Однак відшкодування майнових збитків, що були спричинені третій особі, перекладуються на страховика.

Класифікація страхування відповідальності наведена в табл. 9.1.

Розрізняють страхування відповідальності по закону (обов”язкове) та в силу договірних зобов”язань (добровільне).

Цивільна відповідальність – передбачена законом або договором степінь державного спонукання , що застосовується для відновлення порушених прав потерпілого та задовільнення їх за рахунок порушника. Вона має майновий характер, ін.сл. особа, що спричинила збитки (майнові або фізичні), зобов”язана повністю компенсувати збитки потерпілому.

Цивільно – правова відповідальність принято розділяти на договірну та позадоговірну, або деліктну . Договірна відповідальність настає внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов”язань , позадоговірна – у випадку стпричинення шкоди , не пов”язаного з невиконанням ( неналежним виконанням ) договірних зобов”язань. Договірна відповідальність настає у випадках, коли в законі або прямо встановлені форми та межі відповідальності за порушення умов, визначених договором, або сторонам надано право самим оговорючати в договорах види та умови відпвідальності. Позадоговірна відповідальність визначається тільки законом або іншими правовими актами.

В зовнішньоекономічній діяльності підприємство може стикнутись з конкурентною відповідальністю ( конкуренція позовів ), коли спричинена шкода в результаті притивоправних дій, пов”язаних з виконанням договору, ін.сл. коли делікт одночасно є порушенням договірних зобов”язань. В таких випадках потерпілий має право заявити позов або з договору, або з делікту.