Вправи на розвиток уяви

Картинки із сірників

Основа — конкурсний елемент. Учні за власним бажанням складають із сірників картинки і пояснюють їх. Ця гра відмінно розвиває художній смак, уяву, і, завдяки однотипності «буді­вельного матеріалу»,— почуття пропорції. Найкраще проводити вправу на підлозі (килимі), діти мають бути не зв'язані розміром столів.

Намалюю в тебе на спині...

Вправа на сенсорну уяву. Грають парами. Перший гравець малює пальцем на спипі ведучого якесь зображення.

Завдання ведучого: відгадати, що лс було «намальовано» у ньо­го на спині. Вправа здасться дуже простою.

Ускладнення

Завдання першому гравцеві «не захотіти», щоб ведучий від­гадав. У цьому випадку поведінка обох різко змінюється: ве­дучий максимально концентрує увагу, доводячи її гостроту до максимуму, а перший гравець, «обманюючи», намагається збити концентрацію уваги партнера.

Це дуже цікаве завдання, але педагог повинен ретельно кон­тролювати хід його виконання, не допускаючи образ, що вла­стиві малятам, емоційного перевантаження й утоми. Важливою є усвідомлена спроба уявити цей малюнок і передати те, що уявив, словами.

Роботи

Грають двоє учнів. Перший гравець дає «роботові» команди. Другий — цс «робот», який виконує їх із зав'язаними очима.

Мета: уміти поставити точно сформульоване завдання для «робота»; уміти реалізувати словесний наказ у фізичній дії.

Учитель повинен чітко простелсити за тим, щоб команди «ро­ботам» подавалися не взагалі, а були спрямовані на здійснення нехай простої, але цілком продуктивної дії (наприклад знайти й принести якийсь предмет).

Дії самого «робота» повинні відповідати командам. «Робот» повинен довіряти командам, виконувати їх у суворо визначеній послідовності.

Малюнки на паркані

Учитель пропонує коленому учасникові намалювати на «парка­ні» (стіна класу) уявний малюнок, тобто накреслити його пальцем. Діти-сностерігачі повинні розповісти про те, що вони побачили, причому необхідно стежити за тим, щоб «малюнок» учасника не «налазив» на попередній. Найціннішим дидактичним моментом є відсутність можливості негативної оцінки з боку групи, тому що умовність зображення не дає приводу для його критики й реаль­ної оцінки худолшьої вартості, що дуже важливо у вихованні не тільки впевненості у своїх творчих здібностях і силах, але й «ко­лективної уяви», довіри до партнера. Виховання доброзичливого ставлення до творчості інших, поваги до чужої думки — необхідні елементи розвитку гармонійної особистості.

Хамелеон

Учням пропонується уважно розглянути сюжетну фотографію й дати їй 3—5 (або більше) оригінальних назв. Позитивно оціню­ються відповіді з оригінальними й незвичайними назвами.

Запропоноване завдання змушує сприймати предмет у різних ракурсах. Добирати фотографії, ілюстрації, малюнки для цього завдання необхідно з урахуванням цікавого змісту, сценічності, барвистості, явно вираженої образності.

Шампур

Учням пропонується розглянути 2—5 фотографій (ілюстрацій). Вони мають дати загальну назву до всієї серії фотографій.

Фотографії (ілюстрації) повинні мати одну ознаку, що об'єднує ці фотографії: тему, сюжет, кольорову гаму, стиль, деталі емо­ційного стану тощо.

Потрібно дібрати фотографії великих розмірів, із чітким зо­браженням, яскраво виралсеною поетичністю, образністю.