Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут»

УКРАЇНА І СВІТ:

ГУМАНІТАРНО-ТЕХНІЧНА ЕЛІТА

ТА СОЦІАЛЬНИЙ ПРОГРЕС

Тези доповідей

Міжнародної науково-теоретичної конференції

студентів і аспірантів

Харків, 2–3 квітня 2013 року

У двох частинах

Частина 1

Харків

НТУ «ХПІ»

УДК 321.01 (477)

ББК 66.0 (4укр)

У45

Редакційна колегія :	проф. Товажнянський Л. Л.
	проф. Романовський О. Г.
	проф. Сокол Є. І.
	проф. Кравець В. О.
	проф. Сакара Ю. Д.
	проф. Архієреєв С. І.
	проф. Дубічинський В. В.
	проф. Ігнатюк О. А.
	проф. Ластовка О. П.
	проф. Ніколаєнко В. І.
	проф. Пономарьов О. С.
	проф. Поступной О. М.
	проф. Перевалова Л. В.
	доц. Бардін О. М.
	доц. Петутіна О. О.
	доц. Скляр В. М.

Друкується за рішенням Вченої ради Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», протокол № від

У45 Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес : тези доповідей Міжнар. наук.-теор. конф. студ. і аспір., м. Харків, 2–3 квітня 2013 р. : у 2 ч. – Ч. 1 / редкол. Л. Л. Товажнянський та ін. – Харків: НТУ «ХПІ», 2013. – 378 с.

ISBN

ISBN

Збірник містить тези доповідей студентів і аспірантів – учасників щорічної Міжнародної науково-теоретичної конференції, присвяченої актуальним проблемам гуманітарної підготовки майбутніх фахівців, які становитимуть інтелектуальну еліту та впливатимуть на подальший розвиток економіки, соціальної та культурної політики своїх країн.

Для студентів, аспірантів, викладачів, усіх, хто досліджує злободенні філософські, психолого-педагогічні, морально-етичні, політико-правові, мовознавчі, соціально-економічні проблеми сучасного українського суспільства.

УДК 321.01 (477)

ББК 66.0 (4укр)

ISBN © НТУ «ХПІ», 2013

Передмова

2013 рік є знаменним для харків’ян як сімдесята річниця визволення нашого міста від німецько-фашистських загарбників. Віддаючи велику пошану героїзмові тих, хто відстояв свободу й перемогу Харкова та всієї України, ми замислюємося над майбутнім української держави, яке, ми переконані, залежить від нинішніх студентів – наших наступників.

Сучасна студентська молодь – інтелектуальна еліта грядущого, яка незабаром визначатиме тенденції розвитку економіки, політики, культури, соціального прогресу України. Кожен із них має стати кваліфікованим фахівцем, усебічно розвиненою людиною, висококультурною, порядною, творчою особистістю.

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» на підставі поєднання навчання, науки й виробництва готує сучасну управлінську гуманітарно-технічну еліту, покликану в майбутньому керувати державою і стати основою її оновлення й процвітання. Студентів та аспірантів широко залучають до наукових досліджень.

Щорічною є Міжнародна науково-практична конференція студентів і аспірантів «Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес», мета якої – проаналізувати актуальні філософські, психолого-педагогічні, морально-етичні, політико-правові, мовознавчі, соціально-економічні проблеми сучасного українського суспільства, віднайти шляхи подолання світової кризи.

Цього року в конференції беруть участь майже 450 студентів і аспірантів з України, Росії, Білорусі, Казахстану, Туркменістану, Монголії, Китаю, Ірану, Кот-д’Івуару, Малі, Нігерії, Танзанії, Австралії, Сирії, Лівану, Йорданії, Марокко. Приємно вражає те, що серед поданих праць є не тільки реферативні, але й серйозні наукові розвідки.

Висловлюємо щиру подяку студентам, аспірантам, викладачам вищих навчальних закладів за участь у підготовці та проведенні конференції. Бажаємо всім плідної праці, творчого натхнення, успіхів, вагомих здобутків у професійній діяльності.

Оргкомітет конференції «Україна і світ:

гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес»

Секція 1 філософська думка україни та світова філософія

Акименко О. Харківська державна академія культури

Стратегії формування індивідуального простору митця в умовах становлення медіакультури україни

Дослідження соціокультурної ситуації в пострадянській Україні демонструють інтенсивний розвиток медіа-культури, особливо її он-лайн і мовного секторів, цілковито залежних від використання аудіовізуальної технології. Комп’ютерні й телекомунікаційні засоби масової комунікації все більше впливають на людську свідомість, стають потужним інструментом самопрезентації, своєрідним лекалом ідентифікації себе та іншого, надають можливість установити персональний інтерактивний зв’язок із медіа-сферою. З одного боку, феноменологічні особливості інноваційної комп’ютерно-мережевої електроніки допомагають адаптуватися до сучасних техно-, соціо-, антропогенних реалій, сприяють максимальній індивідуальній самореалізації, безпосередньому самовизначенню, а з іншого – спричиняють конструювання особливого художнього простору функціонування сучасного мистецтва.

Для усунення суперечностей між збільшуваною кількістю ідей, а також для вироблення єдиного культурного коду вітчизняне мистецтво обрало стратегію «Я-актуалізація». Такий спосіб виживання у складній культурній ситуації незалежної України зумовлює рух не від субкультури (складного мистецького середовища, яке деконструює ще виразніше), а від себе як атомізованої системи. Митці не закріплюються надовго за конкретним творчим об’єднанням, не позиціонують себе як постійних учасників певного художнього колективу. Вони сприяють переважно разовому проведенню творчої акції або працюють індивідуально, спрямовуючи на себе творчу думку, стаючи перед об’єктивом художньої рефлексії. Цю тенденцію оформлення мистецького простору як в Україні, так і в інших державах пояснюють тим, що основним предметом творчої діяльності в ХХ – на початку ХХІ ст. стають не речі, а сам суб’єкт. Декларація про «смерть автора», маніфестована в межах постструктуралістського проекту, стала відправною точкою загальної рефлексії над герменевтикою суб’єкта. Зміщення акцентів у процесі й наслідкові виробництва з «Що?» на «Хто?» можна помітити в багатьох сферах суспільного життя, зокрема й у мистецтві. Процеси актуалізації продукування суб’єктивності, переродження суб’єктивного відносно пре-, пост- і чистого модерну, а також відповідні зміни в його розумінні (перехід від самопізнання до самокреації, від монологу до діалогу тощо) зумовлюють переформатування індивідуального простору суб’єкта-творця. Утрата Україною автентичних смислів, національних міфологем є причиною перегляду шляхів створення митцем власної картини світу.

До стратегій конструювання творчого простору вітчизняного митця належать: 1) стратегія проектування, поліфонія культуротворчих сенсів («Паризька комуна», «Вольова грань національного постеклектизму»); 2) репрезентація нових візуальних кодів, оновлення старих художніх форм, їх синтезування (С. Братков, М. Кульчицький, Б. Михайлов, В. Савадов, Г. Сенченко, В. Чекорський та ін.); 3) реконструкція національної художньої пам’яті, українських візуальних архетипів (І. Марчук, Л. Наконечна); 4) стилізація (К. Гнилицький, О. Кулик, І. Чичкан, М. Шу­біна, творче об’єднання РЕП); 5) реконструкція (О. Чепелик, Ж. Кади­рова); 6) імітація як профанація смислів (А. Савадов, М. Мамсиков, О. Сай); 7) постмодерністська іронія, опосередкована засобами художньої виразності (О. Голосій, Д. Кавчан, С. Па­ніч, К. Реунов, О. Ройтбурда, В. Рябченко, В. Трубіна).

Тут наведено не всі моделі вибудовування художніх світів у контексті медіатизації культурного ландшафту України, проте саме їх можна назвати найважливішими визначальними маркерами, які є концептуальним принципом розвитку вітчизняного мистецького простору останніх десятиліть.

Алиханова З-Б.

Дагестанский государственный университет