Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Міністерство охорони здоров'я України

Миколаївський базовий медичний коледж

Циклова комісія фундаментальних дисциплін

Методична розробка для організації самостійної роботи студентів

на тему:

«АРМ медичного працівника.

Стандартизована історія хвороби.

Міжнародна статистична класифікація хвороб і проблем, пов’язаних із здоров’ям. МКХ-10.

Комп’ютерні діагностичні системи (КДС): ймовірнісні консультативні та експертні.

МІС лікувально-профілактичних закладів (скринінги)»

Спеціальність: 5.12010102 «Сестринська справа»

Підготовлена:

викладачем Селятенко О.В.

Розглянуто та

Затверджено на засіданні ЦК

Протокол № ____

Від «_____» _________________20___ р.

Голова ЦК _____________ Кварцяна О.П.

м.Миколаїв, 2013

3.2. Зміст теми

АРМ медичного працівника.

ПК користувачів даної МІС (від одного до кількох) утворюють АРМ. АРМ включає Робочий стіл та елек­тронні документи фахівця. Робочий стіл має єдиний уніфіко­ваний інтерфейс. Робочий стіл — це організований користува­чем набір об'єктів, на доступ до яких користувач має право. Робочий стіл забезпечує організацію уніфікованого робочого місця зі здатністю конфігурувати під конкретного користу­вача.

АРМ надає користувачам такі можливості:

• робота в уніфікованому інтерфейсі (Робочий стіл) з будь-якими типами медичних електронних документів;

• доступ до документів і керування правами доступу до них;

• можливість розсилання медичних електронних доку­ментів на Робочі столи користувачів;

• можливість організації документів на своєму Робочому столі;

• уведення і зберігання даних лабораторних і діагностич­них досліджень.

За допомогою АРМ забезпечується доступ до інформаційної сис­теми для кожного медичного працівника (лікаря, фельдшера, лаборанта, медичної сестри). Будь-яке АРМ спеціалізоване для виконання конкретних професійних завдань і роботи зі вста­новленою медичною документацією. Забезпечує роботу всіх блоків головний комп'ютер (центральний), який відповідає за виконання найважливіших і найвідповідальніших операцій і в такий спосіб виступає його основним обчислювальним ресур­сом. Система забезпечує інформаційну підтримку всіх служб медичного закладу — від документообігу та фінансового облі­ку до ведення клінічних записів про пацієнта, інтеграцію з ме­дичним обладнанням і підтримки прийняття рішень. МІС включає: автоматизовані системи керування, медичні інфор­маційно-пошукові системи, медичні інформаційно-довідкові системи, медичні лабораторні інформаційні системи, системи передачі медичних даних, інтелектуальні інформаційні систе­ми тощо.

Стандартизована історія хвороби.

Медичний фахівець у своїй роботі за АРМ працює з різними медичними документами. Ці величезні потоки інформації спе­цифічні за призначенням і належать до різних підсистем в інформаційній системі. Структурно дані про пацієнта діляться па текстові (описові протоколи лікарів), графічні (рентгенівсь­кі знімки, знімки УЗД), лабораторні (дані, отримані з апаратів лабораторної діагностики). Найпоширеніші дані — це текс­тові, у яких переважно міститься вся інформація про пацієнта. Па основі цих даних формується електронна історія хвороби. Формально це оформляється у вигляді затверджених Міністерством охорони здоров'я документах, таких як протокол огляду лікарем пацієнта, анамнез життя, анамнез хвороби, протокол консультаційного огляду фахівця, протокол операції, етапний епікриз, виписний епікриз тощо.

Для прискорення роботи з уведення медичних даних розроб­лено систему шаблонів, що дає змогу медичному працівникові заздалегідь приготувати безліч призначень, необхідних для ре­гулярної роботи. АРМ медичного працівника може бути в реєстратурі, лабораторії, у кабінеті медичної статистики, ді­агностичних кабінетах та кабінетах лікарів.

У результаті кожний пацієнт отримує електронну історію хво­роби, що містить усі відомості про перебіг захворювання, ви­падки госпіталізації, надані послуги і встановлені діагнози. У результаті можна буде одержувати весь комплекс медико-статистичної інформації як стандартизованої, так і за довільними параметрами.

• формалізованої електронної історії хвороби — спеціалі­зованої бази даних, що містить відомості про пацієнта і повний (у юридичному й медичному аспектах) набір документів про хід лікувально-діагностичного процесу, у тому числі:

• паспортні дані хворого;

• сигнальну інформацію (непереносимість лікарських за­собів, генетичні захворювання тощо);

• анамнестичні дані;

• остаточні діагнози, перенесені операції;

• результати лабораторних досліджень;

• результати інструментальних досліджень;

• диспансеризацію;

— анкету автоінтерв'ювання (скринінг) та ін.

Електронна історія хвороби на Робочому столі має певну структуру: це папка, розділами якої є набори документів різ­ного типу.

Наприклад, папка "Запис лікаря в приймальному відділен­ні" містить документи "Огляди", "Діагнози", "Щоденник", "Оперативні посібники" тощо. Папка "Призначення діагнос­тичні" включає документи "Консультації", "Лабораторні дослі­дження", "Інструментальні дослідження", "Результати" тощо. Папка "Розділ відновного лікування" містить документи "Ре­жим", "Дієта", "Лікувальні призначення" і т. д. Кожен доку­мент або папка представлені у вигляді, зручному для перегля­ду. Електронна історія хороби може містити і спеціалізовані медкарти (стоматологічну, гінекологічну, санаторну книжку тощо).

Підрозділи (відділення функціональної діагностики, рент­генологічне відділення, клінічна лабораторія, ендоскопія) у локальному режимі реалізують уведення даних в електронні історії хвороб. Ці частини підсистеми мають бути підключені до комп'ютерних мереж для обміну медичними даними на ос­нові прийнятих у світі стандартів (див. розділ 1);