Модуль 2
1. Просіювач борошна виконує функції:
4) всі названі функції.
2. Підкатні діжі використовуються в тістомісильних машинах:
3) періодичної дії;
3. Для замісу тіста на підприємствах хлібопекарної, кондитерської і макаронної промисловості використовують:
2) тістомісильні машини;
4. Для чого призначені відбивні лопаті тістомісильної машини?
1. Для інтенсифікації замісу тіста.
5. Призначення діжі:
2) для замісу й бродіння тіста;
6. Тістоприготувальні агрегати призначені:
1) для приготування опари і тіста;
7. Призначення ділильної головки:
3) для розділу тіста на куски рівного об’єму;
8. Тістоділильні машини мають точність ділення:
1) 1,5 – 2,0%;
9. Тістові заготовки після тістоділильних машин мають масу:
1) 0,4 – 2,5 кг;
10. Для відділення кусків тіста від загального обсягу тіста або для розділення раніше зважених кусків на декілька однакових порцій використовують:
4) тістоділильні машини.
11. Способи приготування тіста:
1) порційний, безперервний;
12. Для обробки кусків тіста та надання їм форми використовують:
3) тістоформувальні машини;
13. Для надання шматку тіста кульоподібної форми використовують:
3) округлювальні машини;
14. Для надання шматку тіста циліндричної, подовженої форми використовують:
1) округлювальні машини;
2) закатні машини;
15. Надання шматку тіста спеціальної форми виконують:
1) спеціальними формувальними машинами;
16. Ущільнення крутого тіста для бараночних виробів після замісу виконують у:
4) натирочних машинах.
17. Для запобігання залипання тістових заготовок у тістоокруглювальних машинах:
2) посипають борошном та обдувають повітрям;
18. Частіше застосовують для боротьби з адгезією у тістоокруглюваних машинах:
3) обдування підігрітим повітрям робочих поверхонь;
19. Передбачають вистоювань у процесі оброблення пшеничного тіста:
1) два;
20. Передбачають вистоювань у процесі оброблення житнього тіста:
1) одне;
21. Попереднє вистоювання шматків пшеничного тіста триває, хв.:
1) 5-8;
22. Остаточне вистоювання шматків пшеничного тіста триває, хв.:
1) 30-45;
23. Під час вистоювання тіста температура має бути:
1) 30-400С;
24. На малих хлібопекарських підприємствах попереднє вистоювання здійснюють:
3) на спеціально обладнаних стелажах;
25. На середніх і великих хлібопекарських підприємствах, що мають потокові технологічні лінії для попереднього вистоювання застосовують:
4) шафи.
26. На малих хлібопекарських підприємствах остаточне вистоювання здійснюють:
1) у шафах;
27. На великих хлібопекарських підприємствах, що мають потокові технологічні лінії, для остаточного вистоювання застосовують:
1) універсальні шафи і конвеєрні агрегати;
28. До яких показників якості відносять пористість м’якушки хліба?
2) фізико-хімічних;
29. Пористість м’якушки хліба за допомогою приладу визначають:
3) Журавльова;
30. Фізико-хімічні показники якості хліба:
2) вологість, пористість, кислотність;
31. Визначають пористість м’якушки хліба у:
1) відсотках;
32. Визначають кислотність хліба у:
2) градусах;
33. Прилад, за допомогою якого визначають вологість хліба:
3) сушильна шафа;
34. Час висушування наважки хліба в сушильній шафі:
1) 60 хв;
35. До яких показників якості відноситься кислотність хліба?
1. Фізико-хімічних.
36. Формула за якою визначають об'єм циліндра, вирізаної наважки хліба:
3) V = d2H/4;
37. Основні компоненти, що необхідні для приготування тіста:
2) борошно, дріжжі, сіль, вода;
38. Компоненти, що вводять у тісто для придання енергетичної цінності хлібу:
3) молоко, жири, яйця;
39. Компоненти, що вводять у тісто для придання аромату та фарбування коринок хліба:
2) кориця, ваніль, ванілін;
40. Вихід хліба визначають в одиницях:
1) відсотках;
41. Поняття "вихід хліба", це:
2) відношення маси готового виробу до маси борошна для виробу;
42. Якої дії шнековий макаронний прес:
2) безперервної.
43. Технологічні вузли, з яких складається шнековий макаронний прес, це:
1) дозатори води та борошна, тістозмішувач, пристрій пресування, пресова головка з матрицею, механізм різання та обдування;
44. Технологічний вузол шнекового макаронного преса, який призначається для безперервної подачі борошна та води у тісто змішувач, це:
4) дозатор.
45. Технологічний вузол шнекового макаронного преса, який призначається для рівномірного змішування борошна з водою, це:
1) тістозмішувач;
46. Технологічний вузол шнекового макаронного преса, який призначається для перетворювання крихкої чи мілкогрудковатої маси у пластичне тісто, це:
2) пристрій пресування;
47. Форма матриць, що використовуються на шнекових макаронних пресах:
3) кругла, прямокутна.
48. Скільки годин на добу рекомендовано робити на макаронному пресі «МІНІМАК»?
2. 14 год.
49. Визначають вологість макаронних виробів у:
1) відсотках;
50. Висушують макаронні вироби в сушильній шафі:
3) 40…60 хв;
51. Найбільш доцільний спосіб переробки олійних культур у сільськогосподарського виробника, це:
4) механічний без підготовки насіння до пресування.
52. Насіння соняшнику вміщує олії:
3) 40 – 50%;
53. Обладнання для очищення олії механічним способом, це:
4) усе перелічене.
54. Основні технологічні регулювання гвинтового преса для віджимання олії:
4) зазор між конусом і зеєрним циліндром.
55. Основні технологічні регулювання бильної насіннєрушальної машини:
1) зазор між декою та билами ротора;
56. Ймовірна причина випресування м'язги через щілини зеєрного циліндра преса, це:
3) вологість м'язги перевищує допустиму норму;
57. Машини, що використовують для поділу рушанки олійних культур:
1) насінньовійки, деки, буттер-сепаратор;
58. Спосіб подрібнення ядер та зерна олійних культур, це:
1) стискання і зсув, удар, стирання, роздавлювання;
59. Для волого-теплової обробки м’ятки (зволоження та сушки) використовують:
1) шнеки-інактиватори та жаровні;
60. Використовують для добування олії з зерна олійних культур безперервним способом:
1) шнековий прес;
61. Використовують для очищення пресової олії від великих звішених часток:
1) гущеловушку та дисковий механічний фільтр;
62. Для додаткового витискання олії використовують:
1. гідроціклон;
63. Для попереднього подрібнення жмихової ракушки (макухи) використовують:
1) молоткову дробарку;
64. Для придання пелюсткової форми олійним матеріалам використовують:
1) плющильний станок;
65. Для забезпечення практично повного добування олії з олійного матеріалу, який пройшов попереднє знежирення пресуванням, використовують:
1) екстрактор;
66. Для теплового оброблення м’ятки використовують обладнання:
1) жаровню;
67. Насіння, багате жирами, відносять до групи рослин:
3) олієвмісні;
68. Спосіб, яким видаляють олію з насіння з високим вмістом олії:
2) пресовий;
69. Спосіб, яким видаляють олію з насіння з низким вмістом олії:
3) екстракційний;
70. В якому пресі можливо віджимати олію з необлущеного насіння?
2. Пресі-екструдері.
71. При якому способі отримання олії насіння обробляють розчинником?
2. Екстрактційному.
72. М’язгою називають:
3) зволожену м’ятку;
73. М’яткою називають:
1) подрібнене насіння;
74. М’якоть насіння після пресування називають:
2) шротом;
75. Суміш олії та розчинника називається:
1) місцела;
76. Дезодорацію олії проводять для:
2) поліпшення смаку;
77. Гідратацію олії проводять для:
1) очищення олії від фосфатидів;
78. Нормалізацію олії проводять для:
3) зменшення кислоти;