1. Тема: Есенціальна артеріальна гіпертензія.

Варіант 1

1. Виникнення гіпокаліємії найменш вірогідно при терапії:

А. Фуросемідом В. Гіпотіазидом

Б. Оксодоліном Г. Арифоном

2. Несприятливі зміни показників ліпідного складу крові викликають:

А. Арифон Г. Козаар

Б. Гіпотіазид Д. Ізоптин

В. Капотен

3. Так званий феномен “рикошета” може бути зв’язаний з прийманням:

А. Надолола В. Клофеліна

Б. Цинта Г. Моноприла

4. При вагітності протипоказані:

А. Бета-блокатори В. Антагоністи кальцію

Б. Інгібітори АПФ Г. Допегіт

5. Гіпотензивний ефект тіазидових діуретиків може зменшуватись при прийманні:

А. Індометацину Г. Всі відповіді правильні

Б. Аспірину Д. Правильної відповіді немає

В. Преднізолону

6. Найбільш тривалим гіпотензивним ефектом володіє:

А. Ісрадипін В. Верапаміл

Б. Амлодипін Г. Ділтіазем

7. Засобами вибору у хворих АГ, що перенесли великовогнищевий інфаркт міокарду, є:

А. Інгібітори АПФ Г. Всі відповіді правильні

Б. Бета-блокатори Д. Правильної відповіді немає

В. Верапаміл

8. Рівень холестерину і тригліцеридів у хворих АГ знижується при терапії:

А. Діуретиками Г. Антагоністами кальцію

Б. Бета-блокаторами Д. Празозіном

В. Інгібіторами АПФ

9. Селективними агоністами імідазолінових рецепторів є:

А. Козаар В. Цинт

Б. Метопролол Г. Резерпін

10. Сухість в роті є одним з частих побічних ефектів:

А. Обзідану В. Каптоприлу

Б. Ізоптину Г. Клофеліну

11. Не можна поєднувати:

А. Бета-блокатори з діуретиками. В. Інгібітори АПФ з діуретиками.

Б. Бета-блокатори з ніфедипіном. Г. Бета-блокатори з клонідином.

Відповіді на контрольні питання.

№ тесту	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Відповідь	Г	Б	В	Б	Г	Б	Б	Г	В	Г	Г

1. Тема: Есенціальна артеріальна гіпертензія.

Варіант 2

1. Несприятливі зміни показників ліпідного складу крові викликають:

А. Арифон. Г. Козаар.

Б. Гіпотіазид. Д. Ізоптин.

В. Капотен.

2. Сприятливий вплив на прогноз у хворих АГ на цей час доказано для:

А. Діуретиків і бета-блокаторів.

Б. Антагоністів кальцію і інгібіторів АПФ.

В. Діуретиків і антагоністів кальцію.

Г. Інгібіторів АПФ і бета-блокаторів.

3. При комбінованій терапії інгібіторами АПФ і діуретиками найбільш вірогідно:

А. Спочатку призначити діуретик, а потім інгібітор АПФ.

Б. Спочатку призначити інгібітор АПФ, а потім діуретик.

В. Призначити обидва препарати одночасно.

Г. Послідовність призначення не має значення.

4. Не можна поєднувати:

А. Бета-блокатори з діуретиками. В. Інгібітори АПФ з діуретиками.

Б. Бета-блокатори з ніфедипіном. Г. Бета-блокатори з клонідином.

5. У хворих АГ часто побічні ефекти виникають при терапії:

А. Ніфедипіном. В. Верапамілом.

Б. Амлодипіном. Г. Ділтіаземом.

6. Набряки нижніх кінцівок найбільш часто виникають при терапії:

А. Ніфедипіном. В. Ділтіаземом.

Б. Верапамілом. Г. Каптоприлом.