2. Спроби економічних реформ

Командно-адміністративна система вступила в чергову фазу своєї кризи: тривало розбалансування економіки, хронічно відставало сільське господарство, при деяких досягненнях гостро відчувалося відставання країни в науково-технічній сфері, багато проблем накопичилося в соціальній сфері. Під впливом перемоги у Великій Вітчизняній війні й рішень XX з'їзду КПРС зростала самосвідомість радянських людей. Вони вправі були очікувати реформ і поліпшення життя.

З 1957 р. починають здійснюватися реформи управління народним господарством. Децентралізація - галузеві міністерства скасовувалися, натомість створювалися територіальні органи керування — ради народного господарства (раднаргоспи), на які" покладався увесь тягар вирішення соціально-економічних питань у регіонах. Децентралізація керування розширила господарчі права союзних республік привела до деякого скорочення управлінського апарату. Стало більше уваги приділятися економічним методам управління, від примусу переходили до врахування матеріальних інтересів трудящих. Уживалися заходи до інтенсифікації народного господарства. 1962 р. було створено. Вищу Раду народного господарства, яка взяла на себе координацію роботи промисловості й будівництва в загальнодержавному масштабі.

У сільському господарстві зростала самостійність колгоспів і радгоспів, поліпшувалася соціальна сфера села, матеріальне становище селян. Валова продукція сільського господарства за 1954-1958 рр. зросла на 35,3%. Було реорганізовано МТС і здійснено продаж техніки колгоспам і радгоспам. Скасування трудоднів та запровадження грошової оплати праці створили реальну основу для переходу колгоспів на госпрозрахунок. Колгоспникам видавалися паспорти, відновлювалися законні права людей, зайнятих у сільськогосподарському виробництві. Країна" зробили суттєвий крок уперед. У період з 1956 по 1958 рр. щороку ставало до ладу 800 нових підприємств, темпи розвитку промисловості становили 10-15% проти планового завдання 7,6%. Вражаючими були досягнення в освоєнні космосу, атомній енергетиці, у країні розгорталася науково-технічна революція, формувалися значні державні програми.

4 жовтня 1957 р. запущено перший штучний супутник Землі, 5 грудня спущено на воду перший у світі атомний криголам "Ленін", створено найпотужніший в світі синхрофазотрон. 12 квітня 1961 р. космонавт Ю.О.Гагарін на космічному кораблі "Восток-1" уперше в світі облетів Земну кулю.

Позитивні зміни відбувалися й у соціальній сфері.

До 1960 р. завершилося переведення усіх робітників і службовців на 7-годинний робочий день, на підземних і шкідливих роботах встановлено 6-годинний робочий день. Рядові трудівники стали одержувати окремі квартири. За 1958-1965 рр. житловий фонд країни зріс на 40%. Удвічі й більше підвищено розміри пенсій переважній більшості пенсіонерів. У вільний продаж надходили автомобілі "Волга" і "Москвич". У квартирах з'явилася побутова техніка.

Проте в проведенні реформ виявилися їхня непослідовність, суперечливість, обмеженість. У промисловості реформи дещо сприяли підвищенню ефективності виробництва, поглибленню спеціалізації та кооперації виробництва певних регіонів та територій, але разом з тим їхня непослідовність призвела до різкого зростання капіталовкладень та кредитів, які перевищували можливості державного бюджету, до розриву економічних зв'язків між підприємствами однієї галузі, до зростання дефіцитів.

У сільському господарстві внаслідок реформ на 35% зросло житлове будівництво, покращився матеріальний рівень життя колгоспників.

Однак фантастичні надпрограми в сільському господарстві, впроваджувані з ініціативи Хрущова, перетворювали гарні починання на їхню дискредитацію.

Цілинна епопея, у ході якої намічалося освоїти більш 40 млн. га землі в районах Казахстану, Сибіру, Уралу і за рахунок цього різко збільшити виробництво зерна, лишилася нереалізованою. Ідеалізація можливостей кукурудзи і гороху призвела до 10-разового збільшення їхніх посівів. Насильницьке запровадження цих культур, що перевищувало всякий здоровий глузд (кукурудзу змушували вирощувати навіть в Архангельській області), не вирішило кормової проблеми і зменшило врожайність зеленої маси за 5-7 років удвічі. Спроби наздогнати США по виробництву м'яса, молока, олії до 1960 р. зазнали краху. Для виконання завдання збільшення виробництва м'яса в 3,5 рази під ніж пустили краще поголів'я худоби, яке незаконно вилучалося в населення. З 1962 р. розпочалася закупівля зерна і м'яса за кордоном. З 1958 по 1962 рр. поголів'я корів в особистому подвір'ї скоротилося з 22 млн. до 10 млн. голів.

Найбільш позитивні наслідки мали реформи у соціальній сфері, призвівши до дійсного підвищення рівня добробуту трудящих, хоча при цьому гострота житлової проблеми так і залишилась незмінною. Реформи М. Хрущова не мали радикального характеру в плані докорінної модернізації командно-адміністративної системи радянського суспільства, вони лише повинні були ліквідувати найбільш одіозні прояви сталінської моделі, зняти певну соціальну напругу в суспільстві.

Загальне невдоволення реформаторською діяльністю М. С. Хрущова наростало.