
- •Одеса одеу 2009
- •Затверджую
- •Передмова
- •Тема 1 Теоретичні та практичні засади організаціх торгівлі.
- •Тема 1.1 Організація торгівлі як галузь знань
- •1. Поняття організації торгівлі
- •1.1 Поняття організації
- •1.2 Організація торгівлі
- •2. Організація торгівлі як навчальна дисципліна та її еволюція
- •2.1 Етапи становлення дисципліни
- •2.2 Необхідність вивчення дисципліни
- •3. Функції і завдання дисципліни «Організація торгівлі»
- •4. Зв'язок з іншими дисциплінами
- •Тема 1.2 Характеристика торгівлі як системи.
- •1. Функцiї торгiвлi та параметри її ресурсного потенцiалу
- •1.1 Функції торгівлі
- •1.2 Ресурсний потенціал торгівлі
- •1.3 Функціональна структура сфери торгівлі
- •1.4 Соціальна структура сфери торгівлі
- •1.5 Організаційна структура торгівлі.
- •2. Види суб'єктів торговельної діяльності
- •Суб'єкти системи
- •3. Фази і порядок створення торговельного підприємства
- •3.1 Розроблення комерційної стратегії торговельного підприємства
- •3.2 Реєстрація суб'єктів роздрібної торгівлі ♦
- •Тема 2 Роздрібна торговельна мережа.
- •1. Суть, принципи і завдання організації роздрібної мережі
- •1.1 Поняття роздрібної торговельної мережі
- •1.2 Соціально-економічне значення роздрібної торговельної мережі
- •2. Характеристика основних видів, типів і форматів роздрібних торговців
- •2.3 Поняття формату роздрібного торговця
- •2.4 Перспективні типи і формати роздрібних торговців
- •3. Концентрація і спеціалізація роздрібної мережі
- •4. Територіальне розміщення роздрібної мережі
- •4.1 Розміщення роздрібних торговельних підприємств
- •5. Ефективність функціонування роздрібної мережі
- •Тема 3 Організація роздрібної торгівлі.
- •Тема 3. 1 Організація продажу товарів у магазинах.
- •2.1 Продаж товарів через прилавок обслуговування
- •1.2.2. Торгівля на ярмарках та базарах
- •1.3 Особливі форми продажу товарів
- •Тема 3.2 Організація торговельного обслуговування покупців. План
- •1. Система торговельного обслуговування і завдання її розвитку
- •2. Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення
- •Правила продажу товарів
- •Розрахунок з покупцями
- •Книга відгуків і пропозицій
- •3. Культура торгівлі та її складові елементи
- •4. Влияние психологии человека на обслуживание покупателей.
- •1.Суть і класифікація потреб
- •Рекомендована література
- •Нормативно-правові акти
1.2 Ресурсний потенціал торгівлі
Складнi економiчнi функцii, що виконуються у сферi товарного обiгу, i зростаючi масштаби обмiну обумовлюють необхiднiсть концентрації в цiй сферi значного матерiально-технiчного, товарно-грошового i трудового потенцiалу.
Oсновнi фонди в торговельнiй сферi становлять 41 млрд грн. Це - майже 185 тис. пiдприємств роздрiбної торгiвлi й громадського харчування, понад 1400 оптових, заготiвельно-збутових, матерiально-постачальних баз i складiв, рiзноманiтна iнфраструктура. Oсновнi фонди торгiвлi поступаються тiльки галузям матерiального виробництва. До того ж вони не забезпечують повною мiрою ефективне функцiонування цiєi сфери, збереження i реалiзацiї багатомiльярдної маси товapiв.
Складськi й тоpговлi площi вiдхиляються вiд нормативу на 20-25%, зношенiсть фондiв становить близько 50%. Темпи вибування торговельних об'єктiв набагато вищi вiд темпiв запровадження нових. Деформована структура фондiв; активна частина в них не перевищуе 18% .
Обiгових коштiв у торгiвлi не вистачає, їх обсяг не перевищує 140 млрд грн. При цьому частка запозичених коштiв, головним чином у виглядi товарних кредитiв, досягає 80% . Значна частина обiгових коштiв вкладена у товapнi запаси. Близько 28% ycix запасiв товарно-матерiальних цiнностей крaїни перебувають у сферi торгiвлi.
Вiдсутнiсть власних обiгових коштiв, зростання маси товарних запасiв спонукають торгiвлю до здiйснення обмiнних, бартерних операцiй, до розширення консигнацii. Цей шлях веде до натуралiзацiї i безсистемної органiзацiї обiгу товapiв, звужує товарно-грошовi вiдносини.
Трудовий потенцiал торгiвлi - значний. Кiлькiсть зайнятих у сферi торгiвлi офiцiйно перевищуе 1,5 млн осiб. Однак це чисельнiсть постiйно зайнятих працiвникiв. 3агалом сфера торгiвлi забезпечуе працею не менше 3,5-4,0 млн осiб, а це досягае piвня зайнятостi в таких галузях, як промисловiсть, сiльське господарство. Важливо зазначити, що за масштабами працевлаштування (щорiчного приймання на роботу громадян) сфера торгiвлi поступається лише промисловостi.
Отже, ресурсний потенцiал сфери торгiвлi величезний, але вiн нi за кiлькiстю, нi за якiстю не адекватний складним завданням та зростаючiй ролi торгiвлi в ринковому середовищi.
1.3 Функціональна структура сфери торгівлі
У структурному планi торгiвля є багатовимiрною сферою. Вона включає функцiональнi, соцiальнi, органiзацiйнi чинники.
Функцiональна cтpyктypa - це склад елементiв, що виражають ocнoвнi функцiї торгiвлi. Донедавна ядро функцiональної структури утворювали тaкi види економiчної дiяльностi: «Матерiально-технiчне забезпечення», «Заготiвля сільгосппродукції», «Торгiвля товарами народного споживання». Уci вони вiдповiдним чином опосередковували обмiн i формували сферу товарного обiгy. В умовах ринкових вiдносин ця структура суттево трансформується.
Матерiально-технiчне забезnечення якк розподiльна система засобiв иробництва себе вичерпало. По-перше, засоби виробництва i предмети працi стали товаром, i їx обмiн здiйснюється за посередництвом грошей. Це означає, що обмiн набуває форми купiвлi-продажу i пiдпорядковується Тим самим економiчним законам, що й торгiвля. По-друге, зникає доцiльнiсть планомiрного розподiлу засобiв виробництва, оскiльки на ринку продукцiї виробничого призначення основними важелями є попит, пропозицiя i цiна.
Що ж до заготiвель сiльгосnnродукції як форми товарного обiгу, то вони також не вписуються в систему ринкових вiдносин. Oстаннім часом кардинально змiнилися вiдносини власностi в аграрному ceктopi, методи господарювання. Уся продукцiя сiльського господарства стала не тiльки товаром, але й предметом вiльної купiвлi-продажу.
Таким чином, матерiально-технiчне забезпечення перетворюється на оптову торгiвлю засобами виробництва, а заготiвлi сільгосппродукції – на оптову торгiвлю аграрною продукцiєю. Тому цiлком закономiрно, що цi двi форми можна вiднести до галузi "Торгiвля", як це практикується в країнах ринкової орiєнтацiї.
Державний класифiкатор видiв економiчної дiяльностi в Укpaніi також об'єднує вci ранiше чиннi органiзацiйнi форми в одну групу. Функцiональну структуру сфери обiгу згiдно з новою класифiкaцiєю подано в табл. 1.3.1.
Таблиця 1.3.1. Функціональна структура торгівлі
Cклад торгiвлi |
Кiлькiсть класів |
Структура торгiвлi |
Оптова
|
6 |
Оптова торгiвля не переробленими сiльськогосподарськими продуктами |
10 |
Оптова торгiвля харчовими продуктами |
|
15 |
Оптова торгiвля непродовольчими товарами |
|
20 |
Оптова торгiвля засобами виробництва i предметами працi |
|
|
||
5 |
Оптова торгiвля транспортними засобами |
|
|
2 |
Посередництво в торгiвлi сільгосппродукцією i продуктами її переробки |
|
||
Посередництво |
2 |
Посередництво в торгiвлi товарами легкої промисловостi й побутового призначення |
в торгiвлi |
|
|
|
4 |
Посередництво в торгiвлi засобами виробництва i транспортом |
|
||
|
2 |
Iншi види торгового посередництва |
Роздрiбна
|
2 |
Роздрiбна торгiвля в магазинах зi змiшаним асортиментом товapiв |
9 |
Спецiалiзована роздрiбна торгiвля продтоварами |
|
2 |
Роздрiбна торгiвля фармацевтичними i медичними виробами |
|
24 |
Спецiалiзована роздрiбна торгiвля непродовольчими товарами |
|
3 |
Роздрiбна торгiвля уживаними товарами |
|
5 |
Роздрiбна торгiвля поза магазинами |
|
Торгiвля послугами |
10 |
Ремонт предметiв особистого користування i домашнього вжитку |
За новою класифiкацiєю "Торгiвля" уособлює yci iснуючi ранiше opгaнiзацiйнi форми у сферi товарного обiгу. Отже, у функцiональному планi структура торгiвлi значно розширилася, охопивши при цьому понад 55 пiдкласiв (видiв i рiзновидiв торгiвлi), не менше як 45 класiв роздрiбної торгiвлi, майже 10 класiв торгового посередництва i стiльки ж класiв торгiвлi послугами.
Треба зауважити, що вiдповiдно до нової класифiкації видiв економiчної дiяльностi зi сфери торгiвлi виведено громадське харчування, оскiльки виробничi витрати в цiй галузi переважають витрати обiгу.
Державний класифiкатор не видiляє в окремий вид економiчної дiяльностi зовнiшню торгiвлю, хоча вона має свої особливостi й xapaктepнi риси, а також величезнi масштаби мiжнародного товарного обмiну, який опосередковується цiєю галуззю.
Пiд час побудови структурної моделi сфери обiгy зазначену галузь не можна вiдкидати. Отож, у загальному виглядi структурна модель торгiвлi схематично зображена на рис. 1.3.1.
-
Т
оргівля товарами та послугами
Внутрішня
З
овнішня
-
Роздрібна торгівля
О птова торгівля
-
Т
орговельне посередництво
Рис. 1.3.1. Функціональна структурна модель торгівлі
Як видно з рис. 1.3.1, у структурнiй моделi торгiвлi три складники утворюють її ядро: оптова торгiвля, торговельне посередництво i роздрiбна торгiвля.