Тема 1.2 Характеристика торгівлі як системи.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ:

1. Поняття торгівлі.

1.1 Функції торгівлі

1.2 Ресурсний потенціал торгівлі

1.3 Функціональна структура сфери торгівлі

1.4 Соціальна структура сфери торгівлі.

1.5 Організаційна структура торгівлі.

2. Види суб’єктів торговельної діяльності.

3 Фази і порядок створення торговельного підприємства

3.1 Розроблення комерційної стратегії торговельного підприємства

3.2 Реєстрація суб'єктів роздрібної торгівлі

1. Функцiї торгiвлi та параметри її ресурсного потенцiалу

1.1 Функції торгівлі

Розвиток i функцiонування торгiвлi в ycix видах еконо­мiки обумовленi iснуванням товарного виробництва. Сааме товарне виробництво зумовлює необхiднiсть товарно-гро­шового обмiну i доведення товару зi сфери виробництва до сфери споживання.

3 одного боку, торгiвля опосередковує обмiн у товарно-грошовiй формi й створює умови для розвитку вiдтворювального процесу. 3 iншого - вона забезпечує реалiзацiю форм вapтocтi товару, тобто задоволення особистих та суспiльних потреб у товарах та послугах.

Отже, за своєю суттю торгiвля є формою товарно-грошового обміну i сферою обiгу moвapiв та nослуг. Вiдповiдно вона вiдiгpaє значну роль у розширеному вiдтворювальному процесi та функцiонуваннi народ­ногосподарського комплексу загалом. Детальнiше цю роль можна схарак­теризувати через аналiз функцiй торгiвлi.

Провiдною функцiєю торгiвлi є обмiн резулътатiв nрацi (товару, nо­слуги) на грошi, тобто реалiзацiя виробленої сnоживчої вapmocтi. При цьому обмiн за своїм економiчним змiстом є елементом вiдтворення суспіль­ного продукту. Це важливо пiдкреслити, оскiльки в умовах соцiалiстич­ної економiки елементом вiдтворення вважався лише обмiн товapiв народ­ного споживання. Отже, штучно звужувалися вiдносини обмiну, насампе­ред, у сферах обiгу засобiв виробництва та продукції аграрного сектора.

У ринкових умовах обмiн реaлiзується в бiльш повному обсязi, оскiль­ки товарно-грошовi вiдносини поширюються на бiльшiсть видiв продукції, засоби виробництва, матерiали, послуги, якi вважаються товаром. Kpiм того, в ринковому середовищi обмiн товapiв та послуг на грошi збiгається з процесом купiвлi-продажу. Отже, виконуючи функцiю обмiну, торгiвля зв'язує виробництво та споживання i, таким чином, завершує в широких масштабах вiдтворювальний процес.

Друга важлива функцiя торгiвлi - це доведення moвapiв зi сферu вuроб­ництва до сферu спожuвання. Мається на увазi перемiщення товapiв у їx матерiально-речовiй формi.

Виконуючи цю функцiю, сфера обiгу органiзовує масове перемiщення товapiв вiд виробникiв до споживачiв. Таке перемiщення пов'язане зi знач­ними витратами на транспортування, вантажну обробку, фасування, склад­ське зберiгання товapiв. Цi витрати мають виробничий характер, їx част­ка в загальних витратах обiгу переважає. Варто наголосити, що цi витрати об'єктивно необхiднi. Але покладання на торгiвлю великомасштабних зав­дань щодо продовження процесу виробництва у сферi обiгу може спричи­нити звуження суто торгових функцiй, погiршення якостi обслуговування i культури торгiвлi.

Суть даної функцiї необхiдно розглядати ще в одному аспектi - з по­гляду прискорення доведення товapiв до сфери споживання з максималь­ним збереженням їx споживчих властивостей. У такому paкypci дана функ­цiя набуває особливої актуальностi саме зараз, в умовах роздрiбненостi й розосередженостi товаровиробникiв i споживачiв.

Нинi в сферi обiгy товари долають у середньому 5-6 органiзaцiйних ланок. Тому i тривaлість проходження товару до споживача є значною. Оборотнiсть товapiв у торгiвлi становить 35-40 днiв i має тенденцiю до сповiльнення.

Наступною важливою функцiєю торгiвлi є забезпечення зв’язків мiж галузямu народного господарства i pегioнaмu України. Ця функцiя випли­ває з економiчної сутi торговельної сфери.

Торгiвля запроваджує в широких масштабах економiчнi зв'язки мiж переважною частиною галузей нацiональної економiки, сприяє їх мaтepi­ально-технiчному та сировинному забезпеченню, функцiонуванню та роз­витку. Водночас, забезпечуючи економiчнi зв'язки мiж регiонами крaїни, сфера обiгy активiзує i розширює мiжрегiональний обмiн, посилює територiальний розподiл працi й спецiалiзацiю виробництва.

Масштабнiсть цiєї функції пiдтверджується мiжгалузевими витратами. Аналiз мiжгалузевого балансу виробництва i розподiлу товapiв свiдчить, що частка мiжгалузевого обмiну в промiжному споживаннi промисловостi становила 8 %, сiльського господарства - 51 %, iнших галузей мaтepiального виробництва - 95 % .

Надзвичайно важливою у сучасних умовах функцiєю сфери торгiвлi є функцiя активного вплuву на вuробнuцтво i спожuвання. Якщо в умовах розподiльчої системи торгiвля iндиферентна щодо виробництва, то в рин­ковому середовищi вона економiчно зацiкавлена в збiльшеннi товарних pecypciв та їх реaлiзації на внутрiшньому i зовнiшньому ринках. У свою чергу товаровиробники прагнуть заручитися з боку торгiвлi гарантiями збуту продукцiї для того, щоб знизити ризик банкрутства.

Отже, завдання торгiвлi полягае в тому, щоб усiляко пристосову­вати виробничу програму до вимог ринку. Це завдання нелегке. Topriв­ля утримує потужний комерцiйний апарат, здiйснює широкi маркетинговi дослiдження. Достатньо точно прогнозується попит, запроваджуються заходи щодо впливу на споживання. Одночасно торгiвля дедалi бiльше втручається у виробництво, його технологiю, висуваючи жорсткi вимоги до асортименту, якостi товару, упаковки, терміну виготовлення.

На споживання торгiвля впливає за допомогою реклами, а також через максимальне наближення кiнцевих ланок товарного обiгу до споживачiв, рацiональну типiзацiю i спецiалiзацiю торговельних об'єктiв, упроваджен­ня прогресивних i соцiально ефективних методiв продажу та форм пiсля­продажного обслуговування.

Tаким чином, у сучасних умовах функції торгiвлi усклладнюються, а тому різко зростає роль i значення торгiвлi як форми обмiну i сфери економіки.