5. Ефективність функціонування роздрібної мережі

З метою оперативної оцінки якісного стану роздрібної торговельної мережі пев­ного регіону, виявлення регіонів з недостатнім забезпеченням торговельними під­приємствами і одиницями необхідно проводити аналіз ефективності функціонуван­ня роздрібної торговельної мережі. У процесі такого аналізу здійснюється розрахунок низки показників: точки беззбитковості, точки мінімальної рентабель­ності, оптимальних розмірів роздрібного торговця, коефіцієнта щільності забезпе­чення населення роздрібними торговцями, коефіцієнта розосередження роздрібних торговців за територією, території і населення зони обслуговування одного роздрі­бного торговця, торгова площа на 1000 жителів, середній розмір магазину за торго­вою площею і товарообігом та інші локальні показники.

5.1 Визначення точки беззбитковості мінімальної рентабельності

Для забезпечення стійкого становища роздрібного підприємства на ринку необ­хідно визначити економічні межі обсягів його діяльності, порушення яких може призвести до банкрутства. У світовій практиці для визначення цих меж використо­вують точку беззбитковості і точку рентабельності.

Точка беззбитковості (Т_6ет) — такий обсяг товарообігу, за якого сума валово­го доходу від реалізації товарів дорівнює сумі поточних витрат:

де Т₆„ — мінімальний товарообіг, за якого роздрібним торговцем досягається точка беззбитковості, тис. грн;

В_п — витрати обігу постійні, %;

Р_д — рівень валових доходів, %;

Рв.зм — рівень змінних витрат обігу, %.

Зазвичай завдання досягнення точки беззбитковості ставиться перед роздрібним торговцем на початку його створення, а саме в тих випадках, коли воно щойно впроваджується на ринок і тільки-но розпочинає завойовувати власну нішу. Однак розрахунок точки беззбитковості ще не дозволяє встановити ймовірні параметри розширення обсягів діяльності й отримуваного прибутку. Уточнення цих парамет­рів проводиться за допомогою показника точки мінімальної рентабельності роз­дрібного торговця.

Точка мінімальної рентабельності (Т_р) — такий обсяг товарообігу роздріб­ного торговця, за якого сума його валових доходів не тільки покриває поточні витрати на ведення діяльності, а й утворює прибуток, розміри якого після сплати податків задовольняють власників підприємства в мінімальному рівні рентабельності на вкладений капітал.

Логічно припустити, що інвестори в галузь торгівлі обов'язково орієнтують­ся на поточну ставку банківського відсотка на вкладений капітал, адже якщо мі­німальний рівень рентабельності (МРР) не досягає (перевищує) цього відсотка, зайняття торговельною діяльністю є недоцільним, оскільки капітал можна з мі­німальним ризиком розмістити в банку чи купити акції й гарантовано отримува­ти дивіденди. Величина капіталу (К), вкладеного в розвиток роздрібного тор­говця, як і мінімальний рівень рентабельності (МРР) можуть бути виражені кількісно, до того ж не залежать від прогнозного товарообороту, а тому сума мінімального прибутку роздрібного торговця (П_min) може бути розрахована за формулою:

де С_п — діюча ставка податку на прибуток роздрібного торговця, %

Отже, якщо точку беззбитковості скоригувати на суму мінімального прибутку, дістанемо формулу розрахунку точки мінімальної рентабельності (Т_м.р):

Якщо розрахунки засвідчать, що в процесі дальшої діяльності роздрібний торго­вець через низку об'єктивних чи суб'єктивних причин не здатен забезпечити точку мінімальної рентабельності, то його власникам необхідно або переглянути свою ринкову стратегію (змінювати товарний профіль підприємства), або звільнити міс­це на ринку і шукати інші можливості вкладення капіталу.

5.2 Оптимізація розмірів підприємств

Удосконалення торговельного обслуговування населення потребує, з одного боку, надання покупцям найсприятливіших умов для придбання товарів у широ­кому асортименті, що викликає необхідність концентрації торговельної мережі, тобто збільшення розмірів магазинів, а з другого — потребує максимального наближення підприємств до покупців з метою скорочення затрат часу на при­дбання товарів, що обумовлює зменшення розмірів магазинів. Однак зменшення розмірів магазинів негативно позначається на економічній ефективності їх ви­користання, оскільки організація торговельно-технологічного процесу в біль­ших підприємствах дозволяє застосовувати різноманітні засоби механізації тру­домістких процесів, раціонально організовувати працю робітників. Крім того, питомі витрати на будівництво чи реконструкції великих підприємств значно нижчі. Питання, таким чином, полягає у знаходженні оптимальних розмірів під­приємств, за яких отримували б максимальні вигоди і зручності як покупці, так і самі підприємства.

Результати діяльності підприємств формуються під впливом значної кількос­ті економіко-організаційних, технічних та інших чинників. Однак найбільший вплив на результати діяльності підприємств справляє розмір їх торгової площі (табл. 2.3).

Так, зі збільшенням площі торгового залу товарообіг на 1 м2 торгової площі має чітку тенденцію до зниження (рис. 12.3).

Таблиця 2.3

ГРУПУВАННЯ МАГАЗИНІВ «ПРОДУКТИ» ЗА РОЗМІРОМ ТОРГОВОЇ ПЛОЩІ

Групи магазинів розміром торгової площі, м2	Середня торгова площа 1 магазину, м2	Річний товарообіг у розрахунку на
		1 м2 торгової площі, тис. грн	1 продавця, тис. грн.
до 50	39	4,71	135,6
51-75	63	4,40	141,6
76 - 100	86	4,18	146,4
101 - 150	125	3,85	147,6
151 -200	183	3,65	144,0
до 200	220	3,38	127,2

Це пояснюється такими причинами:

— високе навантаження на 1 м" торгової площі в магазинах з дуже малою торговою площею (до 75 м²) викликане тим, що вони розміщені в місцях з підвищеною інтенсивністю потоків покупців. Однак у цих магазинах не створюються елемента-умови для покупців, низька культура обслуговування;

Рис. 2.3. Залежність товарообігу на 1 м² торгової площі від величини площі торгового залу

Залежність товарообігу на 1 м^" торгової площі від величини площі торгового за­лу описується рівнянням гіперболи, яке можна використовувати для визначення раціональних розмірів магазинів:

Збільшення площі торгового залу магазину позитивно впливає на продуктив­ність праці продавців (рис. 2.4) за рахунок:

• розширення асортименту товарів, у результаті чого зростає комплексність і завершеність купівель, а отже, зростає товарообіг магазину;

• упровадження прогресивних методів продажу товарів, що сприяє підвищен­ню продуктивності праці продавців;

• застосування високопродуктивного торговельно-технологічного обладнання;

• установлення раціональних режимів роботи працівників, суміщення професій тощо.

Рис. 2.4. Залежність товарообігу на 1 продавця від величини площі торгового залу

Однак збільшення розмірів торговельних підприємств має свої розумні межі, перехід за які значно зменшує переваги роздрібних торговців. Межі збільшення розмірів підприємств визначаються місткістю місцевого ринку, тому значне збіль­шення розмірів магазинів призводить до їх недостатнього використання та знижен­ня ефективності роботи і відповідного дальшого зниження продуктивності праці працівників прилавка.

Загальні показники ефективності функціонування

Коефіцієнт щільності мережі стосовно до населеності регіону (К_щ.н.р), за до­помогою якого можна встановити, скільки в середньому роздрібних торговців (вза­галі або за окремими видами чи типами) приходиться на 1000 мешканців регіону, розраховується за формулою:

де Ч_р.т. — чисельність роздрібних торговців в регіоні, од.; Ч_нас — чисельність населення в регіоні, чол.

Коефіцієнт щільності мережі стосовно до території регіону (К_щ.т.р) показує, яка кількість роздрібних торговців функціонує на визначеній площі регіону (га, км²), і набуває вигляду:

де S_рег — площа регіону, в якому розташована торговельна мережа (га, м², тис. м²).

Похідними, зворотними до показників щільності торговельної мережі є середня кількість населення і середня площа, які обслуговуються одним роздрібним то­рговцем регіону.

Середню кількість населення, що припадає на одне торговельне підприємс­тво (одиницю) в регіоні, можна розрахувати в загальному вигляді як співвідно­шення чисельності мешканців до чисельності всіх торговців у регіоні:

або як співвідношення чисельності населення до торгової площі магазинів ре­гіону:

Середню площу регіону, що охоплюється одним роздрібним торговцем, ви­значають діленням площі регіону на загальну чисельність роздрібних торговців, в ньому розташованих:

Слід зазначити, що як коефіцієнти щільності торговельної мережі, так і обернені до них величини є узагальнюючими, придатними для порівняльного аналізу стану і динаміки розвитку мережі роздрібних торговців у регіональному масштабі (адміні­стративний район, великий населений пункт, область). Водночас слід ураховувати, що вони часто згладжують суттєві мікрорегіональні особливості і дають значну по­хибку при територіальному аналізі торговельної мережі.

Значно точнішими показниками для характеристики мережі роздрібних торгов­ців не тільки великих територій, але й невеликих поселень є торгова площа на 1000 жителів (S_1000жит) і середній розмір магазину за торговою площею (М_т.о) та за товарообігом (М_то). Вони розраховуються за формулами:

— показник торгової площі на 1000 жителів, м²:

— показник середнього розміру магазину за торговою площею, кв. м:

— показник середнього розміру магазину за товарооборотом, тис. грн.:

де Т_о6— загальний товарооборот магазинів за певний

період, тис. грн.

Наведені три останні показники дозволяють нівелювати кількісно великий, але незначний за потенціалом вплив дрібних роздрібних торговців, що дає більш об'єктивну картину стану роздрібної торговельної мережі в регіоні.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. У чому полягає сутність поняття роздрібної торговельної мережі?

2. Що ви розумієте під роздрібною торговельною організацією?

3. Якими ознаками характеризується роздрібне торговельне під­приємство?

4. Які роздрібні торговці належать до торговельних одиниць?

5. За якими принципами організовується роздрібна торговельна мережа ?

6. Які вимоги висуваються до мережі роздрібних торговців?

7. У чому полягає соціально-економічне значення роздрібної торго­вельної мережі?

8. На основі яких підходів здійснюється територіальне розміщення роздрібних торговців?

9. Чим відрізняються основні підходи до організації міської та сіль­ської торговельної мережі?

10. Якими є перспективні підходи до організації вітчизняної торго­вельної мережі?

11. У чому полягають відмінності між регіоном, областю і місцем розташування роздрібного торговця?

12. Які фактори слід ураховувати під час вибору регіону й області діяльності роздрібного торговця? Що являє собою процес концентрації роздрібної торговельної мережі?

13. Як за допомогою формули Райлі можна розрахувати межі охоп­лення площі обслуговування роздрібного торговця?

14. З якою метою проводиться спеціалізація роздрібної торговель­ної мережі?

15. Як розраховується рівень спеціалізації торговельної мережі для конкретного регіону (населеного пункту)?

16. Які показники характеризують ефективність функціонування роздрібної торговельної мережі?

17. Які основні види роздрібних торговців ви знаєте?

18. Як організовується стаціонарна торгівля?

19. Які функції виконує напівстаціонарна торговельна мережа?

20. Якими є підходи до організації посилкової торгівлі?

21. Якими ознаками характеризується віртуальна торгівля?

22. В яких формах здійснюється пересувна торгівля?

23. Дайте характеристику типів роздрібних торговців.

24. З якою метою здійснюється типізація в роздрібній торговель­ній мережі?

25. Чим обумовлюється необхідність здійснення процесу спеціалі­зації роздрібних торговців?

26. Що являє собою формат роздрібного торговця?

27. Які перспективні типи і формати ви знаєте?