Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Text_lektsi_tema1_2_3.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.02 Mб
Скачать

3. Концентрація і спеціалізація роздрібної мережі

На організацію роздрібної торговельної мережі значно впливають процеси кон­центрації і спеціалізації роздрібних торговців, багато в чому визначаючи кількісний і якісний стан цієї мережі.

3.1 Концентрація торговельної мережі ♦

Процес концентрації роздрібних торговців полягає в зосередженні торгове­льних підприємств і одиниць різних типів на спільній площі охоплення (зоні ді­яльності). При цьому зони діяльності роздрібних торговців взаємно перетинають­ся, що, з одного боку, підвищує рівень міжвидової і внутрішньої конкуренції в роздрібній торгівлі, а з другого — стимулює розвиток і поглиблення спеціалізації серед суб'єктів роздрібної торгівлі.

Унаслідок концентрації роздрібної торговельної мережі зони діяльності роздрі­бних торговців меншого формату завжди поглинаються, включаються до зон впли­ву великих, а ті, своєю чергою, — невеликих торговельних центрів.

Загальну площу сфери функціонування, територію, на якій торговельне під­приємство приваблює найбільшу кількість покупців, уважають площею охоп­лення даного роздрібного торговця. За допомогою розрахунків площі охоплення роздрібного торговця і через середньостатистичну оцінку його товарообігу здійс­нюється порівняльний аналіз потенціалу окремих територій для розташування но­вих торговельних підприємств.

Площу охоплення можна розраховувати як для окремого торговельного підпри­ємства, так і для окремих центрів торгівлі, адже існує конкуренція не тільки між магазинами, але й центрами, в яких вони концентруються. Логічно передбачити, що за відомої відстані між окремими центрами торгівлі існує межа (точка), в якій вплив одного центру практично нівелюється, тоді як іншого— починає зростати. Відповідно до класичного закону роздрібного тяжіння Райлі саме в цій точці роз­ташована точка беззбитковості для окремих центрів торгівлі і залежить насамперед від відстані між центрами і чисельністю жителів довкола них.

Орієнтовні межі площі охоплення (точку беззбитковості) одного центру торгівлі стосовно до іншого можна розрахувати за формулою Райлі:

Slim A =

де Slim A межа площі охоплення торгового центру А, км, миль;

V A|B — відстань торгового центру А від торгового центру В, км, миль;

NB — чисельність мешканців населеного пункту В, тис. чол.;

NА — чисельність мешканців населеного пункту А, тис. чол.

Запропонована модель не є ідеальною для всіх варіантів організації роздрібної торговельної мережі, адже не враховує реального зв'язку населення аналізованого регіону з центрами торгівлі, не описує відносної доступності окремих торгових центрів і забезпеченість регіону транспортом індивідуального й загального корис­тування.

При використанні цієї моделі важливим є чітке розмежування населення окре­мих районів міст і інших поселень. Для великих міст надзвичайно складно розме­жувати все населення й однозначно прикріпити його до окремих центрів торгівлі. Таке розмежування найбільш реально здійснити для невеликих міст, селищ місько­го типу і сіл, чисельність мешканців яких переважно є сталою величиною, а тому описаний метод визначення меж площі охоплення є практично ідеальним.

Застосування моделі в розрахунках точок беззбитковості для торгових центрів великих міст передбачає її ускладнення за рахунок заміни показника чисельності населення іншими факторами привабливості (кількість типів магазинів, наявність пунктів побутового та інфраструктурного обслуговування, доступність тощо) тор­гового центру для покупців, які можна описати кількісно за допомогою шкали ба­лів. За однаковою шкалою балів вимірюють ступінь привабливості кожного центру торгівлі і вносять ці показники у формулу Райлі замість чисельності жителів. Як з'ясовується, такий розрахунок доволі часто суттєво коригує відстань до точки без­збитковості, розрахованої на основі тільки чисельності населення: більш віддале ний торговий центр може бути значно привабливішим для покупців через бі ІЬШ комплексний рівень обслуговування.

3.2 Спеціалізація роздрібних торговців

Спеціалізація в роздрібній торгівлі — це форма поділу праці між роздрібними торговцями па основі одночасного добровільного обмеження, проте, і поглиблення основного асортименту. Спеціалізація роздрібної торговельної мережі розвивається у формах товарної спеціалізації і спеціалізації за споживчими ком­плексами.

За ознакою товарної спеціалізації розрізняють вузькоспеціалізовані, спеціалі­зовані, комбіновані, універсальні та змішані підприємства й одиниці.

Вузькоспеціалізовані роздрібні торговці обмежують товарний асортимент кі­лькома найменуваннями товарів, найчастіше — товарною підгрупою (ґудзики, хліб, молоко, дитяче взуття).

Спеціалізовані торговельні підприємства й одиниці проводять реалізацію това­рів тільки однієї товарної групи (взуття, одяг, хліб і хлібобулочні вироби).

Роздрібні торговці комбінованої спеціалізації займаються реалізацією товарів кіль­кох споріднених за характером попиту груп (овочі-фрукти, галантерея-парфуми).

Універсальні магазини, до яких належать універмаги, універсами, гіпермаркети, супермаркети, реалізують товари надзвичайно широкої номенклатури через спеціалізовані секції або торгові місця.

Змішана спеціалізація характерна для тих торговців, що одночасно реалізують продовольчі й непродовольчі товари без організації відокремлених спеціалізованих секцій чи торгових місць.

Спеціалізація за споживчими комплексами полягає в підборі з товарів різних груп споживчих комплексів тематично спрямованих на певний контингент спо­живачів; організацію побуту; організацію дозвілля і відпочинку тощо. Дана фор­ма спеціалізації за рахунок забезпечення комплексного задоволення попиту є особ­ливо привабливою для покупців, оскільки значно скорочує затрати часу населення на здійснення купівель.

Узагальнюючим показником спеціалізації роздрібної торговельної мережі є рі­вень спеціалізації сп), що розраховується за формулами:

Рсп = Рсп = Рсп =

де: Qcn — кількість спеціалізованих і універсальних роздрібних торговців, од.;

Qзаг — загальна кількість роздрібних торговців у регіоні, од.;

Sсп — торгова площа спеціалізованих і універсальних магазинів, м2;

Sзаг — загальна торгова площа магазинів регіону, м2;

Тсп — товарообіг спеціалізованих і універсальних роздрібних торговців, тис. грн;

Тзаг — загальний товарообіг торговельної мережі регіону, тис. гр..

Отже, даний показник можна розрахувати шляхом визначення частки чисельно­сті, торгової площі, сукупного обороту спеціалізованих роздрібних торговців у за­гальній кількості, торговій площі, товарообігу торговельної мережі регіону.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]