
- •Тема 5. Аналіз стратегічного потенціалу підприємства
- •1. Стратегічний потенціал та підходи до його визначення
- •2. Загальна економічна оцінка діяльності підприємства
- •3. Діагностика стратегічних ресурсів підприємства
- •4. Аналіз рівня організаційної культури
- •5. Оцінка сильних і слабких сторін підприємства
- •6. Побудова матриці swot-аналізу
Тема 5. Аналіз стратегічного потенціалу підприємства
1. Стратегічний потенціал та підходи до його визначення.
2. Загальна економічна оцінка діяльності підприємства.
3. Діагностика стратегічних ресурсів підприємства.
4. Аналіз рівня організаційної культури.
5. Оцінка сильних і слабких сторін підприємства.
6. Побудова матриці SWOT-аналізу.
7. Синергізм у контексті використання СПП
1. Стратегічний потенціал та підходи до його визначення
Важливе значення в процесі вибору стратегії відводиться аналізу стратегічного потенціалу підприємства.
Стратегічний потенціал – це економічні можливості організації, які можуть бути використані для досягнення стратегічних цілей. Його здебільшого розглядають як систему взаємопов'язаних елементів, які виконують різні функції для забезпечення реалізації сформованої стратегії.
Стратегічний потенціал наділений всіма рисами, які притаманні будь-якій системі: цілісність, цілеспрямованість, складність, взаємозамінність, альтернативність його елементів та взаємозв'язок між ними, самовідтворюваність, гнучкість тощо. Величина потенціалу визначається в процесі його використання й оцінюється з позицій його результативності.
Стратегічний потенціал підприємства в сукупності утворюють стратегічні компоненти, до яких належать: виробництво, фінанси, маркетинг, кадри, організаційна культура.
Існують такі підходи до визначення потенціалу організації:
1. Ресурсний підхід (або обліково-звітний), зорієнтований на визначення потенціалу підприємства як сукупності виробничих ресурсів, оцінює його величину як суму фізичних і вартісних оцінок окремих складових. Оцінюючи потенціал підприємства, треба враховувати: матеріально-технічні ресурси з окремим дослідженням знарядь та засобів праці; трудові ресурси; енергетичні й інформаційні ресурси; фінансові ресурси. Кожен з окремих видів ресурсів має свій внесок у формування кінцевих результатів. Як наслідок потрібно враховувати, вивчати та формувати структуру складових потенціалу підприємства з метою досягнення максимальних результатів.
2. Структурний підхід (функціональний) зорієнтований на визначення раціональної структури виробничого потенціалу підприємства. Він визначає його величину, виходячи з прогресивних норм і нормативних співвідношень, які задаються найбільш досконалими технологіями, організацією виробництва загалом і окремими підсистемами підприємства, що використовуються в галузі.
При функціональному підході виділяються три напрямки діяльності підприємства: постачання, виробництво та збут (табл.1).
Таблиця 1
Функціональні сфери дослідження підприємства
Об'єкт |
Потенціал, що досліджується |
Виробництво |
Якість виробничого планування Гнучкість виробничих ліній Технологічний рівень |
Постачання |
Кількість та надійність постачальників Особливості транспортування та зберігання сировини Величина та оборотність оборотного капіталу |
Збут |
Система організації збуту Місцезнаходження збутових філій Фаза життєвого циклу продукту |
Можуть бути вивчені й забезпечуючі сфери діяльності підприємств: фінанси, кадрова політики та служба інформації.
Аналіз і оцінка структурних характеристик виробничого потенціалу пов'язані з певними труднощами, оскільки всі його елементи функціонують одночасно, в сукупності та взаємодії. Це призводить до того, що важко встановити значення кожного типу ресурсів окремо щодо внеску в потенціал.
3. Цільовий (проблемно-орієнтований) підхід спрямований на визначення відповідності наявного потенціалу поставленим цілям. Він визначає його величину як рівень відповідності окремих складових потенціалу необхідному, дещо ідеальному, уявленню про склад, структуру та механізми його функціонування, для виготовлення конкурентоспроможної продукції. Він знаходить відображення в нормативному «дереві цілей» («дереві проблем») з широким спектром локальних і системних оцінок окремих елементів та взаємозв'язків. Рівень виробничого потенціалу визначається в процесі його використання й оцінюється з точки зору його результативності, тобто ступеня задоволення (порівняно з конкурентами) потреб клієнтів, які споживають вироблену продукцію (надані послуги).
Серед перелічених підходів особливо привабливим є третій, який використовується в процесі формування і реалізації стратегії. Порівняння наявного потенціалу і необхідного для досягнення бажаної мети організацією докорінно відрізняється від кількісної оцінки величини нагромаджених організацією ресурсів. Тут не менш важливою є і якісна оцінка, що дає змогу оцінити можливості досягнення певних результатів, створює умови для обґрунтування зміни певних складових потенціалу шляхом розподілу ресурсів між окремими напрями діяльності.
Практична оцінка потенціалу підприємства, за цим підходом, проводиться за методом горизонтальних матриць рішень, коли здійснюють визначення першочерговості виконання запропонованих для досягнення поставлених цілей проектів. Зокрема, один вимір горизонтальної матриці рішень може відповідати основним проблемам, що виникають при досягненні цілей, інший - ресурсам, які можуть знадобитися для вирішення цих проблем (табл.2).
Таблиця 2
Приклад матриці горизонтальних рішень
Стадії досліджень та розробок |
Продукт |
Замовник |
Ресурси
|
Відкриття |
|
|
|
Створення |
|
|
|
Впровадження |
|
|
|
Розробки |
|
|
|
Як бачимо, запропоновані підходи відзначаються новизною та перспективністю застосування, їх реалізація вимагає збору та обробки значних масивів інформації. Інформація, необхідна для аналізу діяльності виробничого підприємства в розрізі джерел, об'єктів та методів дослідження, наведена в таблиці 3.
Таблиця 3
Вихідна інформація для організації дослідження підприємства
Об'єкт дослідження |
Джерело інформації |
Методи дослідження
|
Склад, повноваження та обов'язки структурних одиниць організації |
Статут підприємства Установчий договір Колективний договір Посадові інструкції |
Обробка документів |
Аналіз фінансово-майнового стану підприємства |
Бухгалтерська звітність підприємства (форми 1, 2, 3) |
Вибір показників, розрахунок показників ефективності та фінансових коефіцієнтів |
Аналіз виробництва |
Статистичні звітність (форма №5с) |
Статистична оцінка, побудова графіків |
Аналіз маркетингу |
Поточні документи планового відділу, відділу маркетингу та збуту, відділу постачання |
Застосування методик оцінки маркетингової активності підприємства |
Організувати роботу щодо збирання, обробки та аналізу всієї інформації про підприємство доцільно шляхом аналізу за допомогою критичних запитань, на які ви шукаєте відповіді та застосування практик: опитування керівників вищих та середніх управлінських рішень; робота з декількома експертами на підприємстві; анкетування.
Результати аналізу величини стратегічного потенціалу та його окремих частин використовуються при визначенні рівня конкурентоспроможності організації. Це досягається різними методами, які відрізняються за процедурою проведення, об'єктивністю оцінки й витратами на їх реалізацію. Серед них найчастіше використовують методи, які ґрунтуються на теорії конкурентних переваг, теорії конкурентоспроможності товару, концепції життєвого циклу попиту (ЖЦП) тощо. Ці методи можна використовувати як кожний окремо, так і в поєднанні, що дає змогу об'єктивніше визначити можливості організації в СЗГ.