5.Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень.

Капітальні вкладення – це витрати на створення нових, реконструкцію й технічне переозброєння діючих основних фондів. Це основна форма як простого, так і розширеного відтворення основних фондів підприємства. Іншою формою відтворення основних фондів є ремонт та інші поліпшення основних фондів. Для визначення розміру капітальних вкладень на підприємстві формується бюджет капітальних витрат, що включає наступні дані:

– первісну вартість всіх основних фондів на початок планового року;

– наявність невикористаних амортизаційних відрахувань на початок планового року;

– суму амортизаційних відрахувань, що буде нарахована в плановому році;

– орієнтовну вартість обладнання, що підлягає заміні або продажу в плановому році;

– орієнтовну суму амортизаційних відрахувань, що направляють на придбання основних фондів у плановому році;

– вартість основних фондів і суму амортизаційних відрахувань на кінець планового року.

За ринкових відносин важливе значення має вибір оптимальної структури джерел фінансування капітальних вкладень. Фінансування капітальних вкладень здійснюється за рахунок власних і залучених коштів

Структура джерел фінансування капітальних вкладень залежить від багатьох факторів, зокрема від рівня оподаткування доходів, темпів росту реалізації продукції, структури активів і рівня управління фінансовими ресурсами підприємства, а також від стану ринку капіталу й процентної політики банків. Основною умовою формування оптимальної структури цих джерел може бути детальний аналіз можливого обсягу внутрішніх джерел фінансування капітальних вкладень і можливого обсягу залучення додаткових позикових коштів. При цьому не слід забувати, що порушення оптимального співвідношення між власними й позиковими коштами може призвести до погіршення фінансового стану підприємства.

До джерел фінансування капітальних вкладень можна віднести власні (кошти засновників, фонди нагромадження за рахунок прибутку, резервні фонди, амортизаційний фонд, внутрішні ресурси у будівництві), централізовані (кошти державного і місцевих бюджетів, кошти позабюджетних фондів, кошти благодійних фондів), позикові і залучені (довгострокові кредити банків, комерційний та лізинговий кредити, кошти від емісії цінних паперів, іноземні інвестиції).

На фінансування капітальних вкладень у першу чергу направляється грошова частина коштів засновників підприємства.

Сума амортизаційних відрахувань, що направляється на фінансування капітальних вкладень, залежить від балансової вартості основних фондів, норм амортизаційних відрахувань, структури основних виробничих фондів.

Сума прибутку, що використовується на капітальні вкладення, залежить від прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, тобто від чистого прибутку.

Мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві є джерелом фінансування капітальних вкладень, якщо в процесі будівництва скорочується потреба в оборотних коштах на плановий період.

Всі перераховані джерела фінансування капітальних вкладень є власними фінансовими ресурсами підприємства.

Позикові джерела фінансування використовуються підприємством при нестачі власних фінансових ресурсів. За рахунок Державного бюджету фінансуються централізовані капітальні вкладення, якщо об’єкти будівництва включені в комплексну цільову програму, затверджену Кабінетом Міністрів України. На цей час найпоширенішим варіантом залучення позикових коштів для фінансування капітальних вкладень є комерційний і особливо товарний кредит у формі фінансового лізингу.

Порядок фінансування капітальних вкладень залежить від способу проведення робіт. Розрізняють підрядний і господарський способи будівництва.

При підрядному способі підприємство-замовник укладає договір з підрядною організацією на виконання робіт із вказівкою договірної вартості будівництва, строків здачі об’єкта в експлуатацію, порядку розрахунків, джерела фінансування й інших необхідних даних. Договірна вартість визначається на підставі кошторисної вартості проекту, тобто на підставі фіксованої ціни й з урахуванням договірних умов її зміни з визначенням необхідних коефіцієнтів, індексів та інших критеріїв. Підрядна організація купує обладнання, монтує його, виконує будівельно-монтажні роботи, здає повністю закінчений об’єкт в експлуатацію. Відповідальність за об’єкт будівництва покладається на генерального підрядника, що виконує основні будівельні роботи, а для проведення спеціальних робіт (електромонтажні санітарно-технічні) залучає за окремими договорами спеціальні субпідрядні організації. Розрахунки здійснюються шляхом авансових платежів за етапи робіт або після повного закінчення робіт.

При господарському способі роботи виконуються власними силами підприємства, що поєднує функції замовника й підрядника. Розрахунки проводяться за фактично виконані обсяги робіт, включаючи витрати на утримання підрозділів, зайнятих організацією будівництва. По завершенні робіт визначається інвентарна вартість об’єкта, за якою він уводиться в експлуатацію