4. Склад і структура бюджетних доходів країн з розвиненою економікою

Основною ланкою у фінансовій системі США є бюджетний меха­нізм федерального уряду. Податки, що передбачають найбільш великі і стабільні надходження, справляються до федерального бюджету. На його частку припадає приблизно 70% доходів і витрат. Але і місцеві органи управління мають значні власні джерела фінансових ресурсів, у першу чергу за рахунок місцевих податків. Причому в останні 10—15 років у США спостерігається швидкий ріст обсягу фінансів місцевих органів управління. Водночас на місцеві фінанси перекла­дається суттєва частина видатків. По деяких галузях виробничої і соціальної інфраструктури фінанси штатів і місцевих органів влади виступають в якості основного джерела фінансових ресурсів.

Структура доходної частини федерального бюджету США наступна:

1. 45% — доходи від індивідуальних прибуткових податків;

2. 35% — доходи від внесків у фонди соціального страхування;

3. 10% — доходи від податку на прибуток корпорацій;

4. 5% — доходи від акцизів;

5. 1,5—2% — доходи від мита;

6. 4% — доходи від інших джерел.

У цілому частка податків у доходній частині бюджету становить близько 90%.

У федеральних доходах переважають прямі податки. Доходи шта­тів і місцевих органів влади формуються головним чином за рахунок непрямих податків і майнового оподаткування. До прямих податків відносяться прибуткові і майнові податки, податки на спадщину і дарування майна, внески на соціальне страхування, збори з транс­портних засобів та ін. До непрямих податків відносяться федеральні митні збори, різні акцизи, збори з транспортних засобів, внески під­приємств на соціальне страхування, оскільки вони включаються в основному в собівартість продукції і їх фактичними платниками є покупці.

На всіх рівнях стягуються індивідуальні прибуткові податки, податки з прибутку корпорацій, податки і внески до фондів соціального страхування, податки на спадщину і дарування, акцизи. Різниця між ними на різних рівнях полягає у визначенні оподатковуваної суми, величини ставок. Лише у федеральний бюджет надходять митні збо­ри. Штати і місцеві органи стягують податки з роздрібного продажу товарів, місцеві органи влади отримують податок на нерухомість і рухоме майно. Структура надходжень до бюджетів штатів подана у табл. 18.2.

Таблиця 18.2 - Структура податкових надходжень до бюджетів штатів, %

Види податків	Частка в бюджетах
Загальний податок із продажу	32
Прибутковий податок з населення	30
Акциз на паливо	6,3
Акциз на тютюн	2
Акциз на спиртні напої	1,6
Податок на власників транспорт­них засобів	3,5
Податок на прибуток корпорацій	7,9
Податок на майно	2
Податок на спадщину і дарування	1

Найбільшим джерелом місцевих доходів є податок на майно, який у більшості місцевих адміністрацій становить близько 30%. Серед інших податкових надходжень можна виділити:

• податок із продажу (близько 11% податкових доходів);

• прибутковий податок, або муніципальний особистий прибутко­вий податок (у деяких містах — 40% податкових доходів);

• акцизний збір та екологічні податки.

Доходна частина бюджету Японії складається з податкових і неподаткових надходжень. Порівняно з іншими країнами частка не­податкових надходжень в Японії досить висока. Сюди входять до­ходи від орендної плати, продажу земельних ділянок та іншої не­рухомості, пені, штрафи, доходи від лотерей, позики тощо (табл. 18.3).

Таблиця 18.3 - Доходи державного бюджету Японії в 1960—1991 pp., %

Види доходів	1960/61	1970/71	1978/79	1990/91
Податки	90,1	91,4	64,6	83,8
Неподаткові надхо­дження	9,9	8,6	35.4	16,2
В т. ч. доходи від державних підприємств	2,0	0,2	0,1
Позички		4,6	32,0	—
Інші доходи	7,9	3,8	3,3	—
Всього	100,0	100,0	100,0	100,0

Податкова система Японії характеризується великою кількістю по­датків, їх має право збирати кожний орган територіального управ­ління. Але всі податки країни зафіксовані у законодавчих актах. Всього державних податків в Японії двадцять п'ять (Структуру податків див. у табл. 18.4).

Таблиця 18.4 - Структура податків в Японії в 1960—1998 pp., %

Податки	1960/61	1970/71	1978/79	1990/91	1997/98
Податки на фізичних осіб	54,3	66,0	69,2	73,7	63,8
у т. ч. прибутковий	21,7 .	31,2	35,6	—
податок на майно	31,8	33,0	32,0	29,3	24,3
Податки на юридичних осіб	45,7	34,0	30,8	26,3	36,2
у т. ч. податок на прибуток	-	—	—	7,4	16,5
Всього	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0

У Японії збираються прямі і непрямі податки. Основу бюджету складають прямі податки. У 1997/98 бюджетному році частка прямих податків у загальній сумі податкових надходжень порівняно з 1990/91 роком зменшилась з 73,7 до 63,8% (див. табл. 18.4). На це вплинуло збільшення частки непрямих податків.

До прямих податків відносяться податки з юридичних і фізичних осіб, на майно, на спадщину, на доходи від операцій з цінними паперами і деякі інші.

Фінансова система ФРН включає в себе федеральний бюджет, бюджети 16 земель, общин, спеціальні урядові і позабюджетні.фун­дації, фінанси Федеральної залізниці (Бундесбан) і Федеральної по­шти (Бундеспост), державних підприємств, органів соціального стра­хування, федерального відомства праці.

Вся країна розбита на фінансові округи. Зв'язуючою ланкою між бюджетом федерації і бюджетами земель є вищі фінансові дирекції. Вони об'єднують декілька фінансових округів.

Формально всі ланки бюджетної системи автономні, тобто само­стійно складають бюджет, стягують податки, збори, витрачають кош­ти на виконання функцій, що підпадають під їх юрисдикцію.

Про зміну доходів і витрат федерального бюджету свідчить табл. 18.5. Так, на початку 90-х років бюджет зводився з дефіцитом і відповідно зростали суми запозичень. Це, у свою чергу, сприяло збільшенню процентних виплат.

Таблиця 18.5 -Динаміка доходів і витрат федерального бюджету ФРН (% до ВВП)

Показники	1985	1989	1991	1993	1997
Доходи			46,1	45,2	44,9
Витрати			44,3	42,4	45,5
Запозичення		-1,8	22,8	0,6	-од
Процентні виплати	3	2,7	2,7	3,3	3,7
Чисті запозичення	1,2	-од	3,3	3,2	2

У 1997 році державні видатки у ФРН склали, за оцінкою, 1874 млрд марок. Понад 40% державних видатків припадало на соціальні ви­плати. Державні доходи склали, за оцінкою, 1785 млрд марок (при­близно 46% ВВП країни). 45% доходів надходило за рахунок прямих і непрямих податків, приблизно стільки ж — з відрахувань на соці­альне забезпечення. Близько 60% податкових надходжень мали своїм джерелом всього два види податків — прибутковий податок і податок на додану вартість. Державний розподіл податкової виручки забез­печувався шляхом періодичних переговорів між федеральними, зе­мельними і місцевими владами. Приблизно половина податків над­ходить до земельних і місцевих бюджетів, менше половини — феде­ральному уряду, залишки передаються на потреби ЄС. Потім відбу­вається перерозподіл зібраних податків у вигляді трансфертів з більш багатих земель ФРН у бідніші.

Податкова система ФРН включає прямі і непрямі податки. Ос­новними платниками податків є робітники і службовці. На їх частку припадає біля 79% всіх податкових надходжень в країні. Податки не обмежуються тільки федеральними податками. Вони доповнюються внесками на соціальне страхування і місцевими податками.

Податкові надходження становлять 4/5 всіх доходів бюджету, при­чому на 2/3 податкові надходження формуються за рахунок прямих податків (прибуткового або податку на зарплату, корпоративного, промислового). Проте їх частка в бюджетах різних рівнів різна. В бюджетних доходах федерації, земель і общин вона становить відпо­відно: 9/10; 7/10 і 1/3.

Федерація одержує повністю податок на спирто-горілчані вироби, всі податки на споживання (окрім податку на пиво) і мито, страхов­ки, рівно як і всі митні збори. Сумісні податки розподіляються так: прибутковий податок — федерація — 42,5%, землі — 42,5%, общини — 15%; податок на корпорації — федерація — 50%, землі — 50%; податок з обороту — федерації — 65%; землі — 35%.

Сучасна фінансова система Франції включає загальний бюджет, спеціальні рахунки казначейства, приєднані бюджети, соціальні фон­ди, місцеві фінанси і фінанси державних підприємств. На частку державного бюджету припадає 47%, місцевих бюджетів (96 департа­ментів і близько 36 тис. комун) — 9%, фондів соціального страху­вання — 40%, державних підприємств — близько 4% всіх державних доходів

Державний бюджет Франції є основою фінансової системи. На його частку припадає половина всіх фінансових ресурсів держави. В цілому дер­жавний бюджет не затверджується законодавчою владою, а щорічно скла­дається як допоміжний документ, який механічно об'єднує загальний бюд­жет, багаточисельні спеціальні рахунки казначейства і приєднані бюджети.

Доходи і витрати державного бюджету діляться на дві частини:

• операції кінцевого характеру (безповоротне фінансування), тоб­то звичайні поточні витрати;

• операції тимчасового характеру (кредитні операції).

Доходи державного бюджету Франції формуються за рахунок по по­датків, коштів державних підприємств, позик та інших надходжень. Структура доходів державного бюджету Франції (на початок 90-х років XX ст., в %) була такою (див. табл. 18.6).

Таблиця 18.6 - Структура доходів державного бюджету Франції, %

Прямі податки:
— подоходний податок з фізичних осіб		23,4
— податок на прибуток корпорацій		9,3
— податок на дохід від рухомої власності		2,6
Всього прямі податки		36
Непрямі податки:
- ПДВ		41,9
— мито		9
— фіскальні монопольні податки		8,3
Всього непрямі податки		59,2
Всього податкових надходжень		95,2
Неподаткові надходження		4,8
Відрахування в місцеві бюджети, повернення податків і	пільг	47,0 млрд. фр.

Податки є головними доходами бюджету. Французька податкова система включає прямі і непрямі податки і внески на соціальне страхування. Непрямі податки відіграють головну роль. їх частка на початку XXI ст. досягла 60% доходів бюджету Франції. Структу­ра доходів бюджету Франції на початку XXI століття не зміни­лась суттєво, у порівнянні з 90-ми роками XX ст. (див. табл. 18.7.).

Таблиця 18.7 - Структура планових доходів бюджету Франції на 2001 p., %

1. Податкові надходження	89,6
в т. ч. ПДВ	39,2
2. Неподаткові надходження	10,4
Разом	100

У державі діють три види непрямих податків (акцизи, мито, фіс­кальні монопольні податки). Експортні товари повністю звільняють­ся від непрямих податків. Прямі податки забезпечують лише близько 40% всіх податкових надходжень державного бюджету. Проте за тем­пами зростання вони трохи випереджають непрямі і їх частка посту­пово збільшується. Разом з тим, уряд постійно розширює податкові пільги компаніям.