41.Українське бароко в літературі, архітектурі та образотворчому мистецтві.

Література означеного періоду була різножанровою і тематично різноманітною. Ще протягом усього XVІІІ ст. велася релігійна полеміка з католицизмом, уніатством, протестантизмом, що породжувало полемічні твори. Їх виховний християнський пафос доповнювався і ораторсько-проповідницькою прозою. Проповіді, «слова», «казання», «поучення» Л. Барановича, Ф. Прокоповича, а в XVІІІ ст. Г. Конинського, І. Левади досягнули високого мистецького рівня.

Найбільшого рівня сягнула барокова поезія. Вона визначалась значною жанровою і змістовою різномаїтістю; Основним її осередком була Києво-Могилянська академія, де розроблялись поетичні жанри. Було створено велику кількість культових творів: псалмів, кантів, поезій на теми Священного Писання. Елітарного відтінку в українській поезії XVІІІ ст. надавало прагнення до формалістичних вправ. Найбільш, напевно, гіперболізованим літературним жанром був панегірик. Яких лише чеснот не приписують своїм героям поети С. Яворницький, І. Орловський, Ф. Прокопович.

Водночас у поезії був і стихійний потяг до побутового реалізму. Реалістичні тенденції виявлялись у поезії демократично настроєного шляхтича Данила Братковського, Климентія Зіновієва. Укладений рукописний збірник Климентія містить 370 віршів, написаних жвавою, розмовною українською мовою, пройнятих симпатією до людей праці, народного побуту та звичаїв.

На відміну від інших видів мистецтва, що у XVІІ-XVІІІ ст. несли у собі яскраву естетику бароко, українські маляри ще тривалий час дотримувались традицій візантійського, давньоруського живопису. Все ж ламання старих традицій було неминучим. Характерно, ще одним із вагомих чинників еволюції іконопису стало народне малярство. У тяжкі часи неспокою і боротьби культ Богородиці в Україні набув особливого змісту. Вводяться і інші іконографічні сюжети, характерні для бароко. Серед них «Пелікан», що кров’ю із своїх грудей годує пташенят. Цей сюжет є найчастіше деталлю іконостаса.

Одним із найяскравіших представників бароко в українському живописі на зламі XVІІ-XVІІІ ст. був Іван Руткович із Жовкви. Для творів Рутковича, особливо 1690 років, характерна багата і насичена палітра та динамічність композицій, особливо ряди жовківського іконостаса з циклом сцен на тему П’ятидесятниці. Взагалі творчість І. Рутковича зумовлена, насамперед, естетичним світовідчуттям українського міщанського середовища з його практицизмом, органічним демократизмом. Художник розвивав ті традиції, які сформувалися у львівській школі живопису в першій половині XVІІ ст.

У даний період набуває розвитку український портретний живопис. В основі портретного образу була висока станова свідомість феодалів. Шляхетський портрет – це, насамперед, підкреслення суспільного престижу, виразна станова характеристика. Такими є портрети короля Стефана Баторія, Костянтина Острозького, Анни Гойської.

Найвищі мистецькі шедеври цієї доби втілено у архітектурі. У середині XVІІ ст. Київ уже звівся з руїн. Другою столицею на час визвольної війни був Чигирин. У містах споруджуються ратуші, монументальні кам’яниці, а на околицях – житла ремісників. Прекрасними зразками створених народними майстрами XVІІ-XVІІІ ст. дерев’яних споруд є храм Покрови Полтавської області, церква Миколая із с. Кривки, церква Параскеви у селі Крехів Львівської області та чимало інших.

Блискучими пам’ятками козацького бароко в архітектурі стали кам’яні церкви. Пафос боротьби й перемоги сприяв виникненню справжніх архітектурних шедеврів. Приваблювала в бароковому стилі динамічність, експресивність, внутрішня напруга. Козацький собор – одинаків з усіх чотирьох сторін. Кожен, хто спробує обійти Миколаївський собор в Ніжині чи Георгіївський у Видубицькому монастирі, відчуватиме, що обертається довкола осі.

Національні риси українського бароко виявлялися не лише у типах споруд, а й у віртуозному опануванню прийомів цегляної кладки, соковитому декорі. З посиленням політики католицької експансії пов’язане спорудження великої кількості католицьких монастирів у Галичині, на Волині, Поділлі, Правобережжі. Риси бароко властиві й іншим типам будівель – палацовим, замковим тощо.