3. Вимоги до курсового проекту

На основі одержаного завдання студент повинен визначити проектовані планувальну структуру і функціональне зонування території мікрорайону, транспортні і пішохідні зв'язки. Здійснити розстановку будівель з урахуванням функціонування, інсоляції, аерації і шумового режиму житлової забудови, підібрати профілі основних вулиць і доріг і ін. Креслення генеральних планів курсового проекту повинні бути з чітким графічним оформленням і пояснюючими підписами. Всі структурні елементи мікрорайону повинні бути виділені кольором з використанням туші, акварелі, маркерів, фломастерів або кольорових олівців.

Проект виконується стосовно стадії «проект» з урахуванням навчальної специфіки.

Проект повинен виконуватися з урахуванням вимог Гостів, ЕСКД (Єдина система конструкторської документації), СПДБ (Система проектної документації для будівництва), ДСТУ (Держстандарті України) і СанПінів (Санітарні норми і правила).

При виконанні курсового проекту умовні зображення елементів генерального плану повинні відповідати вимогам ДСТУ Б.А.2.4-6-95 і ДСТУ Б.А.2.4-2-95 і Еталону «Уловні графічні позначення до проектів генеральних планів міст» (див. Том 2. Додаток 5)

4. Вказівки з методиКи виконання курсовоГо пРоекту

Розробка курсового проекту складається з 4 основних етапів. Орієнтовна трудомісткість кожного з етапів складає:

Перший етап – розрахунково-аналітичний - опрацьовування завдання, вивчення рекомендованої літератури, виконання попередніх розрахунків – 25%.

Другий етап – розробка ескізу – 35%.

Третій етап – оформлення ухвалених проектних рішень на кресленнях - 30%.

Четвертий етап – складання пояснювальної записки – 10%

Перед початком роботи необхідно проаналізувати вихідні дані для проектування: кліматичні характеристики природно-географічні і інженерно-будівельні умови, транспортне забезпечення.

Використовуючи карту фізико-географічного районування території України (див. Том 2. Додаток 1), необхідно визначити кліматичну зону, в якій розташований населений пункт проектування, а по карті містобудівного районування (див. Том 2. Додаток 2) інженерно-будівельні умови території. Ґрунтуючись на даних СНіП 2.01.-82 «Будівельна кліматологія і геофізика», одержують відомості про клімат місцевості: середньомісячну температуру, відносну вологість повітря, дані про напрям і швидкість вітру (у січні і в липні з визначенням пануючого напряму вітру). На підставі цього складається таблиця «Вітровий режим території» (табл. 4.1) і приводиться побудова «рози вітрів» (мал. 4.1).

В сі одержані відомості в стислій формі приводяться в записці, в розділі «4. Вступ (4.1. Вихідні дані) »

Таблиця 4.1.

Вітровий режим території *

Повторюваність напрямку вітру (числівник), % Середні швидкості вітру за напрямами (знаменник), м/сек.
П	П-С	С	П-З	ПД	П -З	З	П - З
Січень
10 4,1	13 4,2	16 4,5	10 4	12 4,2	16 5,3	10 4,7	13 4,3
Липень
17 3,1	12 3,1	7 2,6	8 2,5	10 2,9	12 3,7	12 3,5	22 3,6

*Дані таблиці мають довільний

характер і не належать жодному Мал. 4.1. Приклад «рози вітрів»

географічному місцю в Україні.

січень липень

1-й етап роботи над проектом:

- аналіз одержаної топографічної основи для виявлення територій придатних для розміщення тих або інших функціональних зон.

- визначення чисельності населення і об'єму житлового фонду мікрорайону;

- розрахунок і підбір потрібної кількості житлових будинків;

- розрахунок і підбір потрібної кількості установ повсякденного обслуговування населення;

- складання попереднього балансу території проектованого мікрорайону.

2-й етап роботи над проектом:

- складання схеми проектованого функціонального зонування розробка ескізу генерального плану мікрорайону.

3-й етап роботи над проектом:

- на підставі виконаних розрахунків і схеми проектованого функціонального зонування, студент складає детальний план або проект забудови території мікрорайону (кварталу).

На кресленні детального плану території мікрорайону повинні бути відображені:

а) характеристика проектованих і існуючих будівель і споруд (призначення, поверховість);

б) вулична мережа, автомобільні стоянки, місця постійного і тимчасового зберігання індивідуального транспорту, пішохідні переходи магістральних вулиць і доріг;

в) зелені насадження, водоймища;

г) об'єкти комунального господарства;

д) проектовані червоні лінії;

На завершальній стадії цього етапу після перевірки креслень, виконаних в тонких лініях, слід їх обвести і ілюмінувати, а після перевірки розрахунків оформити пояснювальну записку.

4-й етап роботи над проектом:

- пояснювальна записка пишеться строго відповідно до розробленого курсового проекту з коротким викладом основних положень.

Приступати до кожного подальшому етапу виконання курсової роботи слід тільки після узгодження матеріалів, розроблених на попередній стадії, з керівником проекту.

Якщо в процесі роботи виникає необхідність внесення будь-яких змін, то відповідні корективи необхідно внести на всіх кресленнях.