Міхуровий занесок

Клініка:

• Невідповідність величини матки та терміну вагітності (розміри матки перевищують нормальні розміри для даного терміну).

• Щільно-еластична консистенція матки.

• Неодноразові малі (рідше значні) кров'янисті виділення, іноді з міхурцями занеска (абсолютна ознак).

• Частий розвиток раннього гестозу (рідше пізній гестоз).

• Відсутність достовірних ознак вагітності (плід не визначається, не визначається серцебиття плода (УЗД)).

• УЗ картина “ снігової бурі ” в матці.

• Різке підвищення рівня гормонів у сечі (ХГ у розведенній сечі 1:100).

Розвиток двобічних тека-лютеїнових кіст.

Лікування:

• Вишкрібання стінок порожнини матки.

• При кровотечі, що загрожує життю необхідно видалити матку.

Доброякісні пухлини яєчників

Частота пухлин яєчників — 6—12% від кількості усіх гінекологічних захворювань, вони займають друге місце серед новоутворень жіночих статевих органів.

Доброякісні пухлини яєчників складають 75-80 % від всіх пухлин яєчників.

До доброякісних пухлин яєчників відносяться такі поняття як кісти і кістоми яєчників.

Кісти яєчників – це пухлиноподібні утворення, що характеризуються скупченням рідини, серед нормальної тканини яєчників, оточеною чіткою капсулою. До них відносяться: фолікулярна кіста яєчника, кіста жовтого тіла, параоваріальна кіста.

Кістома яєчника – це дійсна пухлина яєчника, якій властиві всі характеристики пухлинного росту (доброякісного).

В жодному з органів не зустрічається такої гістологічної різноманітності пухлин як в яєчнику. Згідно Міжнародної гістологічної класифікації, складеної експертами ВОЗ (1973), пухлини яєчників розділяються на вісім груп. Враховуючи її складність для сприйняття не тільки студентом, але і практичним лікарем, С.К. Серов (1978) запропонував більш спрощеніший варіант цієї класифікації.

I. ЕПІТЕЛІАЛЬНІ ПУХЛИНИ.

А. Серозні, муцинозні, эндометріоїдні, мезонефроїдні (светлоклеточные), змішані;

а). доброякісні – цистаденома|, аденофіброма|, поверхне|поверхова|ва папілома;

б). пограничні|пограничні| – проміжні форми цистаденом| і аденофібром|;

у). злоякісні – аденокарцинома, цистаденокарцинома, папілярна карцинома.

Б. Пухлина Бренера.

а). доброякісна;

б). погранічна;

у). злоякісна.

II. ПУХЛИНИ СТРОМИ СТАТЕВОГО ТЯЖА.

А. Гранулезо-текаклітинні пухлини: гранулезоклітинні, група теком-фібром, пухлини, що не класифікуються.

Б. Андробластоми, пухлини з|із| кліток|клітин| Сертолі і Лейдіга (диференційовані, проміжні, низькодиференційовані|).

В. Гінандробластоми.

Г. Пухлини, що не класифікуються.

III. ЛІПІДНО-КЛІТИННІ ПУХЛИНИ.

IV. ГЕРМІНОГЕННІ ПУХЛИНИ.

А. Дисгермінома.

Б. Пухлина ендодермального синуса.

В. Ембріональна карцинома.

Р. Поліембрінома.

Д. Хоріонепітеліома.

Е. Тератоми (зріла, незріла).

Ж. Змішані герміногенні пухлини.

V. ГОНАДОБЛАСТОМА.

VI. ПУХЛИНИ М'ЯКИХ ТКАНИН (неспецифічні для яєчників).

VII. ПУХЛИНИ, ЩО НЕ КЛАСИФІКУЮТЬСЯ.

VIII. ВТОРИННІ (МЕТАСТАТИЧНІ) ПУХЛИНИ.

IX. ПУХЛИНОПОДІБНІ І ПЕРЕДПУХЛИННІ ПРОЦЕСИ: лютеома вагітності, гіпертекоз, фолікулярні кісти, кіста жовтого тіла, ендометріоз, запальні процеси, параовариальні кісти.

Етіологія і патогенез. Чітко не вивчені.

Можливі причини: порушення нейроендокринної регуляції в гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковій системі. До факторів ризику відносяться наявність запальних захворювань статевих органів, порушення менструального циклу, аборти, ендокринопатії.

Пухлини яєчників можуть розвиватися із різних складових елементів і відрізняються поліморфізмом структури. Найчастіше зустрічаються епітеліальні, герміногенні і сполучнотканинні пухлини. Основна кількість (до 70—75%) пухлин яєчників є епітеліальними. Їх частіше іменують кістомами.

Існують такі гістологічні варіанти новоутворень яєчників: злоякісний, термінальний і доброякісний. Крім того, в яєчнику можуть утворюватись пухлиноподібні (непроліферативні, ретенційні) утворення, які іменуються кістами. Ці утворення не є істинними пухлинами, але їх можна диференціювати між собою тільки при гістологічному дослідженні.

Класифікація.

Міжнародна гістологічна класифікація пухлин яєчників об'єднує всі пухлини і пухлиноподібні утворення.

І. Епітеліальні пухлини.

II. Пухлини строми статевого тяжа.

III. Ліпіднокліткові пухлини.

IV. Герміногенні пухлини.

V. Гонадобластома.

VI. Пухлини м'яких тканин.

VII. Пухлини, що не піддаються класифікації.

VIII. Метастатичні пухлини.

XI. Пухлиноподібні процеси.

Небластоматозні непроліферативні пухлини яєчників

(КІСТИ ЯЄЧНИКІВ)

Кіста яєчника – це порожнина, виповнена рідким вмістом, яка виникає у результаті затримки та надмірної секреції рідини.

Кісти яєчника, що часто зустрічаються:

1. Кіста жовтого тіла;

2. Фолікулярна кіста;

3. Дермоїдна кіста;

4. Лютеїнова кіста;

5. Параоваріальна кіста.

Бластоматозні проліферативні пухлини яєчників

(КІСТОМИ ЯЄЧНИКІВ)

Кістоми яєчника – це пухлиноподібне утворення, виповнене рідким вмістом, яка виникає у результаті проліферації елементів фолікула та яєчника.

Кістоми яєчника, що часто зустрічаються:

1. Кістома яєчника серозна (ціліоепітеліальна).

2. Папілярна кістома яєчника.

3. Кістома яєчника муцинозна (псевдомуцинозна).

4. Особливі форми пухлин яєчників (андробластоми, текома, фолікулома, дермоїдна кіста, пухлина Бреннера).