Чорні метали Залізні руди

Усього в Україні нараховується 53 родовища залізних руд, з яких 30 перебувають в експлуатації (58,6% розвіданих запасів). Багаті залізні руди і залізисті кварцити добуваються на родовищах Криворізького, Кременчуцького та Білозірського залізорудних басейнів, до 1992 року використовувалися також "табачні" руди Керченського басейну.

Розвідані (підтверджені) запаси становлять 25,9 млрд. тонн — близько 6 відсотків світових запасів і 29,9% запасів країн СНД.

Марганцеві руди

За обсягами розвіданих запасів та видобутку марганцевих руд Україна посідає перше місце у СНД (75 відсотків запасів і 86 відсотків видобутку) і провідне у світі. Забезпеченість запасами окремих шахт та кар'єрів становить від 1 до 40 років. Розвідані та підготовлені до розвідки запаси марганцевих руд України (Нікопольський басейн та Токмацьке родовище) становлять 2,26 млрд. тонн із середнім вмістом марганцю у них 23,1%. Більш багаті (28,6 відсотка марганцю) і легко збагачувані окисні руди становлять лише незначну їх частину (15,2%) — 0,33 млрд. тонн, бідніші (21,9% марганцю) і важко збагачувані карбонатні руди переважають у залишку запасів (77,3%) — 1,76 млрд. тонн.

[Хромові руди

Підготовлених до промислового освоєння родовищ хромових руд України немає. Потенційні ресурсні можливості цих руд пов'язані з хромітоносними масивами гіпербазитів на Побужжі, де вже попередньо оцінено Капітанівське родовище. Його експлуатація дала б змогу частково забезпечити вітчизняні потреби власною хромовою та хромо-нікелевою сировиною.

Кольорові та легуючі метали

Алюміній

Потенційні внутрішні ресурси алюмінійвмісної сировини (залізисті боксити Високопільського родовища у Дніпропетровській області,нефелінові руди у Приазов'ї, закарпатські алуніти, каолін та інші) згідно з попередніми техніко-економічними розрахунками не конкурентоспроможні порівняно з імпортною сировиною і не можуть бути рентабельно перероблені на вітчизняних підприємствах за діючими технологіями.

Для кінцевого визначення промислового значення Високопільського родовища, загальні ресурси якого оцінюються у 72 млн. тонн, а розвідані запаси — 17 млн. тонн, необхідно скласти спеціальне техніко-економічне обґрунтування, у якому розглянути всі можливі варіанти використання сировини, що вміщує глиноземи.

Як потенційна алюмінійвмісна сировина можуть розглядатися закарпатські алуніти за умови їх комплексного використання.

На Державному балансі перебувають два великих родовища — Біганьське та Берегівське з розвіданими запасами алунітових руд відповідно — 290,3 млн. тонн та 51,4 млн. тонн, крім того, що у межах Берегівського рудного поля нараховується майже 10 алунітових родовищ і рудопроявів, пов'язаних з вторинними кварцитами

Мідь

Прогнозні потреби України в міді на 2005 — 2010 роки відповідно становитимуть 159,3 і 171,5 тис. тонн. На сьогоднішній день Україна не має розвіданих запасів мідних руд, але перспективи виявлення їх є досить значними. Вони пов'язані з самородною мідноюмінералізацією у траповій формації Волинського рудного району, де вже визначилися як найбільш перспективні Рафалівський таГірникський рудні вузли.

Свинець і цинк

Потреби України у цих металах у найближчій перспективі (2010 рік) становитимуть: цинку до 66 тис. тонн, а свинцю до 14 тис. тонн.

Свинцево-цинкові руди досить високої якості відомі у двох регіонах України: у Закарпатті та у південно-східній частині Дніпровсько-донецької западини. Перспективи з отриманням свинцю та цинку пов'язуються із золото-поліметалічними родовищами Закарпаття. Однак експлуатація Мужіївського золото-поліметалічного родовища може забезпечити потреби країни тільки частково і то через 7—8 років після відпрацювання власне золотих руд.

Найбільш перспективними об'єктами вважаються Біганьське комплексне алуніт-барит-поліметалічне родовище у Закарпатті таБіляївське у Харківській області.

У межах Біганьського родовища комплексних алуніт-барит-поліметалічних руд підраховано 381,1 тис. тонн цинку та 120,2 тис. тонн свинцю. Розроблено технологічну схему збагачення. Встановлено золотоносність поліметалічних руд.

У межах Біляївського родовища виділено рудний блок з неглибоким (до 500 м) заляганням руд для можливої першочергової виробки. В межах цього блоку попередньо розвідані запаси категорії Cz, що становлять 618 тис. тонн цинку та 265 тис. тонн свинцю.

Нікель і кобальт

Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від 5 тис. тонн у 2001 році до 6,6 тис. тонн у 2010 році.

Кобальт в Україні, як і більшості країн світу, не створює самостійних родовищ, а міститься у нікелевих рудах та продуктах їх переробки (феронікель — із силікатних руд; нікелевий концентрат — із сульфідних руд).

Родовища обох металів на території України представлені силікатними рудами кори вивітрювання гіпербазитів і зосереджені у двох районах: у Середньому Побужжі (Кіровоградська область) та Середньому Придніпров'ї (Дніпропетровська область).

Перспективи сульфідної нікеленосності України обмежені, але деякі передумови виявлення промислових родовищ сульфідного нікелю є (Український щит Красногірсько-Житомирської зони та Приазов'я).

Залишки активних запасів нікелю в Середньому Побужжі становлять понад 60 тис. тонн, тобто завод забезпечено сировиною на 9 — 10 років.

У районі Побузького нікелевого заводу виявлено кілька нових родовищ і перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами 52 тис. тонн.