Склад результатів за методикою «Тест-опитувальник виміру мотивації досягнення» у адаптації м.Ш. Магомед-Емінова

	Прагнення до успіху	Прагнення уникати невдач	Не виявлено
	165-224	76-164	30-75
Загальний
абс	9	12	15	36
%	25,00	33,33	41,67	100
За статтю
Жінки
абс	3	5	10	18
%	16,67	27,78	55,55	100
Чоловіки
абс	6	7	5	18
%	33,33	38,89	27,78	100
За віковою групою
22-27 років
абс	7	4	4	15
%	46,66	26,67	26,67	100
28-33 роки
абс	2	6	5	13
%	15,38	46,15	38,47	100
34-40 років
абс	0	2	6	8
%	-	25,00	75,00	100

Додаток Ж

Каузометрія (модифікований варіант)

Каузометрія розроблена відомими вченими-психологами А.А. Кроником та Є.І. Головахою і трохи модифікована нами для зручності використання в тренінгу та роботі із групою. Первісна мета методики – дослідження життєвого шляху особистості. Ми ж будемо її застосовувати для виявлення людей, значущих для учасників тренінгу в контексті їх професійної діяльності.

Учасникам групи послідовно пропонується кілька інструкцій.

Перший крок – створення списку подій. «Тепер ми перейдемо до вивчення вашого життєвого шляху. У своїх альбомах ви бачите 15 рядків. У кожному рядку напишіть по одній події з вашого життя, що пов’язана із професійною діяльністю.

Подією ми будемо називати будь-яку зміну у вашому житті. Це може бути зміна чогось безпосередньо у вас або у суспільстві, природі. Причому це завжди якась певна конкретна зміна, яка відбулася протягом певного проміжку часу. Ви можете називати як події минулого і сьогодення, так і ті, настання яких ви очікуєте в майбутньому. Записувати події треба в тому порядку, у якому вони спадають вам на згадку».

№	Подія	Дата
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15

Продовження додатку Ж

Другий крок – датування. «Напроти кожної події проставте її приблизну дату. При цьому не повинно бути двох однакових дат. Тепер перепишіть ще раз назви подій вашого життя, але вже в хронологічному порядку. На перше місце поставте найбільш ранню подію, на останнє – найбільш пізню».

№	Дата	Подія
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15

Третій крок – причинно-наслідковий аналіз. «Ми переходимо до важливого етапу нашого дослідження. Спробуємо з’ясувати, чому трапилися ті або інші події, що було їх причиною? Для цього використовуємо каузоматрицю».

«Працюємо поки що у верхньому трикутному полі «Причини-Наслідки», що знаходиться над діагоналлю. Відмітьте подію №15. Тепер подивіться на подію №14 і дайте відповідь на запитання: «Могла б вона бути однієї із причин події №15?» Якщо так, то в клітинці на перетинанні наслідку №15 і причини 14 поставте цифру «1», якщо ні – «0». Проаналізуйте стосовно до події №15 подію №13, і так далі.

Після того як аналіз причин події №15 закінчений, переходьте до аналізу події №14. Аналогічно проаналізуйте події №13, 12, 11, ... 2. Кожен новий цикл аналізу вимагає усе менше зусиль, оскільки кількість подій зменшується».

Продовження додатку Ж

Четвертий крок – цільовий аналіз. «Після заповнення частини матриці над діагоналлю можна переходити до цільового аналізу. Працюємо далі в полі «Засоби-Цілі».

		Наслідки
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Цілі	1																1	Причини
	2																2
	3																3
	4																4
	5																5
	6																6
	7																7
	8																8
	9																9
	10																10
	11																11
	12																12
	13																13
	14																74
	15																15
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
		Засоби

«Щойно ми проаналізували можливі причинно-наслідкові зв’язки у вашій кар’єрі. Однак між подіями існують і відносини іншого типу – одна подія може виступати стосовно до іншої її метою або засобом досягнення. Зараз ви повинні будете розглянути кожну пару подій і відповістити на запитання, чи є одно з подій метою, а інша – засобом досягнення цієї мети.

Почнемо з події №1. Відзначте подію-засіб №1. Подумайте, для чого ця подія відбулася у вашому житті. Звичайно, іноді це питання не має змісту, однак у більшості випадків він цілком виправданий. Чи можете ви, наприклад, погодитися із твердженням «однією із цілей події №1 була подія №2».

Відповідати можна лише «так» або «ні». Якщо ваша відповідь «так», то на перетинанні стовпчика №1 ряду «Події-Засоби» і рядка №2 рядка «Події-Цілі» поставте «1», якщо «ні» – поставте «0».

Продовження додатку Ж

Перейдіть до відповіді на питання: «Перша подія відбулася для того, щоб могла відбутися третя?» Аналогічно аналізуються відносини події №1 з подіями №4, 5, ..., 15. По закінченні цільового аналізу події №1 перейдіть до аналізу події №2. У такий же спосіб проаналізуйте події №3, 4, ..., 14».

П’ятий крок – підрахунок значущості подій. «Обчисліть значущість кожної окремої події. Наприклад, для обчислення значущості події №12 треба додати показники у рядку №12 і додати до них суму показників стовпчика №12. Результати можна звести до таблиці».

Подія	Значущість
1
2
15

Після завершення підрахунку значущості кожної з перерахованих подій необхідно обговорити найбільш важливі події в житті учасників програми: «Ми встановили найбільш значущі події нашого професійного життя. Які це події? Розкажіть про одну з них. Коли вона трапилася? При яких обставинах? До чого вона привела? Що було її причиною?»

Шостий крок – пошук серед членів групи близьких людей. Цей крок не є частиною каузометрії, але необхідний для запуску групового процесу та переходу до сьомому кроку.

«Події нашого життя часто обумовлені людьми, з якими ми контактуємо: нашими друзями і ворогами, родичами, випадковими зустрічними... Вправа, що ми зараз виконаємо, допоможе нам встановити більш реалістичний і довірчий контакт один з одним, а також глибше проаналізувати вплив наших близьких людей.

Подумайте протягом 3 хвилин, є чи серед членів групи хтось, хто нагадує вам значущих для вас людей: батьків, братів, сестер, друзів. Перевірте кожного члена групи, у тому числі й мене (ведучого).

Продовження додатку Ж

Тепер запишіть у таблицю, хто кого нагадує, а також відзначте причину такої подібності».

Група	Значущі люди	Причина схожості
1
10

«Тепер поділитеся своїми висновками. Що ви відчували, коли вас порівнювали з кимсь близьким? Як ви реагували, коли на вас переносилися позитивні почуття? А негативні?»

Сьомий крок – пошук значущих людей. «Як бачите, ми оточені значущими для нас людьми завжди, і навіть тут. Напевно, саме тому вони і є для нас значущими, що через призму їх образів ми сприймаємо світ, а також дізнаємося їх самих крізь призму наших цінностей.

Давайте ще трохи подумаємо про цих людей. Багатьох з них ви вже згадали. Але не всіх. Поверніться до списку значущих подій свого життя. Розташуєте їх у наступній таблиці у порядку зниження значущості. Напишіть напроти кожного з них імена людей, які брали участь у цій події або вплинули на неї (прямо або побічно)».

Значущість	подія	Включенні люди
15
0

На цьому етапі робота з каузометрією завершена. Ми отримали те, до чого прагнули, – список людей, значущих для учасників програми. Причому, що особливо важливо, значимих у професійній сфері, і значимих не суб’єктивно, а об’єктивно. Тому що мірилом значущості у нас служить ступінь впливу цих людей на життєвий шлях. Що може бути об’єктивніше?

Навіщо нам це було потрібно? Тепер ми можемо використати цих значущих осіб як елементи репертуарних решіток Дж. Келлі.

Додаток З