Затримки при стрільбі з автомата та способи їх усунення

Характеристика затримки	Причина затримки	Спосіб усунення затримки
Неподача патрона. Затвор у передньому положенні, але по­стрілу не було: у патроннику немає пат­рона	Забруднення або несправність ма­газина Несправність за­сувки магазина	Перезарядити автомат і продовжувати стрільбу Замінити магазин Відправити автомат до ремонтної майстерні
Утикання патрона. Патрон кулею ут­кнувся у казенний зріз ствола, рухомі частини залишилися у середньому  поло­женні	Гнутість загинів бокових стінок магазина	Утримуючи рукоятку затворної рами, видалити патрон, що уткнувся, і продовжувати стрільбу При повторенні затримки замінити магазин
Осічка. Затвор у пе­редньому положенні, патрон у патроннику, гачок спущений, але пострілу не було	Несправність патрона Несправність ударника або ударно-спусково­го механізму Забруднення або застигання мас­тила	Перезарядити автомат і продовжувати стрільбу При повторенні затримки оглянути і прочистити ударник і ударно-спуско­вий механізм; якщо вони поламані або спрацьовані, відправити до ремонтної майстерні
Невнимания гільзи. Гільза у патроннику, черговий патрон утк­нувся в неї кулею. Рухомі частини зу	Брудний патрон або забруднення патронника Забруднення або	Відвести рукоятку затвор­ної рами назад і, утримую­чи її в задньому положен­ні, відокремити магазин і вийняти уткнутий патрон
пинилися у серед­ньому положенні	несправність ви­кидача (послаб­лення пружини)	Вийняти затвором або шом­полом гільзу з патронника, продовжувати стрільбу
		При повторенні затримки
		прочистити патронник і паТрони
		Оглянути і прочистити від бруду викидач і продовжу­вати стрільбу
		В разі несправності вики-
		дача автомат відправити до ремонтної майстерні
Невикидання гільзи. Гільза не викинута зі ствольної коробки, а залишилася в ній по­переду затвора або-дослана затвором на­зад у патронник	Забруднення час­тин, що гнуться, газових шляхів або патронника Забруднення або несправність ви­кидача	Відвести рукоятку затвор­ної рами назад, викинути гільзу і продовжити стрільбу При повторенні затримки прочистити газові шляхи, частини, що гнуться, і па­тронник; частини, що
		гнуться, змастити
		При несправності викидача
		автомат відправити до ре­монтної майстерні

 

 

Заходи безпеки при користуванні автоматом

При користуванні автоматом треба суворо дотриму­ватися заходів безпеки. Перед початком занять перевіри­ти, чи він не заряджений. При огляді автомата, споряд­женні і розряджанні магазина бути обережним, дотриму­ватися послідовності дій. Перед спуском курка автомат тримати під кутом. Категорично забороняється направ­ляти автомат на людей, незалежно від того, заряджений він чи ні. Після занять автомат ставиться на запобіжник. При спорядженні магазина навчальними патронами не допускати ударів по капсулю патрона. Забороняється використовувати патрони з осічкою в навчальних цілях.

Автомат слід завжди тримати у чистоті, в повній справ­ності і постійній готовності до бойового застосування. Це досягається своєчасним умілим чищенням і змащенням, а також правильним зберіганням автомата у будь-яких умо­вах. Для чищення автомата використовуються приладдя автомата (мал.) та дерев'яні палички (мал.).

Приладдя автомата служить для чищення і змащен­ня, а також для розбирання і складання автомата. До нього входять: шомпол, протирка, йоржик, викрутка, вибивач, шпилька, пенал, маслянка.

Шомпол застосовується для чищення і змащення ка­налу ствола, каналів і порожнин інших частин автомата. Він має головку з отвором для вибивача, нарізку для на­гвинчування протирки або йоржика.

Протирка застосовується для чищення і змащення каналу ствола, а також каналів і порожнин інших час­тин автомата.

Йоржик використовується для чищення каналу ство­ла розчином для чищення ствола (P4G).

Викрутка, вибивач і шпилька застосовуються при складанні і розбиранні автомата. Виріз на кінці викрут­ки призначений для вгвинчування мушки та її вигвин­чування, а бічний розріз — для закріплення протирки на шомполі. Для зручності користування викруткою її встав­ляють у бічні отвори пенала. При чищенні каналу вик­рутка вкладається у пенал поверх головки шомпола. Шпилька застосовується при збиранні ударно-спускового механізму. Вона притримує шептало одиничного вогню й уповільнювач курка з пружиною на спусковому курку.

Пенал із кришкою служить для зберігання протирки, йоржика, викрутки, вибивача і шпильки. Пенал застосо­вується як шомпольна муфта при чищенні і змащенні ка­налу ствола, як рукоятка для викрутки при вгвинчуванні і вигвинчуванні мушки, для повороту замикача газової трубки. Пенал має наскрізні отвори для шомпола, овальні отвори для викрутки і прямокутні отвори для обертання замикача газової трубки. Крипта використовується як ду­лова накладка при чищенні каналу ствола. Бічні отвори на кришці пенала призначені для вибивача, яким кришку знімають зі ствола.

Маслянка служить для зберігання мастила; її носять у кишені сумки для магазинів.

Чищення і змащення автомата проводиться під без­посереднім керівництвом командира відділення, а в на­вчальному закладі — викладача допризовної підготовки.

Чищення автомата (табл.) проводиться щодня: при підготовці до стрільби; після стрільби; після занять у полі; в бойовій обстановці; на тривалих навчаннях; під час перерв у бою і в навчанні.

Якщо автомат не застосовується, то чищення його проводиться не менше одного разу на тиждень.

Для чищення і змащення автомата застосовується рідке рушничне мастило, РЧС, рушничне мастило, ган­чірки або папір KB-22 і клоччя — тільки для чищення каналу ствола.

Чищення автомата проводять у спеціально відведе­них місцях на обладнаних для цієї мети столах, а в по­льових умовах — на чистих підстилках, дошках, фанері тощо у такій послідовності: підбираються приладдя, ма­теріали для чищення і змащення; розбирається автомат; чиститься канал ствола; вичищаються інші частини ав­томата.

Для чищення каналу ствола треба покласти автомат у вирізи стола або на звичайний стіл. Зібрати приладдя (мал.   ), скласти клоччя у вигляді цифри 8, накласти «вісімку» її перехрестям на кінець протирки (мал.  ) і розкласти волокна клоччя уздовж протирки так, щоб їх кінці були коротшими за стержень протирки. Просочити клоччя рідким рушничним мастилом, увести шомпол з протиркою і клоччям у канал ствола і застопорити криш­ку пенала на дуловому зрізі ствола.

Утримуючи автомат лівою рукою, плавно просунути правою рукою шомпол по всій довжині каналу ствола кілька разів. Витягнути шомпол, змінити клоччя, просо­чити його рідким рушничним мастилом і знову прочисти­ти канал ствола. Так проробити кілька разів. Після цього ретельно витерти шомпол і протерти канал ствола чистим сухим клоччям, а потім чистою ганчіркою. Оглянути ганчірку. Якщо на ній помітні сліди нагару або забруднен­ня, продовжувати чищення каналу ствола до тих пір, по­ки після перевірки ганчірка не буде чистою. Ретельно ог­лянути канал ствола на світло з дулової частини і з боку патронника, повільно обертаючи ствол у руках. При цьому особливу увагу звертати на кути нарізів, перевіряти, чи не залишилось у них нагару. У такій самий спосіб вичистити патронник з боку ствольної коробки.

Газову камеру, газову трубку і компенсатор полити рідким рушничним мастилом або РЧС, прочистити клоччям (ганчіркою) за допомогою шомпола або дерев'яної палички, потім насухо витерти. Дерев'яні частини обтер­ти сухою ганчіркою.

Після закінчення чищення автомата доповісти ко­мандирові відділення або викладачеві допризовної підго­товки і з його дозволу провести змащення і збирання ав-5 томата.

Після чищення автомат змащують, щоб не допустити впливу вологи на метал. Змащування автомата проводять у такій послідовності: канал ствола, патронник і компенсатор змащують протиркою з покладеним на неї клоччям, просоченим мастилом; на решту частин (металевих) ганчіркою наносять тонкий шар мастила. При цьому слід мати на увазі, що надлишок мастила призводить до за­бруднення частин автомата і може спричинити затримку при стрільбі.

Дерев'яні частини не змащують.

Відповідальність за зберігання автомата у справно­му стані несе командир підрозділу, в навчальному закла­ді — директор навчального закладу і викладач допризов­ної підготовки.

З автоматом поводитися треба обережно: охороняти від ударів, стежити, щоб у ствол не потрапили сторонні предмети (клоччя, пісок, бруд), бо при стрільбі це може призвести до роздуття або розриву ствола. Не спускати без потреби курок, бо це призводить до передчасного спрацю­вання частин і механізмів автомата.

Автомат зберігається у піраміді. Він має бути розря­джений, магазин відокремлений, штик-ніж знятий, ку­рок спущений, важіль перевідника — у верхньому поло­женні, хомутик прицілу — на поділці II.

В окремому відділенні піраміди зберігаються магази­ни, сумки для магазинів, штики-ножі в піхвах і маслян­ки. Сумки для магазинів і ремені повинні зберігатися чистими і сухими.

При пересуванні на заняттях і в поході автомат пе­реноситься з приєднаним магазином (решта магазинів — у сумці). Ремінь підганяється так, щоб .автомат не вда­рявся об тверді предмети спорядження. У перерві між заняттями, з також на привалах автомат тримають у ру­ках або на ремені.

Пострілом називається викидання кулі з каналу ство­ла під дією порохових газів, що утворюються при згорянні порохового заряду. Постріл відбувається за дуже малий проміжок часу (0,001—0,06 с). Від удару бойка по капсу­лю патрона виникає полум'я, від якого загоряється по­роховий заряд; при цьому утворюється велика кількість дуже нагрітих газів, які збільшуються в об'ємі і створю­ють високий тиск, що діє в усі боки з однаковою силою. Під тиском газів 250—500 кгс/см2 куля зсувається з місця, врізається у нарізи і набуває обертального руху. Порох продовжує горіти, відповідно кількість газів (об'єм і тиск) в каналі ствола збільшується. Найбільшої величини (2880 кгс/см2) тиск газів досягає, коли куля пройде 4—6 см шляху. Потім внаслідок збільшення швид­кості руху кулі об'єм закульного простору збільшується швидше, ніж приплив нових газів, і тиск починає падати. До моменту вильоту кулі з каналу ствола тиск дорівнює 300—900 кгс/см2. Однак швидкість руху кулі в каналі ствола зростає, оскільки гази, хоч і менше, продовжують на неї тиснути. Куля рухається по каналу ствола з безпе­рервно зростаючою швидкістю і викидається назовні в на-

прямі осі каналу ствола. Розжарені гази, що витікають з каналу ствола услід за кулею, при зустрічі з повітрям ут­ворюють полум'я й ударну хвилю, яка є джерелом звуку при пострілі. Порохові гази при вильоті кулі з каналу ствола впливають на неї на відстані 10—15 см (мал.  ).

Початковою швидкістю кулі називається швидкість, з якою куля залишає канал ствола, тобто швидкість руху кулі біля точки вильоту. Початкова швидкість кулі — од­на з найважливіших характеристик бойових властивостей зброї. Збільшення початкової швидкості збільшує даль­ність польоту кулі, її пробивну й убивчу дію, зменшує вплив зовнішніх умов на її політ (табл. 1). Величина по­чаткової швидкості кулі залежить від довжини ствола, ма­си кулі, маси порохового заряду та інших чинників.

Оскільки тиск газів у каналі ствола діє в усі боки з од­наковою силою, при пострілі він не тільки виштовхує ку­лю вперед, а й відштовхує назад зброю. Рух зброї (ствола) назад під час пострілу називається віддачею. Віддача стрі­лецької зброї відчувається як поштовх у плече, руку, гру­ди. Дія віддачі характеризується величинами швидкості та енергії. Швидкість відбою зброї приблизно у стільки разів

 

Таблиця

 ПРОБИВНА ТА УБИВЧА ДІЯ КУЛІ

Перешкода	Тип кулі	Дальність стрільби, м	Процент наскрізних пробоїн, або глибина про­бивання
Броня товщиною 7 мм, кут зустрічі 90°	Бронебійно-запалювальна	300 200	50% 90%
Каска (сталевий шолом)	Із сталевим осердям	900	80—90%
	Бронебійно-	Понад 1100	80—90%
	Запалювальна
Бруствер із щільно утрамбованого снігу	Усі типи	500	70—80 см
Земляна перешкода	Усі типи	500	25—30 см
з вільно насипаного
Ґрунту
Сухі соснові колоди 20x20 см, скріплені у штабелі	Із сталевим осердям і бронебійно-запалювальна	500 150	25 см 30—40 см
Цегляна кладка		100	12^15 см

менша від початкової швидкості кулі, у скільки разів ку­ля менша від зброї. При пострілі ствол зброї здійснює ко­ливальні рухи — вібрує. Внаслідок цього дулова частина ствола у момент вильоту кулі може також відхилитися від початкового положення в будь-який бік (уверх, вниз, пра­воруч, ліворуч). Величина цього відхилення збільшується в разі неправильного використання упора для стрільби, за­бруднення зброї тощо (мал.     ).

У момент пострілу ствол автомата, залежно від кута підіймання, займає певне положення. Політ кулі в повітрі починається по прямій лінії як продовження осі каналу ствола у момент вильоту кулі. Ця лінія називається лінією метання. При вильоті кулі у повітрі на неї діють дві си­ли: сила тяжіння і сила опору повітря. Сила тяжіння де­далі більше відхиляє кулю вниз від лінії метання, а сила опору повітря уповільнює рух кулі в повітрі, намагаючись перекинути її головною частиною назад. Під дією цих двох сил куля продовжує політ по кривій, що знаходиться ниж-

че від лінії метання (мал.     ). Крива лінія, яку описує центр ваги кулі при польоті в повітрі, називається траєк­торією.

Прямим пострілом називається постріл, у якого тра­єкторія польоту кулі не піднімається над лінією прицілю­вання вище цілі на всьому своєму шляху (мал.     ). Прак­тичне значення його полягає в тому, що в напружені моменти бою стрільба може вестися без перестановки при­цілу; у цьому випадку точка прицілювання вибирається за нижнім обрізом цілі.

Простір за укриттям, що не пробивається кулею від його гребеня до точки зустрічі, називається прикритим простором. Частина прикритого простору, на якому ціль не може бути уражена при даній траєкторії, називається мертвим (неуражуваним) простором. Частина прикрито­го простору, на якому ціль може бути уражена, становить уражуваний простір (мал.      ).

У стрілецькій практиці для вимірювання кутів корис­туються не градусами, а поділками кутоміра — тисячни­ми. Тисячною називається центральний кут, що спира­ється на дугу, яка дорівнює 1/6000 довжини кола.

Якщо коло довільного радіуса розділити на 6000 рів­них частин і з'єднати радіусами кінці дуг із центром кола, матимемо 6000 рівних центральних кутів (мал. 98).

Це формули тисячної, де: Д — дальність до об'єкта, що розглядається; В — лінійні розміри об'єкта, що розгля­дається; К — кут, під яким даний об'єкт спостерігається за допомогою приладів (у тисячних).

У бойовій обстановці завжди можна визначити даль­ність до об'єкта, за яким спостерігають, і встановити не­обхідний приціл зброї, що дає змогу точніше уражати ціль противника на полі бою, витрачаючи найменшу кількість боєприпасів. Для цього потрібно встановити

кутову величину і знати лінійні розміри об'єкта (цілі). Середня висота людини — 1,7 м, ширина — 0,5 м. Висота танка — 2,7 м, ширина — Зм. Середня ширина бронетранспортера — 2,5 м.

Кутові величини цілей ви­мірюються у тисячних за допомо­гою польового бінокля або іншого приладу за кутомірними шкалами (мал. 99 і 100).

Величина однієї великої поділки на шкалі дорівнює 10 тисячним, малої — 5 ти­сячним. Наприклад: кутова величина танка, за яким спостерігають у бінокль, дорівнює двом великим поділкам шкали бінокля. Встановлюємо відстань до тан­ка — дальність:

3x1000   =150м

20

Кутові величини цілі можна визначити за допомогою підручних предметів (лінійки, олівця, коробки сірни­ків), а також пальців руки. Для цього треба знати їх зна­чення в тисячних. 1 мм лінійки дорівнює 0—02 (двом тисячним); круглий олівець має діаметр 0— 12; коробка сірників: довжина — 0—90, ширина — 0—60, висота —

О—80; пальці руки: вели­кий — 0—40, вказівний — О—ЗО, мізинець — 0—20. Предмет слід тримати на відстані 50 см від ока. На­приклад: на полі бою до вас наближається против­ник, ширина його фігури перекривається 5 мм лі­нійки. Визначаємо від­стань до нього:

Визначати дальність до цілей можна за допомогою прицільного пристрою автомата. Мушка автомата на певній відстані перекриває певний відрізок; це — кри­юча величина мушки. Мушка автомата на відстані 100 м перекриває 25 см, на 200 м — 50 см, на 300 м — 75 см і т.д. Використовуючи значення криючої величини мушки, можна визначити відстань до цілей противни­ка, наприклад: мушка автомата в 2 рази більша за ши­рину фігури людини (0,5 м), отже, мушка перекриває 1 м. Відстань у даному випадку до людини становить 400 м (мал. ).