Тема 7. Соціально-трудові відносини зайнятості

91. Зайнятість з економічних позицій – це:

а) зайнятість такими видами корисної діяльності як навчання у загальноосвітніх школах, вищих навчальних закладах, на курсах підвищення кваліфікації;

б) зайнятість такими видами корисної діяльності як служба в армії, виховання дітей, догляд за хворими;

в) діяльність працездатного населення по створенню суспільного продукту або національного доходу;

г) зайнятість такими видами корисної діяльності як участь у роботі громадських організацій.

92. Розрізняють такі види зайнятості:

а) повна, неповна та часткова;

б) первинна та вторинна;

в) постійна та тимчасова;

г) немає правильної відповіді.

93. Економісти вважають, що повна зайнятість у ринкових умовах в країні може бути досягнута у тому разі, коли:

а) усе населення країни працює і немає безробіття;

б) працюють усі, хто досяг працездатного віку й хто хоче працювати;

в) усе населення приймає участь у корисній діяльності;

г) кількість вакантних робочих місць збігається з чисельністю безробітних.

94. Для поліпшення стану в сфері зайнятості найефективнішим заходом може бути:

а) створення нових робочих місць і сприяння розвитку малого і середнього бізнесу;

б) виплата допомоги по безробіттю;

в) зростання кількості тимчасових робочих місць із низькою оплатою праці;

г) реєстрація безробітного населення.

95. Добровільна неповна зайнятість – це:

а) часткова зайнятість;

б) тимчасова зайнятість;

в) часткова незайнятість;

г) сезонна зайнятість.

96. Найбільш ефективним напрямком у межах активної політики зайнятості є:

а) розвиток державної служби зайнятості;

б) страхування з безробіття;

в) профорієнтаційне консультування;

г) реєстрація безробітного населення.

97. До активних заходів у сфері зайнятості відноситься:

а) виплата допомоги по безробіттю;

б) реєстрація безробітних;

в) субсидування зайнятості;

г) надання не грошових форм підтримки безробітних.

98. Працівник, який утратив роботу внаслідок спаду в економіці, відносяться до категорії безробітних, які охоплені:

а) фрикційним видом безробіття;

б) структурним видом безробіття;

в) імпортованим видом безробіття;

г) кон’юнктурним видом безробіття.

99. Працівник, який звільнився за власним бажанням, входить до складу робочої сили, але поки ще не знайшов роботу, відноситься до категорії безробітних, які охоплені:

а) структурним безробіттям;

б) сезонним безробіттям;

в) кон’юнктурним безробіттям;

г) фрикційним безробіттям.

100. Перехід до нового покоління техніки та технології, механізації та автоматизації ручної праці веде до виду безробіття:

а) регіональне безробіття;

б) сезонне безробіття;

в) технологічне безробіття;

г) професійно-кваліфікаційне безробіття.

101. Вид безробіття за якого кількість працівників на виробничих ділянках перевищує число, що об’єктивно потрібно для виконання завдання:

а) інституційне безробіття;

б) кон’юнктурне безробіття;

в) фрикційне безробіття;

г) приховане безробіття.

102. Вид безробіття, який характеризує відсутність роботи протягом тривалого часу, гостру нерегулярність занять у деяких громадян, зниження їх життєвого рівня - це:

а) конверсійне безробіття;

б) приховане безробіття;

в) застійне безробіття;

г) сезонне безробіття.

103. Яку частину ВВП за законом Оукена необхідно щорічно спрямовувати на створення нових робочих місць, щоб загальний рівень безробіття знизити на 1%:

а) 2,0 %;

б) 5,0 %;

в) 7,0 %;

г) немає правильної відповіді.

104. Підвищення рівня безробіття може бути викликане:

а) збільшенням потоку з числа зайнятих до економічно неактивного населення;

б) збільшенням потоку з числа безробітних до економічно неактивного населення;

в) скороченням потоку з числа економічно неактивного населення до безробітних;

г) немає правильної відповіді.

105. Явище, яке скоротить рівень безробіття, не змінивши при цьому обсяг робочої сили є:

а) збільшення потоку з числа зайнятих до економічно неактивного населення;

б) збільшення потоку з числа безробітних до економічно неактивного населення;

в) збільшення потоку з числа зайнятих до безробітних;

г) збільшення потоку з числа безробітних до зайнятих.