205. Для розрахунку заробітку за індивідуальною прямою відрядною системою необхідні такі дані:

а) фактично відпрацьований робітником робочий час, тарифний розряд робітника;

б) тарифна ставка за розрядом виконаних робіт, норма часу (виробітку), обсяг виконаних робіт або виготовленої продукції;

в) посадовий оклад та розмір премій за виконання показників преміювання;

г) фактично відпрацьований робочий час за визначений період, тарифна ставка робітника та складність виконаних робіт.

206. Визначення заробітку робітника, праця якого оплачується за простою погодинною системою, потребує наявність таких даних:

а) тарифна ставка за годину відповідно до розряду робітника, число робочих днів за графіком;

б)кількість днів (змін) фактично відпрацьованих робітником за розрахунковий період, місячна тарифна ставка;

в) кількість робочих днів за графіком і фактично відпрацьованих робітником у даному місяці, місячна ставка робітника;

г) правильної відповіді немає.

207. За непрямою системою доцільно оплачувати працю таких робітників:

а) основних, праця яких нормується за нормами часу та нормами виробітку;

б) допоміжних робітників, які обслуговують основних, та їх праця регламентує виробництво основної продукції;

в) ремонтників, праця яка є самостійним процесом і не впливає безпосередньо на виробіток основних робітників;

г) транспортних робітників, зайнятих внутрішньоцеховими та міжцеховими перевезеннями вантажу, праця яких не регламентує основне виробництво.

208. Якщо при нарахуванні заробітної плати використовується сума оплати за весь обсяг робіт і встановлюється термін їх виконання, то така система називається:

а) безтарифна;

б) контрактна;

в) акордна;

г) погодинна.

Тема 12 моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин

209. Моніторинг за визначенням моп – це:

а) система планування та впровадження певної політики в життя, а також визначення ефективності її на практиці;

б) система послідовного збору даних про явище, процес, що описується за допомогою показників з метою оперативної діагностики стану об’єкта, його дослідження та оцінки в динаміці;

в) система постійного або періодичного перегляду виконання певної програми з метою оцінки поточних результатів, виявлення труднощів, негативних тенденцій та розробки рекомендацій для їх усунення;

г) система збирання державної централізованої та галузевої статистичної звітності та дані вибіркових разових досліджень підприємств.

210. Моніторинг ґрунтується на вирішенні 3 основних груп завдань:

а) методичних, наукових, інформаційних;

б) економічних, інформаційних, методичних;

в) соціальних, економічних, інформаційних;

г) соціальних, інформаційних, наукових.

211. Методичні задачі моніторингу:

а) забезпечення достовірною, науковою, об’єктивною інформацією, користувачами якої має стати найширше коло науковців і керівників усіх рівнів;

б) відслідковування і аналіз конкретних зрушень в соціально-трудовій сфері суспільства;

в) розробка наукових основ, структури та системи показників моніторингу, методів побудови вибірки та інструментарію;

г) накопичення первинної інформації щодо стану соціально-трудових відносин на підприємствах на основі соціологічних досліджень.