Тема 9. Ефективність і продуктивність праці

126. Ефективність праці – це:

а) результативність праці, яка відображується випущеною продукцією протягом певного проміжку часу, або витратами праці на одиницю продукції при певному рівні розвитку продуктивних сил та досягнутих соціально-економічних умов розвитку суспільства;

б) результативність живої праці в усіх видах економічної діяльності людей (робітників, службовців, підприємців, вчителів, вчених, медичних працівників, у сфері культури та ін.), а також усі складові її аспекти: якість праці та продукції (робіт, послуг), інтенсивність, продуктивність, рентабельність, її важкість та ін.;

в) результативність праці, яка відображається такими фінансовими показниками діяльності як отриманий загальний дохід, собівартість, чистий прибуток;

г) забезпечення зниження витрат різних ресурсів виробництва на одиницю продукції за умов найповнішого використання енергетичних ресурсів.

127. Найважливішим узагальнюючим показником економічної ефективності праці є:

а) загальний дохід підприємства;

б) рентабельність виробництва;

в) продуктивність праці;

г) матеріалоємність продукції.

128. Продуктивність праці – це:

а) кількість продукції, яку виготовлено за певний час (годину, зміну, місяць, рік) у визначених організаційно-технічних умовах за умов нормальної інтенсивності праці;

б) показник результативності праці, який може бути вираженим або кількістю продукції, виготовленої за одиницю часу, або витратами робочого часу на виробництво одиниці продукції;

в) збільшення обсягу виробленої продукції за певний час, або зменшення витрат праці на виготовлення одиниці продукції;

г) показник витрати психічної та фізичної енергії людини за одиницю часу при виготовленні продукції у певних організаційно-технічних умовах.

129. Визначте ситуацію, коли продуктивність праці падає:

а) обсяг продукції росте, а витрати праці на виробництво не змінюються;

б) обсяг продукції росте повільнішими темпами, ніж ростуть витрати праці на виробництво продукції;

в) обсяг продукції знижується більш повільними темпами, ніж знижуються витрати праці на виробництво.

г) обсяг продукції росте швидше, ніж ростуть витрати праці на виробництво.

130. Рентабельність праці – це:

а) співвідношення між кількістю виробленої продукції та витратами праці;

б) співвідношення між витратами фізичної та нервової енергії;

в) співвідношення між прибутком від даного виду діяльності та відповідними витратами праці;

г) витрати праці на виробництво продукції, які виражені в одиницях робочого часу.

131. Відокремлення регламентованої (α) від інноваційної (β) праці зумовлено:

а) знаряддями праці та способом виконання роботи;

б) організацією праці та методами управління виробничим процесом;

в) відношенням до власності на засоби виробництва;

г) відмінностями їх впливу на формування прибутку підприємства та національного прибутку країни.

132. Виробіток продукції – це:

а) показник результативної діяльності людини, який вимірюється витратами живої праці в одиницю часу;

б) ефективність доцільної діяльності людини, вираженої кількістю продукції, виготовленої за одиницю робочого часу;

в) показник ефективності трудової діяльності людини, що показує витрати живої праці в одиницях робочого часу на виробництво одиниці продукції;

г) правильної відповіді немає.

133. Якщо трудомісткість продукції знизиться на 10%, то продуктивність праці підвищиться на:

а) 10,0% ;

б) 11,1%;

в) 9,1%;

г) правильної відповіді немає.

134. Існують такі методи виміру виробітку:

а) грошовий , вартісний, натуральний;

б) грошовий, частковий, змішаний, натуральний;

в) трудовий, енергетичний, грошовий;

г) натуральний, трудовий, вартісний.

135. Вартісним показником продуктивності праці є:

а) кількість одиниць виробленої продукції на одного основного робітника;

б) вартість виробленої продукції на одиницю основних фондів;

в) кількість часу на виробництво одиниці продукції;

г) правильної відповіді немає.

136. Співвідношення індексів продуктивності праці, яке розраховане на основі показників товарної та чистої продукції, свідчить про зміни, які сталися в:

а) матеріалоємності продукції;

б) рентабельності продукції;

в) трудомісткості продукції;

г) фондоємності продукції.

137. Вимір продуктивності праці на основі умовно-чистої продукції порівняно з чистою продукцією сприяє:

а) поліпшенню використання енергоресурсів;

б) економії витрат сировини та матеріалів;

в) збереженню ресурсів робочого часу;

г) покращенню використання основних виробничих фондів.

138. За умов незмінних факторів виробництва проведено об’єднання машинобудівного заводу та ливарного заводів, останній був постачальником заготовок для першого. Після цього об’єднання продуктивність праці на одного працівника на машинобудівному заводі:

а) не зміниться;

б) зросте;

в) зменшиться

г) правильної відповіді немає.

139. Підприємство зі свого балансу передало в районне енергоуправління власну електростанцію, з якої буде отримувати енергоресурси. Виробіток за показником валової продукції на одного працюючого на підприємстві в нових умовах:

а) зменшиться;

б) не зміниться;

в) зросте;

г) правильної відповіді немає.

140. Якому показнику продуктивності праці притаманний такий недолік: “Результативність праці залежить більшою мірою не від ефективності праці, а від прибутку на даний вид продукції?”:

а) умовно-натуральному;

б) трудовому;

в) валовому доходу;

г) чистої (умовно-чистої) продукції.

141. Обсяг чистої продукції розраховують за такою формулою:

а) ЧП = ВП – МЗ;

б) ЧП = ЗП + Рц + Рз;

в) ЧП = Зп + А + П;

г) ЧП = ЗП+ Рц + П;

д) ЧП = ВП + МЗ - А

де ЧП – чиста продукція; ВП – валова продукція; МЗ – матеріальні витрати у вартості валової продукції (включно амортизацію); Рц – витрати цехові; Рз – витрати загально - заводські; П – прибуток на даний вид продукції; А – амортизація.

142. Якщо за розрахунковий період відбулося підвищення заробітної плати працівників (інші виробничі умови не змінилися), то як зміниться рівень продуктивності праці, розрахований за трудовим методом:

а) підвищиться;

б) знизиться;

в) не зміниться.

143. Якщо на підприємстві використовують норматив чистої продукції на її виготовлення, то зростання ефективності праці буде відбуватися, за умов, що фактичні витрати праці будуть:

а) меншими, ніж нормативні;

б) дорівнювати нормативним;

в) більшими, ніж нормативні.

144. Потребує налагодженого нормування праці такий метод виміру продуктивності праці

а) натуральний;

б) умовно-натуральний;

в) трудовий;

г) за чистою продукцією.

145. Визначити обсяг виробленої продукції у будь-якому структурному підрозділі підприємства незалежно від ступеня її готовності (операція, деталь, вузол, виробі) дозволяє такий метод виміру продуктивності праці:

а) натуральний;

б) умовно-натуральний;

в) трудовий;

г) вартісний.

146. Статусу «реалізованої» продукція набуває з моменту:

а) відвантаження готової продукції замовнику;

б) приймання отриманої продукції замовником;

в) надходження коштів на розрахунковий рахунок підприємства – виробника;

г) вірної відповіді немає.

147. Умовно-натуральні вимірники продуктивності праці застосовують у випадках, коли:

а)підприємство виготовляє різний асортимент продукції в межах встановленої номенклатури;

б) виготовляється однорідна продукція, яка відрізняється деякими характеристиками;

в) продукція належить до трудомісткої;

г) продукція є фондоємною.

148. Натуральні показники продуктивності праці не можуть бути застосованими для її виміру на макрорівні тому, що:

а) на різних підприємствах виготовляються незначні обсяги випуску продукції за певним асортиментом;

б) неможливо точно визначити

затрати часу на виготовлення одиниці продукції;

в) підприємства виготовляють різні види продукції;

г) правильної відповіді немає.

149. На промислових підприємствах, де має місце великий обсяг незавершеного виробництва, доцільно з аналітичною метою застосовувати такі показники:

а) валова продукція;

б) реалізована продукція на одного працівника;

в) продукція в умовно-натуральному виразі на одного працівника;

г) правильної відповіді немає.

150. Фактори продуктивності праці – це причини, під впливом яких рівень продуктивності праці:

а) змінюється;

б) знижується;

в) зростає;

г) правильної відповіді немає.

151. Соціально-економічні фактори росту продуктивності праці – це:

а) об'єктивні закономірні зміни у відносинах між працівниками у процесі виробництва, а так само зміни в самих товаровиробниках, що відбуваються під впливом розвитку засобів виробництва, виробничих відносин і рівня розвитку суспільства ;

б) об’єктивні рушійні сили, під впливом яких змінюється соціально-психологічний клімат у колективах, змінюється система управління;

в) об'єктивні природні, матеріальні, суспільні умови, що впливають на виробничі відносини і на рівень продуктивності праці;

г) об'єктивні рушійні причини, що впливають на організацію праці, управління і самого працівника.